Вирок від 14 липня 2026 р. у справі №621/2520/26 — Зміївський районний суд Харківської області

Суд: Зміївський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне тяжке тілесне ушкодження

Дата: 14 липня 2026 р.

Справа: №621/2520/26

Суддя: Вельможна І. В.

Справа № 621/2520/26

Пр. № 1-кп/621/271/26

ВИРОК

Іменем України

15 липня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

головуючий суддя - ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

за відсутності потерпілого – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12026221260000267 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Остер Чернігівського району Чергінівської області, є громадянином України, з середньо-спеціальною освітою, не одружений, військовослужбовець на посаді головного сержанта - командира 1 відділення охорони 3 взводу охорони роти військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України,

у с т а н о в и в:

14 травня 2026 року близько 19:00 години за вказівкою старшого техніка роти охорони сержанта ОСОБА_6 , ОСОБА_4 з іншими військовослужбовцями було доставлено на територію бази відпочинку «Ялинка» в АДРЕСА_2 з метою перевірки на вживання спиртних напоїв під час чого у ОСОБА_6 виник словесний конфлікт із ОСОБА_4 під час якого у останнього виник раптовий умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6

Реалізуючи вказаний умисел, на грунті раптово виниклих неприязнених стосунків, під час конфлікту ОСОБА_4 дістав з кишені предмет, що має колюче-ріжучі властивості та умисно наніс ОСОБА_6 один удар в праву частину черевної порожнини чим спричинив тяжке тілесне ушкодження у виді одного приникаючого сліпого колото-різаного поранення органів черевної порожнини з ушкодженням печінки, 12 - палої кишки (ДПК), великого чіпця, що ускладнилися в своїй течії розвитком гемоперитонеума та геморагичного шоку.

Зазначеними діями ОСОБА_4 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України.

Під час судового розгляду учасники судового провадження не заперечували проти того, щоб суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо наступних обставин: місця, часу, способу вчинення злочинів та їх наслідків, які ніким не оспорюються.

З`ясувавши, що сторони правильно розуміють зміст зазначених обставин; відсутні сумніви у добровільності їх позиції; роз`яснивши, що сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.

Обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним у інкримінованому йому злочині та показав про зазначені вище обставини, за яких він 14 травня 2026 року, будучи у стані сп`яніння, під час конфлінку із ОСОБА_6 , в присутності інших військовослужбовців, умисно завдав один удар ножем в область печінки останнього чим спричинив тяжкі тілесні ушкодження. Пояснив, що його дії стали наслідком негативного ставлення ОСОБА_6 до військовослужбовців, які перебували в його підпорядкуванні. Жалкує про вчинене та щиро розкаюється.

Оцінивши зазначені вище, досліджені в судовому засіданні докази, які є належними, допустимими та достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 винен в умисному спричиненні тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисному тілесному ушкодженні, що небезпечне для життя в момент заподіяння, і його дії належить кваліфікувати за частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України.

Обставиною, що пом`якшує покарання, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України, судом визнається щире каяття обвинуваченого.

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до пункту 13 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України, визнається вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Під час призначення покарання ОСОБА_4 , відповідно до вимог статтей 65-67 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином; зазначені вище обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання; особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем на посаді головного сержанта-командира 1 відділення охорони 3 взводу охорони роти військової частини НОМЕР_1 ; раніше не судимий; на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебував; не одружений; має на утриманні неповнолітнього сина – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі.

Таке покарання, на розсуд суду, є справедливим враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення та наслідки кримінально-протиправних дій обвинуваченого.

З метою забезпечення виконання вироку, а також наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, суд вбачає підстави для продовження ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з моменту фактичного затримання – 14 травня 2026 року.

Долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368-374 КПК України, суд

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_4 винним у злочині, передбаченому частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

До набрання вироком законної сили у відношенні ОСОБА_4 залишити запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор".

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 14 травня 2026 року.

Скасувати арешт речових доказів, відповідно до ухвал слідчого судді від 18 травня 2026 року.

Речові докази: - чорну кофту без маркувань; - темно-зелені тактичні штани з ременем; - зелені чоботи без маркувань; - бейсболка чорного кольору ТМ "Tommy Hilfiger"; - зелену футболку, що належать обвинуваченому ОСОБА_4 – повернути останньому.

- змиви з обох долоней рук ОСОБА_4 ; - зрізи нігтьових пластин з обох пальців рук ОСОБА_4 , - ніж сріблястого кольору із залізною рукояткою з чорними вставками, загальною довжиною 21,5 см, довжиною леза 9 см, товщина леза 3 мм, довжина рукоятки 12,5 см, товщина рукоятки 1,4 см – знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua