Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №208/3143/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/3143/26

провадження № 3/208/807/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду м. Кам`янського Варибрус В.А., розглянувши справу про адміністративні правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої ФОП, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянки України НОМЕР_1 , виданий 16.01.2020 року с/ц НОМЕР_2 , раніше до адміністративної відповідальності не притягалась,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №951460 від 24.02.2026 року, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 15.02.2026 року о 23:25 год. за адресою АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство фізичного характеру відносно чоловіка гр. ОСОБА_2 , а саме жбурнувши скляний келих втулуб останньому, чим завдала шкоду його фізичному здоров`ю, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась.

Від адвоката Переверзева І.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю події та складу правопорушення. В обґрунтуванні клопотання адвокатом зазначено що поліцію викликала саме ОСОБА_1 , згідно матеріалів справи саме ОСОБА_2 вчинив насильство в сім`ї, жодних доказів вини ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілого, свідків, висновками експертів, речовими доказами, іншими документами.

Разом з тим, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом винуватості особи та підлягає перевірці й оцінці в сукупності з іншими належними та допустимими доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, до суду не надано жодного належного та допустимого доказу. Матеріали справи не містять письмових пояснень потерпілого, а також будь-якої заяви чи звернення до поліції від нього. Самі матеріали, зокрема протокол прийняття заяви про правопорушення від 16.02.2026 р., письмові пояснення ОСОБА_1 , електронний рапорт від 15.02.2026 р. не вказують на заподіяння фізичного болю ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 .

Єдиний документ, який вказує на наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, є рапорт працівника поліції, який лише відображає службове сприйняття обставин події та не може вважатися самостійним і достатнім доказом вини особи, оскільки не містить безпосереднього сприйняття події судом та не підтверджується іншими доказами у справі.

Відповідно до положень ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічний підхід неодноразово висловлювався і в практиці Європейський суд з прав людини, згідно з якою винуватість особи повинна бути доведена сукупністю належних, допустимих та достатніх доказів, а будь-які сумніви щодо доведеності вини мають тлумачитися на користь особи, яка притягається до відповідальності.

За таких обставин суд приходить до висновку, що надані матеріали не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно ОСОБА_2 , а тому вина останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, не доведена, що свідчить про відсутність у її діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.173-2, п.1 ч.1 ст.247, ст.284, КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.173-2 КУпАП, - закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя В.А. Варибрус