Суд: Дергачівський районний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 14 липня 2026 р.
Справа: №619/2268/26
Суддя: Нечипоренко І. М.
справа № 619/2268/26
провадження № 2/619/1556/26
Рішення
іменем України
15 липня 2026 року,
м. Дергачі,
Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судому засіданні за правилами загального провадження цивільну справу №619/2268/26,
ім`я (найменування) сторін:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідачка: ОСОБА_2 ,
вимоги позивача: про зменшення розміру аліментів,
представник позивача: Довгій В.І.,
представниця відповідачки: Косєй К.В. (у режимі відеоконференції).
Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідачки.
ОСОБА_1 , у інтересах якого діє представник – адвокат Довгій В.І., 06.04.2026 звернувся до суду з позовом, у якому просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на підставі заочного рішення Золочівського районного суду Харківської області по справі №2015/966/2012 від 11.07.2012 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з частини до 1/15 частини всіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку. У обґрунтування позову зазначено, що заочними рішеннями Золочівського районного суду Харківської області від 21.09.2012 по справі №2015/1302/2012 шлюб між сторонами було розірвано, заочним рішенням від 11.07.2017 по справі №2015/966/2012 стягнуто з ОСОБА_1 аліменти: на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку до досягнення ним повноліття. Виконавчий лист перебуває на виконанні у державній виконавчій службі, а аліменти стягуються із заробітної плати позивача за місцем проходження військової служби. З 2014 року позивач проходить військову службу у Збройних Силах України, є учасником бойових дій та отримує дохід, розмір якого залежить від виконання бойових завдань. У зв`язку з проходженням служби його стан здоров`я суттєво погіршився, він проходить лікування з приводу психічних розладів та захворювань опорно-рухового апарату. Крім того, у 2019 році позивач повторно одружився, проживає з новою сім`єю в орендованому житлі та несе значні витрати на його оплату, а також на лікування. З огляду на погіршення стану здоров`я, створення нової сім`ї, збільшення необхідних витрат і утримання із заробітної плати як поточних аліментів, так і коштів на погашення заборгованості, позивач вважає, що істотно змінився його матеріальний та сімейний стан. У зв`язку з цим він просить суд змінити визначений рішенням від 11.07.2012 розмір аліментів на утримання сина з 1/4 до 1/15 частини всіх видів його доходу, зазначаючи, що навіть такий розмір аліментів значно перевищуватиме прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, а обов`язок щодо утримання дитини покладається на обох батьків.
Представницею відповідачки – адвокатом Косєй К.В. до суду подано відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач просить зменшити розмір аліментів, посилаючись на погіршення стану здоров`я, укладення нового шлюбу, витрати на оренду житла та зміну свого матеріального становища. Водночас зазначені обставини самі по собі не є достатніми для зменшення аліментів, оскільки мають підтверджувати реальну неможливість виконувати аліментний обов`язок у встановленому розмірі. Надані позивачем докази свідчать, що він продовжує проходити військову службу та отримує стабільний і значний дохід, який становить від 45000,00 до 150000,00 грн на місяць. За таких доходів сплата аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку не є надмірним фінансовим навантаженням. Натомість запропоноване зменшення аліментів до 1/15 частини доходу істотно скоротить кошти, які отримує дитина, незважаючи на високий рівень доходів позивача. Посилання позивача на повторний шлюб та витрати на оренду житла також не свідчать про погіршення його матеріального становища. Новий шлюб було укладено ще у 2019 році, однак із позовом про зменшення аліментів він звернувся лише через декілька років. Крім того, позивач не довів, що має інших неповнолітніх дітей, яких зобов`язаний утримувати, а витрати на оренду житла є його особистим рішенням і не можуть зменшувати обсяг утримання власної дитини. Також позивач посилається на погіршення стану здоров`я, однак продовжує проходити військову службу та отримувати грошове забезпечення. Надані медичні документи не підтверджують втрати працездатності чи зменшення доходу, а тому самі по собі не свідчать про неможливість сплачувати аліменти у встановленому розмірі. При вирішенні спору першочергове значення мають інтереси дитини. На час розгляду справи син сторін є підлітком, а витрати на його утримання, навчання, харчування, медичне забезпечення та розвиток є значними і постійно зростають. Основний тягар забезпечення дитини несе відповідачка, тоді як запропоноване позивачем зменшення аліментів істотно знизить його участь у матеріальному забезпеченні сина, незважаючи на наявність у нього високого доходу.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК судом 07.04.2026 було сформовано засобами підсистеми «Електронний суд» з Єдиного державного демографічного реєстру відповідь № 2474487 щодо місця перебування та місця проживання відповідачки.
Ухвалою суду від 08.04.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 14.05.2026, яке було відкладено за клопотанням представниці відповідачки на 16.06.2026.
Згідно ухвали суду від 16.06.2026 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 15.07.2026.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, матеріали справи містять заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представниця відповідачки у судове засідання не з`явилася, причину неявки суду не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документа.
За змістом ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи, що представниця відповідача повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомила, суд розглядає справу без її участі.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 180 СК України визначено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що сторони мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочним рішенням Золочівського районного суду від 11.07.2012 по справі №2015/966/2012 з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно з 08.06.2012 до досягнення сином повноліття (а.с. 11).
Згідно із частиною 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей; наявність у платника аліментів майна, майнових прав та грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 1 статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршенням чи поліпшенням здоров`я когось із них.
Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.06.2021 у справі №643/11949/19, провадження №61-2698св21, відповідно до якої зміна розміру аліментів можлива за умови доведеності істотної зміни матеріального чи сімейного стану сторін.
Виходячи зі змісту наведених норм права, при вирішенні вимог щодо збільшення розміру аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і одержувача, а також перевірити наявність обставин, які свідчать про істотну зміну такого стану після ухвалення попереднього судового рішення.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
Отже, підставою для зміни визначеного судом розміру аліментів є не сам факт настання певних життєвих обставин, а доведеність того, що такі обставини істотно змінили матеріальний чи сімейний стан платника аліментів або вплинули на стан його здоров`я настільки, що це об`єктивно ускладнює виконання ним обов`язку щодо утримання дитини.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на погіршення стану здоров`я, створення нової сім`ї, необхідність сплати орендної плати за житло та збільшення витрат на лікування.
Оцінюючи наведені доводи, суд дійшов висновку, що вони не знайшли свого належного підтвердження під час судового розгляду.
Так, на підтвердження погіршення стану здоров`я позивачем надано виписку із медичної карти стаціонарного хворого та інші медичні документи, з яких вбачається, що він проходив стаціонарне лікування та має захворювання опорно-рухового апарату, а також посттравматичний стресовий розлад.
Разом із тим зазначені документи лише підтверджують факт проходження позивачем лікування та встановлення відповідних діагнозів, однак не містять відомостей про встановлення йому інвалідності, втрату або обмеження працездатності, неможливість проходження військової служби чи інші обставини, які б свідчили про істотне погіршення стану здоров`я у розумінні статті 192 Сімейного кодексу України.
Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що позивач несе значні або постійні витрати на лікування, які істотно впливають на його матеріальне становище. Доказів придбання лікарських засобів, оплати медичних послуг, реабілітації чи іншого дороговартісного лікування суду не надано.
Судом також встановлено, що позивач продовжує проходити військову службу у Збройних Силах України та отримує стабільний дохід. Надані відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків свідчать про отримання ним значного грошового забезпечення. При цьому будь-яких доказів зменшення доходів, звільнення з військової служби, переведення або інших обставин, які б свідчили про погіршення його матеріального становища, матеріали справи не містять.
Посилання позивача на створення нової сім`ї також не є підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки саме по собі укладення нового шлюбу не свідчить про таку зміну сімейного стану, яка відповідно до статті 192 Сімейного кодексу України є підставою для зміни розміру аліментів.
При цьому позивачем не надано доказів того, що після укладення нового шлюбу у нього виникли додаткові обов`язки щодо утримання інших осіб, зокрема неповнолітніх дітей, непрацездатної дружини чи інших членів сім`ї, які відповідно до закону перебувають на його утриманні, або що він здійснює постійний догляд за особою, яка цього потребує.
Посилання позивача на необхідність сплати орендної плати за житло також не може бути підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки такі витрати є наслідком самостійно прийнятого ним рішення щодо місця проживання та не свідчать про погіршення матеріального стану в розумінні статті 192 Сімейного кодексу України.
Також суд відхиляє доводи позивача про те, що розмір аліментів перевищує прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, оскільки прожитковий мінімум визначає гарантований державою мінімальний рівень забезпечення дитини і не встановлює максимального розміру аліментів. Отримання платником аліментів високого доходу саме по собі не є підставою для зменшення їх розміру, а дитина має право на належне матеріальне забезпечення відповідно до майнового стану своїх батьків.
За таких обставин суд вважає, що позивачем не доведено наявності істотної зміни матеріального чи сімейного стану або такого погіршення стану здоров`я, яке б об`єктивно унеможливлювало виконання ним обов`язку щодо утримання дитини у визначеному судом розмірі. Відтак підстави для зменшення розміру аліментів, передбачені статтею 192 Сімейного кодексу України, відсутні, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
У позові ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів відмовити повністю.
Надіслати учасникам справи копію судового рішення в електронній формі у порядку, визначеному законом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім`я) сторін:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
відповідачка: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя І. М. Нечипоренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua