Вирок від 14 липня 2026 р. у справі №766/10837/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/10837/26

н/п 1-кп/766/4058/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2026

Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

(сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_2 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_5 )

розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026232030000125 від 07.06.2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м. Херсон, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125, Кримінального кодексу України (далі – КК України),

в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання ухвалив вирок про таке:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним

1. Суд встановив, що ОСОБА_3 06.06.2026 приблизно о 10:50 годині, перебуваючи біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наніс один удар кулаком правої руки в область носа, в результаті чого спричинив ОСОБА_5 тілесне ушкодження у вигляді синця спинки носу, яке відповідно до висновку судово-медичної експертизи відноситься до легких тілесних ушкоджень.

2. Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений частиною першою ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

ІІ. Позиція обвинуваченого

3. Обвинувачений ОСОБА_3 в своїй заяві на адресу прокурора у присутності захисника ОСОБА_4 зазначив, що беззаперечно визнає в повному обсязі винуватість в інкримінованому йому кримінальному проступку, передбаченому ч. 1 ст. 125 КК України та погодився із встановленими досудовим розслідуванням фактичними обставинами, які викладені в обвинувальному акті, їх не заперечує.

ІІІ. Оцінка Суду

4. Суд, вивчивши обвинувальний акт і додані до нього матеріали, в тому числі кримінальне провадження №12026232030000125 від 07.06.2026 року, дійшов висновку, що вимоги ст. 302 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК) сторонами кримінального провадження дотримано, а саме:

- обвинувальний акт містить клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні;

- додана до обвинувального акту письмова заява підозрюваного (обвинуваченого), яка складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті (а саме: з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини) та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

- додана до обвинувального акту письмова заява потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 17.06.2026 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті (а саме: з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини) та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні;

- додані матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

5. Відповідно до частини другої ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

6. Суд звертає увагу, що фактичні обставини, які встановлені органом досудового розслідування і не оспорюються учасниками кримінального провадження, викладені у формулюванні обвинувачення, визнаного Судом доведеним (див. пункти 1-2).

7. Дослідивши обвинувальний акт і додані до нього матеріали кримінального провадження №12026232030000125 від 07.06.2026 року, беручи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд знаходить, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за частиною першою статті 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

8. Винуватість обвинуваченого у скоєному кримінальному правопорушенні доведена у повному обсязі і стороною обвинувачення дотримано стандарт доказування «поза розумним сумнівом».

ІV. Призначення покарання

9. Санкцією частини першої ст. 125 КК України за вчинене кримінальне правопорушення передбачено покарання у виді:

-штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-громадські роботи на строк до двохсот годин;

-виправні роботи на строк до одного року.

10. Суд вважає, що обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до частини першої ст. 66 КК України, є щире каяття.

11. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до частини першої ст. 67 КК України, не встановлені.

12. Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також бере до уваги, що санкція частини першої статті 125 КК України передбачає альтернативні види покарань та враховує:

- ступень тяжкості правопорушення - згідно із статтею 12 КК інкриміновані діяння відносяться до кримінальних проступків;

- особу винного: його вік, раніше не судимий;

- на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває;

- наявність обставин, що пом`якшують покарання і відсутність обставин, що обтяжують таке.

13. Також Суд бере до уваги загальну мету покарання, як заходу примусу, що застосовується від імені держави, яка полягає в тому, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (ст. 50 КК України). Оптимальним орієнтиром ефективності застосування покарання є визначення його в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання – виправлення засудженого.

14. Суд вважає, що кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання чи інша міра кримінально-правового впливу, застосована до особи правопорушника, повинні відповідати тяжкості злочину, доведеним обставинам вчинення злочину і особливостям особистості правопорушника.

15. Суд також вважає, що підстави застосування положень статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання – відсутні.

16. У зв`язку із викладеним, Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу розміром у п`ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

17. Суд вважає, що наведені аргументи в своїй сукупності і прийняте судове рішення щодо покарання обвинуваченого відповідають справедливому співвідношенню між вчиненим діянням та заходами покарання, які застосовуються до винного.

18. Суд, керуючись ст. 65 КК України вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобіганню скоєнню ним нових злочинів.

19. Підстав для обрання більш м`яких або тяжких покарань до обвинуваченого за вчинене кримінальне правопорушення Суд не знаходить.

V. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку

20. Цивільний позов по справі не заявлявся.

21. Речові докази у справі відсутні.

22. Процесуальні витрати у справі відсутні.

23. Запобіжний захід обвинуваченому на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його застосування Суд не вбачає.

З цих підстав,

керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376, 381, 382, 392, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу розміром у 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп.

2. Роз`яснити ОСОБА_3 , що відповідно до ст. 26 Кримінально-виконавчого кодексу України вінзобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

В разі несплати штрафу у встановлений термін до нього може бути застосована більш жорстке покарання, передбачене санкцією частини першої ст. 125 КК України.

3. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили обвинуваченому не обирати.

4. Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальнім кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

5. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

6. Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

СуддяОСОБА_1