Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №638/15017/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/15017/26

Провадження № 3/638/3163/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківський районного суду м. Харкова Теслікова І.І., розглянувши матеріали Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

30 червня 2026 року в провадження судді Теслікової І.І., згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2026 надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Так, ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2.9а ПДР України, 23.06.2026 року о 21:00:00 с. Топольське, дорога Сахновщина-Ізюм-Куп`янськ-КПП-Піски 144км+200 м водій ОСОБА_1 керував тз ВАЗ 21102 нз НОМЕР_2 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія з використанням спеціального технічного приладу газоаналізатора Drager alcotest 6820 ARJL – 0172. Результат огляду позитивний та склав 3,09 проміле. З результатом огляду водій ОСОБА_1 був згоден. Огляд проводився під відеозапис бодікамер тексар 58.За вказаним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 701170 від 23.06.2026.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. 10.07.2026 року з матеріалами справи був ознайомлений у повному обсязі.

14.07.2026 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про допит у якості свідка ОСОБА_2 та ОСОБА_3

14.07.2026 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про витребування в Ізюмському РУП ГУНП в Харківській області сертифікати або ж свідоцтво з проведеного технічного обслуговування, регулювання ( градуювання) та повірки, що підтверджує вірність результатів вимірювання «Drager alcotest 6820 ARJL – 0172 », за допомогою якого було проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння.

14.07.2026 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття у зв`язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення з посиланням на наступне:

-відеозапис є недопустимим та неналежним доказом, оскільки не містить фактичних даних про вчинення правопорушення, а лише фіксують процесуальні дії співробітників поліції з відібрання пояснень та складання самого протоколу про адміістративне правопорушення ;

-технічний засіб «Drager alcotest 6820» не калібрований в строк передбачений інструкцією експлуатації;

-протокол не є безперечним доказом на підставі якого встановлюється факт вчинення особою адміністративного правопорушення.

14.07.2026 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням на лікуванні. Разом з тим, до клопотання надана довідка лікаря про факт звернення ОСОБА_1 до медичної установи 13.07.2026 року . Відомостей про перебування останнього на стаціонарному/ амбулаторному лікуванні відсутні.

Враховуючи те, що судом вжито всіх заходів щодо дотримання прав ОСОБА_1 на участь у розгляді справи, забезпечення останнього на ознайомлення з матеріалами справи, надходження письмових клопотання в тому числі і про закриття провадження у зв`язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення де викладена позиція останнього, відсутністю поважності підстав не з`явлення в судове засідання, враховуючи стислі строки розгляду справи та згідно положень ст. 268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП не відноситься до правопорушення, по якому присутність у судовому засіданні є обов`язковою суд відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та вважає за необхідним розглянути справу на підставі наявних матеріалах справи.

Судом відмовлено у задоволення клопотання про виклик свідків, оскільки в матеріалах справи є письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отриманих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а ОСОБА_1 не наведено суперечностей в письмових пояснення свідків, які необхідно усунути під час судового розгляду.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання про витребування в Ізюмському РУП ГУНП в Харківській області сертифікати або ж свідоцтво з проведеного технічного обслуговування, регулювання ( градуювання) та повірки, що підтверджує вірність результатів вимірювання «Drager alcotest 6820 ARJL – 0172 », за допомогою якого було проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку із необґрунтованістю.

Крім того, згідно п.5 розділу ІІ Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 перед проходженням огляду на стан алкогольного сп?яніння не висував вимогу до працівників поліції надати йому сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Крім того, з результатами тестування ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння приладом «Drager Alkotest 6820 ARJL – 0172 » від 23.06.2026 вбачається, що останнє калібрування приладу було 17.09.2025 , та як зазначено вище ОСОБА_1 погодився з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу.

Суд дослідивши матеріали адміністративного правопорушення, клопотання особи відносно якого складений протокол встановив наступне.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255цього Кодексу.

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.9а ПДР України забороняє водіям керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9а ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судовим розглядом встановлено, що 23.06.2026 року о 21:00:00 с. Топольське, дорога Сахновщина-Ізюм-Куп`янськ-КПП-Піски 144км+200 м водій ОСОБА_1 керував тз ВАЗ 21102 нз НОМЕР_2 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія з використанням спеціального технічного приладу газоаналізатора Drager alcotest 6820 ARJL – 0172. Результат огляду позитивний та склав 3,09 проміле. З результатом огляду водій ОСОБА_1 був згоден. Огляд проводився під відеозапис бодікамер тексар 58.

За вказаним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 701170 від 23.06.2026.

В наслідок зазначених подій працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 701170 від 23.06.2026 за невиконання ОСОБА_1 вимог п.2.9а ПДР України, а саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, крім протоколу, також підтверджується:

- результатами тестування на стан алкогольного сп`яніння приладом «Drager Alkotest 6820»ARJL– 0172» яким зафіксовано, що ОСОБА_1 о 21:00 перебував у стані алкогольного сп`яніння- 3,09 проміле.

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, щодо огляду ОСОБА_1 згідно якого останній погодився в оглядом на стан алкогольного сп?яніння за допомогою газоаналізатора;

- відомостями відеозаписів з бодікамери тексар 58

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 та письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 з яких вбачається, що останні разом перебували в авто який рухався по заду авто ВАЗ 21102 нз НОМЕР_2 . Під час керування вони побачили , що рухаючи по переду вищезазначений авто дуже не уважний і вони вирішили, що водію під час керування стало погано. Здійснивши його зупинку вони побачили, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння та викликали поліцію.

- письмові пояснення ОСОБА_1 з яких вбачається, що останній рухався на авто ВАЗ 21102 нз НОМЕР_2 23.06.206 року з с. Іванівка в напрямок м. Ізюма, де він був зупинений невідомими йому особами, після чого останні викликали поліцію. Перед тим, як сісти за кермо, він вжив 0,5 літра пива. Під час спілкування з патрульними він погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора, та з результатом 3,09 проміле погодився.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Згідно п.п. 6, 7 розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Згідно п.п.1- 6 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.

Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги ч.2 ст.251, ст.256, 265-2, 266, 268 КУпАП, а також «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.

Фабула правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП.

Дослідивши докази, що є наявними у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суд визнає їх належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.

Поряд з цим, належить врахувати те, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія 06.06.2017, внаслідок складання ним іспиту на знання вимог ПДР України. За таких обставин, суд вбачає, що керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння є свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП.

При цьому належить врахувати, що відеозапис працівників поліції не є єдиним доказом, завдяки якому зафіксовано адміністративне правопорушення. Визначальними є відомості протоколу про адміністративне правопорушення, який підписаний належним працівником поліції, та результати тестування на стан алкогольного сп`яніння приладом ««Drager Alkotest 6820»ARJL– 0172». На підставі відеозапису встановлюються додаткові відомості про адміністративне правопорушення.

Такий висновок суд робить згідно вимог ст.252 КУпАП України, де зазначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Поряд з цим, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Доводи особи, відносно якої складений протокол, при розгляді справи не знайшли свого підтвердження.

Крім того, що стосується доводів про те, що з останнього калібрування Drager Alcotest 6820 в день проходження ним огляду пройшло більше ніж шість місяців, а тому огляд на стан сп`яніння був проведений з порушенням закону, суд зазначає таке.

Періодична повірка засобів вимірювальної техніки це повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал);

Повірка засобів вимірювальної техніки це сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.

Статтею 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Стосовно законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, може також проводитися позачергова, експертна та інспекційна повірка.

Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.

Порядок встановлення міжповірочних інтервалів визначається Кабінетом Міністрів України.

Переліком категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 4 червня 2015 р. № 374, газоаналізатори віднесені до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 13.10.2016 № 1747 затверджені «Міжповірочні інтнервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації», відповідно до якого міжповірочний інтервал для газоаналізаторів складає 1 рік.

Таким чином, газоаналізатори (алкотестери) виробництва компанії Drager Safety AG & Co KGaA, Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту.

Відтак відсутні підстави вважати, що газоаналізатор Драгер 6820, за допомогою якого здійснювалась перевірка рівню алкоголю у ОСОБА_1 , не проходив повірку в установленому законодавством України порядку чи був непридатний для проведення вимірювань.

Під час дослідження відеозапису в судовому засіданні ОСОБА_1 перед проходженням огляду на стан алкогольного сп?яніння не висував вимогу до працівників поліції надати йому сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Крім того, суд зауважує, що ОСОБА_1 жодної незгоди з результатами вимірювання не висловлював, при цьому у разі невживання ним алкогольних напоїв логічним було б очікувати від нього заперечень щодо стану перебування в алкогольному сп`янінні, незгоди з результатом вимірювання, яких ним висловлено не було.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вищезазначені докази належними, допустимими та достатніми для висновку про керування водієм ОСОБА_1 23.06.2026 року у стані алкогольного сп`яніння, яке зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушенні, результаті тестування на стан алкогольного сп`яніння приладом «Drager Alkotest 6820»ARJL– 0172», акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленні на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, відеозаписах з нагрудних камер поліцейських, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та письмовими поясненнями ОСОБА_1 під час складання протоколу.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При накладенні стягнення, відповідно до ст. ст. 33-35 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, тому вважає, за необхідне застосувати до ОСОБА_1 штраф у розмірі, передбаченому санкцією статті 130 КУпАП, за якою кваліфіковані його дії з позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Одночасно з накладенням адміністративного стягнення суд, у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягує з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Харкова.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суддя Теслікова І.І.