Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №585/1889/26 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1889/26

Номер провадження 2/585/1312/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої судді – Цвєлодуб Г.О.,

за участю секретаря судового засідання Салій О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого до суду звертається як представник адвокат Мороз Леся Олексіївна, до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, -

В С Т А Н О В И В:

12 травня 2026 року представник позивача Мороз Л.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить: стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на його утримання у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісячно, починаючи стягнення з 12.05.2026 року і до 30.06.2027 року.

Позов мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_2 є батьком позивача. Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 30.07.2013 року по справі №585/2300/13-ц було вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 (матері) аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку ( доходу), але не менше 30% розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця з дня подання позову і до досягнення ДИТИНОЮ повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , включно. Позивач погребує матеріальної допомоги, оскільки він навчається на 3 курсі у ВСП «Роменський фаховий коледж СНАУ» по спеціальності 208 «Агроінженерія», денної форми навчання з 01.09.2023 року по 30.06.2027 рік. Відповідач, працездатний, здоровий, працює у ВАТ «Керамея» м. Суми, а тому має можливість утримувати свого повнолітнього сина ОСОБА_1 , який продовжує навчання.

Ухвалою судді від 15 травня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Представник позивача в заяві до суду позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, розгляд справи проводити без її та позивача участі.

Відповідач в заяві до суду позов визнав повністю, просив справу слухати без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом РАЦС по м. Ромни Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області 04.06.2008 року.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 30.07.2013 року по справі №585/2300/13-ц було вирішено стягувати з ОСОБА_2 , 1978 року народження, на користь ОСОБА_3 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку ( доходу), але не менше 30% розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , включно.

Згідно довідки № 44 від 27.03.2026 року, виданої ВСП «Роменський фаховий коледж» Сумського національного аграрного університету, ОСОБА_1 є студентом 3 курсу ВСП «Роменський фаховий коледж СНАУ» спеціальності 208 «Агроінженерія», денної форми навчання з 01.09.2023 року по 30.06.2027 рік, навчається для здобуття освітньо-професійного ступеня «фаховий молодший бакалавр» з фінансуванням за рахунок коштів державного бюджету.

Наведене свідчить, що між сторонами склалися спірні сімейні правовідносини з приводу утримання повнолітнього сина.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Положеннями ч. ч. 1, 3 ст.199 СК України визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених уст. 182 цього Кодексу, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Аналіз ст. ст. 199, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

СК України ґрунтується на принципі рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Тож стягнення із батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Так, Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16 (провадження № 61-12782св18) зробив висновок про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Судом встановлено той факт, що у зв`язку з навчанням, повнолітня дитина потребує матеріальної допомоги, яку має надавати відповідач.

Визначаючи розмір аліментів, суд бере до уваги матеріальне становище позивача та відповідача, а також те, що відповідач визнав позовні вимоги повністю, тому вважає необхідним задовольнити позов, зобов`язавши сплачувати відповідача на користь позивача аліментина утримання повнолітнього сина, на період його навчання, у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд уважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн. за розгляд позовної вимоги про стягнення аліментів.

На підставі положень ст. ст. 191, 199, 200 СК України, ст. ст. 258-259, 263, 264, 265, ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на його утримання у розмірі частини від усіх видів заробітку щомісячно, починаючи стягнення з 12.05.2026 року і до закінчення навчання, до 30.06.2027 року включно.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