Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №196/584/26 — Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/584/26

№ провадження 2/196/610/2026

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бабічевої Л.П.,

за участі секретаря судового засідання Кузнецової Г.С.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс",

відповідачка ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду с-ща Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "ФК "Солвентіс" звернулось до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.07.2020 р. між ТОВ «АлексКредит» та відповідачкою укладено кредитний договір № 3765309, згідно якого позичальник отримала кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5000 грн. Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника.

29.10.2025 р. між ТОВ «АлексКредит» та ТОВ "Секвоя Капітал" було укладено Договір факторингу № 29/10-2025 відповідно до якого первісний кредитор ТОВ «АлексКредит» передало ТОВ "Секвоя Капітал" за плату належні йому права вимоги до боржників.

31.10.2025 р. між ТОВ "Секвоя Капітал" та ТОВ "ФК "Солвентіс" було укладено Договір факторингу № ДФ-31102025 відповідно до якого первісний кредитор ТОВ "Секвоя Капітал" передало ТОВ "ФК "Солвентіс" за плату належні йому права вимоги до боржників.

Однак, всупереч умовам кредитного договору, відповідачка не виконала свого зобов`язання.

У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 3765309 від 17.07.2020 р. в розмірі 22 896.25 грн., з яких 5000 грн. тіло кредиту, 17 896.25 грн. - заборгованість за відсотками, судовий збір в розмірі 2662.40 грн., 6000 грн. витрат на правничу допомогу.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 04.05.2026 р. було відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.88).

Представник позивача Лановий Є.М., який діє на підставі довіреності, у судове засідання не з`явився, у позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності, проти постановлення заочного рішення не заперечує (а.с.1-14).

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилась, про місце, день та час слухання справи була повідомленою належним чином згідно з порядком, встановленим ст. 128 ЦПК України (а.с. 108-110, 114-116, 120-127). Відповідачка про причини неявки суд не повідомила, заяву про розгляд справи за її відсутності не надходило, відзиву на позов не подавала.

14 липня 2026 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 17 липня 2020 року між ТОВ «Алекскредит» та відповідачкою укладено кредитний договір № 3765309 (а.с.15-19).

Згідно п. 1.3 Договору сума кредиту становить 5000 грн.

Нарахування Процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку:

У випадку використання Кредиту (п. 2.20. Правил) менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, включаючи Дострокове виконання Зобов`язань (п. 2.12. Правил), Позичальник сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом, яка складає 7,65% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту.

У випадку використання Позичальником Лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Договору) та сплати Процентів за користування кредитом протягом 20 календарних днів з 17.07.2020 року до 06.08.2020 року (включно) (Базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,53% (Акційна ставка (п. 2.1. Правил) або Ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 6 530,00 грн., у тому числі Основна сума кредиту 5 000,00 грн., Проценти за користування кредитом 1 530,00 грн.

При використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають:

- в Базовий період з 17.07.2020 року до 06.08.2020 року (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил);

- в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 07.08.2020 року до 02.02.2021 року (включно) — 3 % за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил).

Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 6 705,40 грн. 1.7.4. Використання Базової процентної ставки у Базовому періоді, нарахування процентів у Спеціальному періоді за Спеціальною процентною ставкою є правом Кредитодавця. Кредитодавець без погодження з Позичальником може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених Договором Процентів за користування кредитом (п.1.7 Договору).

Сторони погодили, що Строк дії Договору (п. 2.41. Правил) встановлюється з Дати укладення Договору (п. 2.9. Правил) 17.07.2020 року до Кінцевої дати виконання Договору 02.02.2021 року (включно). Закінчення Строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати Заборгованості, яке мало місце під час дії Договору. Якщо Позичальник виконає Зобов`язання/сплатить Заборгованість за Договором до Кінцевої дати виконання Договору, Договір припиняє дію у Дату повернення/погашення кредиту (п. 2.8. Правил) (п.3.1 Договору).

Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором "PS3765309".

Додаток №1 до Договору № 3765309 від 17.07.2020 р. - графік платежів підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором "PS3765309" (а.с.19).

Відповідачкою 17.07.2020 р. підписано паспорт споживчого кредиту одноразовим ідентифікатором "PS3765309" (а.с.20-23).

Згідно Довідки ТОВ "ФК "Елаєнс", зазначено, що на підставі договору №41346335_18/10/17 про надання послуг з переказу грошових коштів та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного ТОВ "ФК "Елаєнс" та ТОВ "Алекскредит" підтверджено переказ коштів 17.07.2020 р. в розмірі 5000 грн. на номер картки відповідачки НОМЕР_1 (а.с.24).

Також згідно інформації АТ КБ "Приватбанк" від 08.06.2026 р. на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) та згідно виписки по вказаному рахунку 17.07.2020 р. відбулось перерахування на картку відповідачки в розмірі 5000 грн. (а.с.117-118, 128-129).

29.10.2025 р. між ТОВ "Алекскредит" та ТОВ "Секвоя Капітал" було укладено Договір факторингу №ДФ-29/10-2025 відповідно до якого первісний кредитор ТОВ "Алекскредит" передало ТОВ "Секвоя Капітал" за плату належні йому права вимоги до боржників (а.с.30-38).

Відповідно до п. 2.1.3 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог та повідомлення боржників про факт відступлення права вимоги в порядку, передбаченому цим договором, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу.

Згідно Акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №ДФ-29/10-2025 від 29.10.2025 р. клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників (а.с. 44).

Згідно Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №ДФ-29/10-2025 від 29.10.2025 р., ТОВ "Секвоя Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 22 896.25 грн., з яких: 5000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 17 896.25 грн.- сума заборгованості за відсотками (а.с.45).

31.10.2025 р. між ТОВ "Секвоя Капітал" та ТОВ "ФК "Солвентіс" було укладено Договір факторингу №ДФ-31102025 відповідно до якого ТОВ "Секвоя Капітал" передало ТОВ "ФК "Солвентіс" за плату належні йому права вимоги до боржників (а.с.46-55).

Відповідно до п. 2.1.3 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог та повідомлення боржників про факт відступлення права вимоги в порядку, передбаченому цим договором, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу.

Згідно Акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №ДФ-31102025 від 31.10.2025 р. клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників (а.с. 61).

Згідно Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №ДФ-31102025 від 31.10.2025 р., ТОВ "ФК "Солвентіс" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 22 896.25 грн., з яких: 5000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 17 896.25 грн.- сума заборгованості за відсотками (а.с.62).

З розрахунку заборгованості за договором № 3765309 від 17.07.2020 р., вбачається, що відповідачка має заборгованість за кредитним договором у сумі 33 700.00 грн., з яких: 5000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 28 700.00 грн.- сума заборгованості за відсотками (а.с. 25-28).

Отже, позивач виконав зобов`язання за договором, надавши відповідачці кредитні кошти. Відповідачка, взяті на себе зобов`язання не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, суд зазначає, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, кредитний договір № 3765309 від 17.07.2020 р., був підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між сторонами такого договору, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочинів.

Отже, існують підстави вважати, що сторонами належно обумовлено умови користування позиченими коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови позики.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку із тим, що отримання у кредит грошових коштів відповідачем підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов`язання повернути такі кошти у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договорі, та сплачувати відсотки за користування кредитом, а у випадку порушення договірних зобов`язань в частині своєчасного повернення кредитних коштів також сплачувати відповідні штрафні санкції, які прямо передбачені наявними умовами договору.

Враховуючи наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3765309 від 17.07.2020 р., в межах заявлених позовних вимог у сумі 22 896.25 грн., з яких: 5000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 17 896 грн.- сума заборгованості за відсотками, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується укладеного договору факторингу, суд зазначає наступне.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст. 1084 ЦК України).

Разом із тим щодо суб`єктного складу таких правовідносин ч. 3 ст.1079 ЦК України визначає, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Зокрема, у п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою.

У ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

Таким чином, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до державного реєстру фінансових установ.

Навіть при умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісних кредиторів, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 вересня 2015 року по справі № 6-979цс15, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.84) підтверджує, що ТОВ «ФК «Солвентіс» за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України.

Права вимоги за кредитним договором №3765309 від 17.07.2020 р. перейшло до ТОВ «ФК «Солвентіс».

Всупереч умовам кредитного договору №3765309 від 17.07.2020 р. відповідачка не виконала свого зобов`язання.

Таким чином, за вищевказаних обставин та вимог матеріального закону суд доходить висновку, що між сторонами по справі укладено кредитний договір №3765309 від 17.07.2020 р., за умовами якого відповідачка зобов`язалась прийняти грошові кошти, та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових сум позичальнику у вигляді тілу кредиту або відсотків матеріали справи не містять.

У зв`язку із чим, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором №3765309 від 17.07.2020 р. у сумі 22896.25 грн., з яких: 5000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 17 896 грн.- сума заборгованості за відсотками.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд зазначає таке.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000.00 грн. надано договір про надання правової допомоги № 43657029 від 02.01.2026 р. (а.с.63-65); акт надання послуг №3765309 від 27.03.2026 р. (а.с.66); детальний опис робіт, наданих послуг (а.с.67); акт надання послуг №3765309 від 27.03.2026 р. (а.с.68); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2050 від 16.11.2005 р. адвоката Литвин А.О. (а.с.75).

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ціни позову, а також те, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав, тому заявлена сума у 6000 грн. є завищеною.

Отже, суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та обсягом фактично виконаних робіт, а також пропорційності стягнення судових витрат, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією № 3765309 від 10.04.2026 р. про сплату судового збору загальною сумою 2 662,40 грн. (а.с. 1).

Враховуючи те, що позов задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача суму понесених судових витрат в повному розмірі, яка становить 2 662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76, 81, 89, 141, 223, 247, 263, 264, 265, 279, 280, 282, 284 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" суму заборгованості за кредитним договором № 3765309 від 17.07.2020 р. в розмірі 22 896.25 грн., судові витрати в розмірі 2662.40 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн., а всього 27 558.65 грн. (двадцять сім тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім грн. 65 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс", місцезнаходження: 07406, Київська область, м.Бровари, вул.Симона Петлюри,21/1, ЄДРПОУ 43657029.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.П. Бабічева