Вирок від 13 липня 2026 р. у справі №183/3310/24 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/3310/24

№ 1-кп/183/1205/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12024041350000178 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Меліоративне Самарівського району Дніпропетровської області, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжений і діє на теперішній час.

01 січня 2024 року о 07 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 знаходився в гостях у свого знайомого ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_3 , де побачив у спальній кімнаті мобільний телефон марки «Iphone XR», що належить ОСОБА_6 . В цей момент у ОСОБА_5 виник прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, а саме мобільного телефону марки «Iphone XR», який належить ОСОБА_6 та який знаходився в приміщенні спальної кімнати.

Реалізуючи свій прямий злочинний умисел, перебуваючи у зазначений час та місці, ОСОБА_5 , діючи умисно, таємно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв до рук із спальної кімнати вищевказаної квартири мобільний телефон, марки «Iphone XR», що належить потерпілому ОСОБА_6 , таким чином викрав вказане майно, після чого покинув місце вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 8 138,00 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою визнав повністю та показав, що обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорює та повністю визнає себе винним у пред`явленому обвинуваченні. Вказав, що 01.01.2024 року вони разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та Максимовим святкували Новий Рік за адресою: вул. 195-ї Стрілкової дивізії, 4/46 в м. Самар. З ранку він прокинувся та не знайшов свій телефон, в цей час побачив телефон ОСОБА_9 , поклав його у свою сумку і пішов. Телефон у нього пролежав 2 тижні. Потім він його здав у сервісний центр на запчастини, за що отримав близько 500,00 гривень. Наразі шкоду ОСОБА_6 він відшкодував у повному обсязі, шляхом переказу на банківську карту потерпілого грошових коштів в сумі 9000,00 грн. У скоєному він щиро кається.

В судовому засіданні у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких обвинуваченим ОСОБА_5 скоєно злочин, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували.

Також в судовому засіданні суд роз`яснив учасникам судового процесу вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.

Отже, суд, дослідивши докази в межах пред`явленої підозри, не виходячи за межі пред`явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, приходить до однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану, доведена у повному обсязі і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 4 ст. 185 КК України.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.

Суд приймає до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин.

Однак, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 ,суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності; добровільне відшкодування завданої шкоди.

Крім того, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вину свою визнав повністю, розкаявся у вчиненому, на обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, має на утриманні малолітніх дітей, шкода потерпілому відшкодована, також суд враховує думку потерпілого, який не наполягав на призначенні обвинуваченому суворого покарання.

За таких обставин, з урахуванням наявності обставин, які пом`якшують покарання та відсутності обставин, які його обтяжують, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_5 покарання без ізоляції його від суспільства, а саме у виді позбавлення волі на певний строк, та на підставі ст. 75 КК України звільнення його від відбування покарання з випробуванням, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.

Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді позбавлення волі на вказаний вище строк з випробуванням буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових злочинів.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Зарахувати у строк відбуття покарання за цим вироком ОСОБА_5 час тримання його під вартою із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, починаючи з 25 травня 2026 року по 14 липня 2026 року включно.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований обвинуваченому ОСОБА_5 , – скасувати.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 , з під варти негайно.

Речові докази:

-три аркуші паперу на яких маються зображення та скріншоти переписки з ОСОБА_5 ; чек з «Нової Пошти», який має номер НОМЕР_1 ; сім-картку мобільного оператору «Водафон», яка має номер на собі 1160 7003 055 96; DVD-R диск з назвою «ALERUS» з записами з камери відеоспостереження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно, після його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1