Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №213/2184/26 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2184/26

Номер провадження 2/213/1619/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді Нестеренка О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, у якій просить розірвати шлюб, укладений 25 червня 2023 року між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований виконкомом Калинівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, актовий запис № 9.

В обґрунтування позову зазначила наступне. Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюбні відносини сторони не підтримують, спільного господарства не ведуть, зникло почуття поваги та почуття, що притаманні подружжю. Причиною розпаду сім`ї став факт втрати взаєморозуміння та різних поглядів на сімейне життя, що стало причиною припинення спільного проживання. Фактично сім`я припинила своє існування. Позивач впевнена, що її шлюб з відповідачем розпався повністю, вважає, що примирення неможливе. Діти проживають разом з позивачем.

Позиція відповідача.

У встановлений в ухвалі про відкриття провадження строк від відповідача не надходило ні заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, ні відзиву на позовну заяву.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

15.05.2026 року позовна заява надійшла до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області через підсистему «Електронний суд».

18.05.2026 позивач подала до суду клопотання про долучення доказів, щодо ВПО відповідача

18.05.2026 року ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області вказану цивільну справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження за позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

13.07.2026 від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач відзив на позов не подав.

Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.

З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 25 червня 2023 року виконкомом Калинівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, актовий запис № 9.

Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з судовим наказом Жовтневого районного суду Миколаївської області від 14 лютого 2019 року у справі № 477/201/19 (провадження № 2-н/477/15/19), з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів.

Шлюбні відносини між сторонами припинені, сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують подружніх відносин, проживають окремо. Майнового спору наразі немає. Діти проживають разом з позивачем.

Позивач наполягає на розірванні шлюбу, вважає примирення неможливим.

Відповідач своїх заперечень проти розірвання шлюбу суду не надав.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду згідно ст. 110 СК України.

Як передбачено ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного із них, інтересам їх дітей.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання».

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11 червня 2019 року у справі № 605/434/18, якій кореспондує п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, яка є диспозитивною, оскільки в судовому засіданні зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали неможливими, а збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам, моральним засадам, адже позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач своїх заперечень проти його розірвання у встановлений законом строк суду не надав, клопотань про надання строку на примирення не заявляв.

Відповідно до ч. 2 ст. 114, ч. 3 ст. 115 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про його розірвання. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Аналізуючи викладене, виходячи із фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову про розірвання шлюбу, а також того, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Із свідоцтва про шлюб слідує, що під час державної реєстрації шлюбу позивач змінила дошлюбне прізвище на прізвище чоловіка « ОСОБА_5 ». Таким чином, після розірвання шлюбу позивач має право іменуватися прізвищем « ОСОБА_5 » або відновити дошлюбне прізвище.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд приходить до обґрунтованого висновку, що шлюб, укладений між сторонами, підлягає розірванню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе та суперечитиме їхнім інтересам.

V. Щодо розподілу судових витрат.

Враховуючи, що позивач не заявляє вимог про стягнення на свою користь судових витрат, судовий збір за таких обставин слід віднести за його рахунок.

Керуючись статтями 21, 24, 56, 105, 110, 112-114 СК України, статтями 4, 12, 13, 77, 81, 206, 247, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений 25 червня 2023 року між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований виконкомом Калинівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, актовий запис № 9.Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.

Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 14 липня 2026 року

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання як внутрішньо переміщена особа: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя О.М. Нестеренко