Вирок від 14 липня 2026 р. у справі №395/941/26 — Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Суд: Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби

Дата: 14 липня 2026 р.

Справа: №395/941/26

Суддя: Забуранний Р. А.

Справа № 395/941/26

Провадження № 1-кп/395/75/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 рокум. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

із секретарем ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в залі судових засідань Новомиргородського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження № 1-кп/395/75/2026, що зареєстроване в ЄРДР 17.04.2025 року за № 62025240020003014 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мошків, Млинівського району, Рівненської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, без інвалідності, одруженого, розвідника-сапера 2 розвідувального відділення 1 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , який перебуває у відрядженні командира частини НОМЕР_2 , у військовому званні - солдат, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що немає судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_5 здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, за наступних обставин.

Солдат ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні солдат, 15 лютого 2026 року близько 19:00 години знаходився за місцем свого проживання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 разом із дружиною ОСОБА_6 , де в цей час також перебувала ОСОБА_7 .

Знаходячись у будинку за вищевказаною адресою, ОСОБА_7 , в одній з кімнат будинку залишила зарядити свій мобільний телефон марки ZTE Blade А56 4/128, та вийшла з будинку.

В цей час ОСОБА_5 побачив мобільний телефон, який належить ОСОБА_7 , та в нього раптово виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна.

ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який Указом Президента № 40/2026 від 12.01.2026 продовжено строком на 90 діб, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, впевнившись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, діючи умисно та таємно, шляхом вільного доступу, викрав мобільний телефон марки ZTE Blade А56 4/128, який належить ОСОБА_7 вартістю 3603,79 гривень.

Своїми злочинними діями, ОСОБА_5 завдав майнової шкоди потерпілій ОСОБА_7 на загальну суму 3603,79 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та щиро розкаявся. Показав, що дійсно десь у середині лютого місяця 2026 року з будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , викрав мобільний телефон, який належав ОСОБА_7 . З викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

У суді встановлено, що обвинувачений повністю визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, та сторони кримінального провадження не висловлюють жодних заперечень щодо встановлених обставин. Учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд вправі визнати недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, суд, з`ясувавши думку учасників судового провадження, та відсутність заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз`яснивши їм положення ч.3ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження оцінюючи кожен вищевказаний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до безсумнівного висновку, що ОСОБА_5 було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Призначаючи ОСОБА_5 , міру покарання, суд враховує тяжкість та суспільну небезпечність скоєного, розмір завданих збитків, стан здоров`я обвинуваченого, умови його життя, його ставлення до вчиненого ним кримінального правопорушення, те, що останнім було вчинено тяжкий злочин, а також особу обвинуваченого, який негативно характеризується за місцем проживання.

Згідно з довідками КНП «Новомиргородська міська лікарня» ОСОБА_5 на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога КНП «Новомиргородської міської лікарні» не перебуває.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , суд не знаходить.

До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , суд відносить щире каяття.

На підставі зазначених обставин суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 попередження нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі.

Виходячи із зазначених обставин, відношення обвинуваченого до скоєного, даних про особу обвинуваченого, враховуючи наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, а тому вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків відповідно до ст. 76 КК України, що на переконання суду буде справедливим та співмірним із тяжкістю вчиненого злочину та особою винного.

Підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили відсутні.

Крім того, суд вважає за необхідне вирішити долю речових доказів по справі у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку - 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід до ОСОБА_5 не застосовувати.

Речові докази:

мобільний телефон марки ZTE Blade А56 4/128, який перебуває на зберіганні у ОСОБА_7 у відповідності до її розписки - передати ОСОБА_7 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua