Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №350/634/26 — Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/634/26

Номер провадження 2/350/635/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

14 липня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

установив:

Стислий виклад позиції позивача

Представник позивача звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором кредиту №71197336 від 17 вересня 2025 року у загальному розмірі 13493 грн 70 коп., яка складається із 4230 грн заборгованості за основною сумою кредиту, 1 269 грн заборгованості за процентами та 7 994 грн 70 коп. заборгованості за пенею (неустойкою), а також судовий збір у сумі 2 662 грн 40 коп. і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500 грн.

Позов мотивований тим, що 17 вересня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір про надання коштів у кредит №71197336 в електронній формі. За умовами договору кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 4 500 грн строком на 30 календарних днів із фіксованою процентною ставкою 0,3 % на день, що нараховується на залишок заборгованості за тілом кредиту, а також комісією за надання кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту.

17 жовтня 2025 року, між сторонами була укладена Додаткова угода №16001868, відповідно до якої строк користування кредитом було продовжено ще на 30 календарних днів, а процентну ставку змінено на 1 % на день. Позивач зазначає, що кредитний договір та додаткова угода укладені відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» шляхом використання відповідачем одноразових ідентифікаторів, надісланих на електронну адресу, зазначену ним під час проходження ідентифікації через систему BankID Національного банку України.

25 лютого 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу №25/02/26, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором кредиту №71197336 від 17 вересня 2025 року. Згідно з витягом із Реєстру прав вимоги №1 від 25 лютого 2026 року до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 13 493 грн 70 коп., яке останнім добровільно не виконано. В зв`язку з наведеним, просить стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за кредитним договором.

Заяви та клопотання сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 21.04.2026 відкрито провадження в справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 22.05.2026 витребувано від Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» інформацію щодо належності відповідачу банківської картки № НОМЕР_1 , а також документи, що підтверджують зарахування на неї кредитних коштів та рух коштів за відповідним рахунком.

Представник позивача у судове засідання не прибув.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час розгляду справи судом повідомлявся у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не надав, тому суд вважає за можливе і доцільне розглянути справу у його відсутності з ухваленням заочного рішення та при наявних матеріалах справи, яких достатньо, щоб вирішити питання про права та обов`язки сторін.

За наявності передбачених ст. 280 ЦПК України підстав суд дійшов висновку про можливість проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Судом встановлено, що 17 вересня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит №71197336 в електронній формі.

Відповідно до умов договору кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 4 500,00 грн строком на 30 календарних днів, тобто з 17 вересня 2025 року по 16 жовтня 2025 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,3 % на день від залишку заборгованості за тілом кредиту та комісією за надання кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту, що становить 675,00 грн. 17 жовтня 2025 року між сторонами укладено Додаткову угоду №16001868 до договору кредиту, відповідно до якої строк користування кредитом продовжено ще на 30 календарних днів, у зв`язку з чим загальний строк кредитування становив 60 календарних днів, тобто до 16 листопада 2025 року, а розмір фіксованої процентної ставки було змінено до 1 % на день.

Із розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відповідач частково виконав свої зобов`язання за кредитним договором, здійснивши платежі на загальну суму 2333,70 грн, однак у повному обсязі кредитні кошти та нараховані платежі не повернув. Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань станом на момент відступлення права вимоги заборгованість за договором кредиту №71197336 становила 13 493 грн 70 коп., з яких:4 230,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 1 269,00 грн - заборгованість за процентами; 0 грн - заборгованість за комісією; 7 994,70 грн - заборгованість за пенею (неустойкою); 0 грн - заборгованість за процентами, нарахованими за понадстрокове користування.

25 лютого 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено Договір факторингу №25/02/26. Відповідно до умов зазначеного договору первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до боржників, визначених Реєстром прав вимоги, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту №71197336 від 17 вересня 2025 року.

Згідно з витягом із Реєстру прав вимоги №1 від 25 лютого 2026 року до позивача перейшло право вимоги до відповідача у розмірі 13 493 грн 70 коп.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували факт укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів, переходу права вимоги до позивача або свідчили про погашення відповідачем заборгованості, матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів суду не подано.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання зобов`язань за кредитним договором, а предметом судового розгляду є наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості, право вимоги щодо якої перейшло до позивача на підставі договору факторингу.

Оцінка суду:

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак ( ст.6 ЦПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістом статей 626, 627, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, визначенні його умов, а укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди щодо всіх його істотних умов.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю сторін, оформленою в електронній формі. Згідно з абзацом другим ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 525, 526, 527 та 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом, а якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню саме у цей строк.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ч. 1 та 3 ст. 1049 ЦК України встановлений обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За змістом ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 та ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу цих прав.

Аналізуючи подані позивачем письмові та електронні докази, що містяться в матеріалах справи, у тому числі сформовані та подані через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС, суд приходить до висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними та достатніми, взаємно узгоджуються між собою та підтверджують факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, перехід права вимоги до позивача, а також наявність і розмір заборгованості.

Відповідач належним чином умови кредитного договору не виконав, кредитні кошти у визначені договором строки не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Поданий позивачем розрахунок заборгованості містить відомості щодо її складових, є арифметично узгодженим та відповідає матеріалам справи. Відповідачем цей розрахунок не спростовано, контррозрахунку не подано, як і не надано належних та допустимих доказів виконання зобов`язань повністю чи частково.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази у їх сукупності, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та вимоги чинного законодавства, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту №71197336 від 17 вересня 2025 року є законними, обґрунтованими, підтвердженими належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат:

Щодо стягнення з відповідача судового збору у розмірі 2662,40 грн. та судових витрат у розмірі 4500 грн., які понесені у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Із електронних матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна» укладено договір про надання правничої допомоги, а відповідно до акта приймання-передачі вартість зазначених послуг складає 4500,00 грн., яка була сплачена ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ». Ці витрати не викликають в суду сумнівів, а тому відшкодування понесених ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрат на правову допомогу слід стягнути з відповідача.

Враховуючи категорію справи, а також обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсягу наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості необхідно стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову в розмірі 2662,40 грн. а також, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

Керуючись ст.ст. 247, 259, 263 - 265, 268, 273, 274, 280 - 282, 284 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, будинок 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_3 , відкритий в АТ «ПУМБ», МФО 334851) заборгованість за договором кредиту № 71197336 від 17 вересня 2025 року у розмірі 13 493 (тринадцять тисяч чотириста дев`яносто три) гривні 70 копійок, судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя