Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №685/569/26 — Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Код категорії 113080000

права № 685/569/26

Провадження № 2-а/685/11/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Бурлак Г.І.

з участю секретаря Ковальчука О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Теофіполь справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення

встановив:

представник позивача звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, мотивуючи його тим, що 20.05.2026 позивач, як бухгалтер ТОВ «Мрія» отримав постанову №9881 від 08.05.2026 року, винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , згідно з якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено покарання у вигляді штрафу в розмірі 34 000 грн. У постанові № 9881 від 08.05.2026 року вказано: «Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №145 від 27.04.2026 року про те, що 27.04.2026 року о 14 год 15 хв в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 , виявлено, що посадова особа ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , головний бухгалтер ТОВ «Мрія», який відповідальний за ведення військового обліку, не повідомив відповідний ТЦК та СП про звільнення з роботи працівника, чим порушив абз. 14 ч. 1 ст.21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 4 п.34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП під час дії особливого періоду». ОСОБА_1 не погоджується з постановою, винесеною тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , оскільки при розгляді даної справи не були з`ясовані та доведені обставини, які б свідчили про наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, позивач вважає себе невинним, а постанову №9881 від 08.05.2026 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з тим, що вона винесена через неповне з`ясування обставин справи та прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, з наступних причин: 28 лютого 2026 року ТОВ «Мрія» було видано наказ №6 про звільнення з посади асистента фармацевта аптеки №1 ОСОБА_3 . Наступного дня було сформовано повідомлення про зміну облікових даних ОСОБА_3 (додаток 4 до Порядку), яке підписане директором Травінською Н.Є. 02 березня 2026 року дане повідомлення було зареєстроване у внутрішньому журналі вихідної кореспонденції. Далі позивачем було вжито заходів для подання відповідного повідомлення особисто до ІНФОРМАЦІЯ_4 у встановлений строк, а саме він двічі протягом тижня намагався зареєструвати даний документ у ІНФОРМАЦІЯ_5 , з`являючись особисто до будівлі даної структури, однак працівниками центру позивачу було повідомлено про відсутність відповідального спеціаліста у зв`язку з її перебуванням на лікарняному, позивачу було повідомлено про значний обсяг роботи, пов`язаний із веденням військового обліку військовозобов`язаних чоловіків, а також зазначено, що подані ним відомості стосуються особи жіночої статі, у зв`язку з чим рекомендовано звернутися пізніше, після повернення відповідального спеціаліста до виконання своїх обов`язків. 10.03.2026 повідомлення про зміну облікових даних ОСОБА_3 було зареєстровано відповідальним спеціалістом, яка повернулася з лікарняного. 27 квітня 2026 року начальником групи документального забезпечення восьмого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 складено щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення. 08 травня 2026 року винесено постанову на підставі вищезазначеного протоколу, якою визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст., 210-1 КУпАП, при цьому письмову заяву позивача від 05 травня 2026 року щодо відсутності у його діях прямого умислу та того, що він діяв відповідно до рекомендацій працівників ТЦК та СП до уваги взято не було. Крім того, представник позивача зазначила, що у назві оскаржуваної постанови зазначено, що вона є «постановою про закриття справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП», хоча фактично вказаною постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності. Вказане свідчить про очевидну невідповідність змісту постанови її формі та ставить під сумнів належність і уважність її складання. Також, вважає, що зміст постанови є формальним та узагальненим, оскільки ні описова, ні мотивувальна частини не містять зазначення обставин, за яких, на думку відповідача, було вчинено адміністративне правопорушення, у постанові відсутні будь-які відомості щодо дати видання наказу про звільнення працівника, конкретних обставин неподання чи несвоєчасного подання повідомлення, а також зазначення доказів, на підставі яких відповідач дійшов висновку про винуватість позивача. Відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував факт повного невиконання позивачем обов`язку щодо повідомлення органу військового управління. Також зазначила, що зміст оскаржуваної постанови не відповідає змісту протоколу, на підставі якого винесено постанову, саме: у протоколі №145 від 27.04.2026 зазначено, що позивач «своєчасно не надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлення про зміну облікових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а у постанові №9881 - «не повідомив відповідний ТЦК та СП про звільнення з роботи працівника». Позивачем було підготовлено відповідне повідомлення, зареєстровано його у журналі вихідної кореспонденції ТОВ «Мрія» та вжито заходів для його подання до ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується відміткою ТЦК та СП про отримання відповідного документа. Таким чином, зазначене свідчить про добросовісну поведінку позивача та відсутність наміру ухилятися від виконання обов`язків, передбачених законодавством. На підставі викладеного, просить визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №9881 від 08.05.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, провадження у справі закрити та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відносно позовних вимог заперечує, оскільки наказом директора ТОВ «Мрія» від 06.01.2023 року ОСОБА_1

