Вирок від 13 липня 2026 р. у справі №601/1663/26 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/1663/26

Провадження № 1-кп/601/260/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі

головуючого ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.04.2026 за №120262110100000161 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживає по АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

за участю сторін кримінально провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

УСТАНОВИВ:

25 серпня 2025 року постановою Кременецького районного суду Тернопільської області (справа №601/2373/25), яка набрала законної сили 04.09.2025, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

В подальшому, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те, що постановою Кременецького районного суду Тернопільської області області (справа №601/2373/25), яка набрала законної сили 04.09.2025, його притягнуто до адміністративної відповідальності та призначено покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, усвідомлюючи, що протягом вказаного терміну зобов`язаний утриматися від керування транспортними засобами, діючи умисно, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст. 129-1 Конституції України та ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. З метою невиконання вище вказаної постанови суду, що набрала законної сили, маючи реальну можливість її виконати, керував транспортним засобом.

Так, 08 квітня 2026 року близько 10 години 15 хвилин ОСОБА_3 , порушуючи вимоги пункту 2.1 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року із змінами та доповненнями (надалі ПДР), які зобов`язали його мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керував автомобілем марки «Форд-Ескорт» («Ford-Escort») р.н. НОМЕР_1 по вул. Шевченка у м. Кременці Кременецького району Тернопільської області.

В подальшому, ОСОБА_3 , перебуваючи за кермом вказаного автомобіля та рухаючись по вище зазначеній вулиці, розпочав виконувати маневр зміни напрямку руху праворуч в напрямку другорядної дороги до вул. Бориса Козубського в м. Кременці Кременецького району Тернопільської області без увімкненого правого покажчика повороту. В порушення вимог пунктів: 9.2 (б) ПДР, які зобов`язують його подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням. Поворотом або розворотом.

Після виявлення вказаного адміністративного правопорушення, екіпажем у складі працівників сектору реагування патрульної поліції Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області у складі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , було зупинено автомобіль «Форд-Ескорт» («Ford-Escort»), р.н. НОМЕР_1 та відносно ОСОБА_3 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА №6988131 від 08.04.2026 за ч.2 ст. 122 КУпАП. Також, під час перевірки документів ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом, виявили, що останній не виконав судове рішення, а саме керував автомобілем будучи позбавленим права керування транспортними засобами.

В результаті протиправних дій ОСОБА_3 грубо порушено норми щодо обов`язковості судових рішень та проігноровано вимоги ч.10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух».

Отже, внаслідок своїх умисних дій, що виразилися в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 382 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду та надав показання про те, що він був обізнаний з постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 25.08.2025 про те, що його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення та позбавлено права керувати транспортними засобами на строк 1(один) рік. Однак, 08.04.2026 керував автомобілем, оскільки віз дітей на автобус, де був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху України. Зазначив, що щиро кається та просив призначити мінімальне покарання.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Отже, суд приходить до висновку, що внаслідок своїх умисних дій, що виразилися в умисному невиконанні постанови Кременецького районного суду Тернопільської області від 25.08.2025 у справі № 601/2373/25, що набрала законної сили, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 382 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог статтей 65-67 КК України враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином; конкретні обставини кримінального провадження, зокрема те, що обвинувачений визнав вину та відмовився від дослідження доказів, зібраних на досудовому слідстві; обставини, які пом`якшують покарання - щире каяття; активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченого – на обліках в лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а тому суд приходить до переконання про призначення обвинуваченому із альтернативних покарань покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі, яке відповідає вимогам ст. 50, 65 КК України, принципам індивідуалізації, справедливості, є співмірним характеру його дій, достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

На підставі наведеного, керуючись ст. 349, 370, 371, 373, 374, 376, 395, 615 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляція на протязі тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області з дня його проголошення.

Відповідно до п. 15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.

Учасникам судового провадження вручається повний текст вироку в день його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий