Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №464/7474/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 464/7474/25 Головуючий у 1 інстанції: Сабара Л. В.

Провадження № 33/811/976/26 Доповідач: Гончарук Л. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Робейко Анжели Анатоліївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 08 травня 2026 року,

встановив:

цією постановою, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору.

Відповідно до постанови, ОСОБА_1 17.10.2025 о 00:18 год на вул. Стрийська, 109 у м. Львові керувала транспортним засобом марки «Mitsubishi Lancer», р.н. НОМЕР_1 , із явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідала обстановці, блідість обличчя, тремтіння пальців рук. За результатами огляду лікаря водій знаходиться в стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком 002146 від 17.10.2025, чим порушила вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги, постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 08 травня 2026 року скасувати, а справу закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Повернути ОСОБА_1 вилучене працівниками поліції водійське посвідчення серії НОМЕР_2 .

Зазначає, що строк на апеляційне оскарження було пропущено з поважних причин, оскільки копію повного тексту постанови суду першої інстанції вона не отримала, з текстом такої ознайомилась 19.05.2026 з інформаційної бази – Рестру судових рішень, що позбавило її можливості своєчасно підготувати та подати апеляційну скаргу, у зв`язку з чим просить поновити такий строк.

На обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд першої інстанції неповно та необ`єктивно з`ясував обставини справи, не надав належної оцінки доводам сторони захисту та допустив порушення норм матеріального і процесуального права.

Апелянт стверджує, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів факту керування нею транспортним засобом, оскільки працівники поліції не бачили, як вона керувала автомобілем, транспортний засіб був уже припаркований, відеозаписи з нагрудних камер не фіксують факту керування, а свідок ОСОБА_2 підтвердила, що саме вона перебувала за кермом та припаркувала автомобіль. При цьому суд безпідставно поклав в основу своїх висновків письмові пояснення ОСОБА_1 та факт неоскарження постанови про порушення правил зупинки та стоянки транспортного засобу.

Крім того, апелянт зазначає, що на момент висунення вимоги про проходження огляду вона не мала статусу водія у розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак не була зобов`язана проходити огляд на стан сп`яніння.

Також у скарзі зазначено про порушення працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак сп`яніння, затвердженої наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, оскільки огляд на місці не проводився, ознаки наркотичного сп`яніння не були належним чином встановлені та оголошені, а зафіксовані в протоколі ознаки не відповідають вимогам зазначеної Інструкції.

ОСОБА_1 також покликається на те, що працівники поліції не роз`яснили їй права, передбачені ст. 268 КУпАП, не забезпечили право на правову допомогу та безпідставно доставили її до медичного закладу без належним чином оформленого направлення на проходження огляду.

Крім того, апелянт вважає недопустимими результати медичного огляду, оскільки, на її думку, медичні працівники, які проводили огляд, не мали належних повноважень, не пройшли тематичного удосконалення відповідно до вимог чинного законодавства та допустили численні порушення порядку відбору й дослідження біологічного матеріалу, зокрема не забезпечили відбір крові та сечі у встановленому порядку, не провели необхідних лабораторних досліджень, у тому числі газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрії, а тому складені за результатами такого огляду медичні документи не можуть бути належними та допустимими доказами у справі.

На думку апелянта, наведені порушення свідчать про недоведеність її вини поза розумним сумнівом, а всі сумніви щодо доведеності вини повинні тлумачитися на її користь.

Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , виступ адвоката Робейко А.А. на підтримання доводів поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Апеляційний суд погоджується із висновком судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, яким надано належну правову оцінку.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобам у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.

Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.9а Правил дорожнього руху України, яким водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується сукупністю зібраних і перевірених в судовому засіданні доказів, яким суддя місцевого суду дав належну оцінку і навів у постанові.

Зокрема, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 485556 від 17.10.2025(а.с.1); направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.10.2025 (а.с.4); письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 17.10.2025 (а.с.6); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу або швидкість реакції № 002146, складеного 17.10.2025 (а.с.5); результатами лабораторних досліджень біологічного середовища (сечі) ОСОБА_1 , які проводились при огляді на стан сп`яніння 17.10.2025, а саме: імунохроматографічного дослідження, яке проводилось швидким тестом Hangzhou AllTest на десять наркотиків: ATDOA 24040192 та на тест на метадон серія: ATMTD 24040002 позитивний метадон (MTD); підтверджуюче дослідження, яке проводилось для кількісного вмісту психотропних речовин в біологічному середовищі (сечі) ОСОБА_1 – виявлено метадон 2946 ng/mL; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5952874 від 17.10.2025(а.с.7); рапортом працівника поліції (а.с.3); відеозаписом, який містить фіксацію обставин події та підтверджують вину водія ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення(а.с.2), та іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Наведеними вище доказами підтверджується, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, що і стало підставою для складання поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Так, порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року.

Відповідно до з п.3, п.4, п.15, п.16, п.20 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 та п.8, п.10, п.13 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженої постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103: огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством; метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи; за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду; висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду; лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ.

Апеляційним судом встановлено, що за наслідками проведеного в закладі охорони здоров`я огляду, у відповідності до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», було складено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 002146 від 17.10.2025 (а.с.5).

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 002146 від 17.10.2025, за результатами проведеного 17.10.2025 лікарем КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» встановлено, що ОСОБА_1 на момент огляду перебуває у стані наркотичного сп`яніння.

Відповідно до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зазначається: дата заповнення, прізвище, ім`я, по батькові особи дата народження, назва та номер документа, що посвідчує обстежувану особу (за наявності), ким та коли (точний час) направлена на огляд , назва, серія і номер документа, що посвідчує особу, яка доставила обстежуваного на огляд, дата і точний час огляду, ким оглянута особа, назва закладу охорони здоров`я, де проводився огляд, висновок огляду (повідомляється в присутності поліцейського), підпис обстежуваної особи про ознайомлення з результатами огляду та дані лікаря, який проводив огляд.

Наведений вище висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 відповідає вимогам Інструкції, містить у собі усі необхідні до заповнення дані, а тому доводи апеляційної скарги є безпідставними.

В даному випадку огляд особи на стан сп`яніння проводився лікарем в закладі охорони здоров`я, та жодних порушень порядку проведення такого огляду виявлено не було.

Крім цього, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 485556 від 17.10.2025 оформлений відповідно до положень ст. 256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідає вимогам діючого законодавства, і він є складеним та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджує подію і обставини правопорушення, дані якого узгоджуються з іншими доказами у справі, достовірність та допустимість яких не викликає сумнівів.

Обставини викладені у протоколі підтверджуються і відеозаписом з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції, на якому, зокрема відображено факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, за результатами якого встановлено, що ОСОБА_1 на момент огляду перебуває у стані наркотичного сп`яніння.

При цьому, факт керування транспортним засобом стверджується постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5952874 від 17.10.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 17.10.2025 керуючи транспортним засобом у м. Львів, вул. Стрийська, 109, не виконала вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» здійснила зупинку в зоні дії знаку, чим порушила вимоги п.8.4 в ПДР, як наслідок останню притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Окрім цього, як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 від 17.10.2025, відповідно до яких остання зазначила, що 16.10.2025 керувала автомобілем марки «Mitsubishi», р.н. НОМЕР_1 , відвозила доньку до автовокзалу. Зупинивши автомобіль, ввімкнувши аварійну світлову сигналізацію, до неї підійшли працівники поліції, які повідомили про здійснення нею зупинки транспортного засобу з порушенням правил дорожнього руху. Після чого, запропонували їй проїхати для проходження огляду для визначення стану сп`яніння, на що погодилась. У медичному закладі пройшла усі необхідні дії, здала аналіз сечі, працівниці закладу були привітними, доброзичливими, тести – стерильними. Разом з тим, здивувалась, коли дізналась, що один із аналізів на наркотичні речовини виявився позитивним. На її думку, єдиним поясненням такого результату є те, що вночі прийняла знеболюючий препарат. Також зазначила, що працівники поліції були компетентними та кваліфікованими.

Твердження апелянта про те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів факту керування нею транспортним засобом, апеляційний суд не бере до уваги та розцінює їх як такі, що спрямовані на уникнення останньою відповідальності за скоєне.

Доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення апеляційний суд до уваги не бере, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються наведеними вище доказами.

Дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та враховує також і те, що правопорушник їх не оскаржував.

Щодо твердження апелянта про те, що медичні працівники, які проводили огляд допустили численні порушення порядку відбору й дослідження біологічного матеріалу, зокрема не забезпечили відбір крові та сечі у встановленому порядку, не провели необхідних лабораторних досліджень, у тому числі газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрії, а тому складені за результатами такого огляду медичні документи не можуть бути належними та допустимими доказами у справі, то слід зазначити наступне.

Згідно відповіді КНП ЛОР Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» № 461 від 22.05.2026 за зверненням ОСОБА_1 у такому зазначено зокрема, що відбір біологічного матеріалу супроводжувався обов`язким маркуванням основної та контрольної порції зразків. На ємності було нанесено ідентифікаційні дані (ПІБ, номер, дата, час), а контрольну порцію – опечатано згідно з вимогами Розділу ІІІ Інструкції. Це забезпечило неможливість підміни та підтвердило автентичність зразка, у якому лабораторно виявлено метадон.

Відсутність централізованого забезпечення обладнанням ГХ-МС не позбавляє Медичний центр права та обов`язку проводити підтверджуючі дослідження іншими легітимними методами. З точки зору ефективності використання ресурсів та обґрунтованості діагностики, проведення дороговартісного дослідження стає недоцільним, якщо наявність наркотичної речовини можливо підтвердити достовірним методом – аналізом сечі з використанням швидких тестів та підтверджувальне лабораторне дослідження з використанням достовірного методу аналізу сечі за допомогою законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки медичного призначення, що відповідає вимогам ДСТУ 9140:2021.

Покликання апелянта в апеляційній скарзі про те, що оскаржувана постанова суду є незаконною, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги не впливають на законність постанови та не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9а Правил дорожнього руху України за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.

Інші посилання апеляційної скарги не спростовують висновків суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки підтверджуються матеріалами справи, які були досліджені в ході апеляційного розгляду.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом апеляційної інстанції при винесенні постанови.

Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.

Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).

При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

постановив:

поновити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Сихівського районного суду м. Львова від 08 травня 2026 року.

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 08 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Я. Гончарук