визначено особою відповідальною за ведення військового обліку ТОВ «Мрія». Наказом № 6 від 28.02.2026 року військовозобов`язаного працівника товариства ОСОБА_3 звільнено з займаної посади. В порушення абз.14 ч.1 ст.21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», абз. 4 п.34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач не надіслав до органу військового управління повідомлення про зміну облікових даних звільненої особи, а саме ОСОБА_3 27.04.2026 відносно позивача складений протокол про адміністративне правопорушення №145. 08.05.2026 постановою № 9881 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності. Згідно з поясненнями позивача, зазначених у протоколі, порушення він не визнає, однак і доказів виконання встановлених законом вимог не надав. Про день і час розгляду справи позивач був повідомлений належним чином, про що свідчить відповідна відмітка у протоколі, тобто він мав можливість, до винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення надати усі додаткові документи, які могли б вказати на відсутність її вини у вчиненому правопорушенні однак, цього не зробив. Не надано таких доказів позивачем і до суду. Враховуючи викладене, вважає, що оскаржувана постанова винесена у встановленому законом порядку за результатами зафіксованих порушень особою встановлених законом вимог і неналежного виконання нею своїх обов`язків, а доводи позовної заяви не спростовують наведені вище факти та не підлягають задоволенню. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, розгляд справи проводити без участі його представника.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, оскільки від сторін не надійшло клопотання про розгляд справи за їх участі.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, чи прийнято оскаржуване рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1ст. 9 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Так, за визначенням статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ч.3 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан .

Абзацом 14 ч.1 ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» встановлений обов`язок підприємств, установ, організацій вести військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та в особливий період і надавати звітність з цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку.

Абз.4 п. 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 визначений обов`язок підприємств, установ, організацій надсилати у семиденний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу (навчання), звільнення з роботи, завершення навчання (відрахування із закладу освіти) до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів повідомлень про зміну облікових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Зміст постанови про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

В судовому засіданні встановлено, що постановою №9881 від 08.05.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено покарання у вигляді штрафу в розмірі 34 000 грн. У вказаній постанові не наведено жодного доказу, на якому б грунтувався висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення – не зазначено відносно якої особи несвоєчасно подане повідомлення про зміну облікових даних , коли саме таке повідомлення подане і коли воно мало б бути подане із зазначенням дат.

Крім того, суд зазначає, що ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Ст. 256 КУпАП встановлює вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, у ньому обов`язково має бути зазначено місце, час та суть адміністративного правопорушення, однак у протоколі про адміністративне правопорушення від 27.04.2026, на підставі якого винесена оскаржувана постанова, не зазначений час адміністративного правопорушення та його суть, зокрема не вказано коли ж саме ОСОБА_1 був зобов`язаний надіслати повідомлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 про зміну облікових даних відносно ОСОБА_3 і коли саме він його надіслав, що розцінюється судом як не конкретне обвинувачення, що , в свою чергу, призвело до порушення права на захист.

У відповідності до п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

У рішенні ЄСПЛ від 21липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що у зв?язку з тим, що протокол про адміністративне правопорушення від 27.04.2026 відносно ОСОБА_1 за ст. 210-1 КУпАП складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, а у постанові про накладення адміністративного стягнення не наведені жодні докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, суд вважає, що вказана постанова не відповідає вимогам ст.283,284 КУпАП, тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 283, 256, 210-1 КУпАП, ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.13 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, п.34,47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів ст.77, 241-245 КАС України, районний суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову №9881 від 08.05.2026 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 визнати протиправною та скасувати, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст 210-1 КУпАП закрити.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуюча