Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №208/4851/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/4851/26

провадження № 3/208/1097/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду м. Кам`янського Варибрус В.А., розглянувши справу про адміністративні правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянки України № НОМЕР_1 , виданий 10.09.2019 року с/ц НОМЕР_2 , раніше до адміністративної відповідальності не притягалась,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №957989 від 15.04.2026 року, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 15.04.2026 року о 13:50 год. гр.. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство фізичного і психологічного характеру відносно своєї доньки гр.. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме давши ляпаса по обличчю, нозі та руці, та погрожувала фізичною розправою, що завдало шкоду її психічному та фізичному здоров`ю, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, не повідомивши причини неявки, хоча належно повідомлена про день та час розгляду справи, що підтверджується його особистим підписом у протоколі про адміністративне правопорушення, а також повідомлений через офіційний веб-сайт судової влади та СМС-повідомленням. Тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і висловити своє відношення до складеного протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП, дана категорія справ до вичерпаного переліку за якими обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не відноситься, тому суддя вважає за можливе розглядати справу в її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 2 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілого, свідків, висновками експертів, речовими доказами, іншими документами.

Разом з тим, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом винуватості особи та підлягає перевірці й оцінці в сукупності з іншими належними та допустимими доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, до суду не надано жодного належного та допустимого доказу. Матеріали справи не містять письмових пояснень потерпілої, пояснень самої особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснень свідків події, медичних документів щодо наявності тілесних ушкоджень, оцінки ризиків, відомостей про звернення потерпілої до правоохоронних органів чи інших документів, які б підтверджували факт вчинення домашнього насильства.

Єдиним документом, доданим до протоколу, є рапорт працівника поліції, який лише відображає службове сприйняття обставин події та не може вважатися самостійним і достатнім доказом вини особи, оскільки не містить безпосереднього сприйняття події судом та не підтверджується іншими доказами у справі.

Відповідно до положень ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічний підхід неодноразово висловлювався і в практиці Європейський суд з прав людини, згідно з якою винуватість особи повинна бути доведена сукупністю належних, допустимих та достатніх доказів, а будь-які сумніви щодо доведеності вини мають тлумачитися на користь особи, яка притягається до відповідальності.

За таких обставин суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно неповнолітньої доньки, а тому відсутні об`єктивні дані, які б свідчили про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.173-2, п.1 ч.1 ст.247, ст.284, КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст.173-2 КУпАП, - закрити, за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя В.А. Варибрус