Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №699/90/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/352/26 Справа № 699/90/26 Категорія: ч. 3 ст. 126 КУпАПГоловуючий у І інстанції Мельник А. В. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року Суддя Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А., за участю ОСОБА_1 та його захисника Кривошия О.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника в інтересах правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 23.02.2026 року, якою -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , інші дані суду не відомі, -

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавленням права керування транспортними засобами на строк три місяці. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.) грн.

в с т а н о в и в :

Відповідно до постанови суду першої інстанції, 11.01.2026 о 11 год 20 хв в с.Добряни, 610 км автодороги М06 Київ-Чоп ОСОБА_1 керував транспортним засобом Jeep Grand Cherokee, д.н.з. НОМЕР_2 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами на підставі постанови від 28.08.2025 у межах виконавчого провадження ВП №16113337, чим порушив ст.15 Закону України «Про дорожній рух». Дії кваліфіковані за ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Постановою судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 23.02.2026 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавленням права керування транспортними засобами на строк три місяці. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.) грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить:

1. Поновити строк на звернення з апеляційною скаргою.

2. Скасувати, постанову місцевого суду про притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 126 КУпАП, провадження в справі, відповідно до пункту 2 частини 8 статті 294 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 КУпАП.

Вважає, що дана постанова є незаконною та необґрунтованою, винесеною передчасно та такою, що не відповідає вимогам закону, а також прийнятою із значними порушеннями процесуальних та матеріальних норм права, і за таких умов підлягає скасуванню.

Вказує, що закон містить важливі винятки, обмеження права керування транспортними засобами застосовувати заборонено. Це стосується боржників, які: використовують автомобіль у зв`язку з інвалідністю (своя або дитини); працюють водієм або використовують авто для виконання службових обов`язків; проживають у місцевості, де немає громадського транспорту; мають інші об`єктивні підстави, коли транспорт є життєво необхідним.

ОСОБА_1 , як на час винесення постанови державним виконавцем так і на даний час офіційно працевлаштований на посаді водія, має дохід у вигляді заробітної плати та це означає, що позбавлення права керування транспортним засобом позбавить його права на працю та існування.

Вказує, що у справі відсутні достатні докази, які підтверджують його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Керуючи транспортним засобом ОСОБА_1 розумів, що відносно нього відсутні тимчасові обмеження у праві керування транспортним засобом, що в свою чергу свідчить про відсутність у останнього умислу на порушення встановленого щодо нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, та як наслідок, відсутність в його діях однієї зі складових адміністративного правопорушення - суб`єктивної сторони правопорушення.

Крім того, суд першої інстанції не врахував, що оскільки ОСОБА_1 , згідно договору з ТОВ «ІВ Стандарт» з травня 2025 року працює на посаді водія та це є його єдина джерелом існування, про що відомо і державному виконавцю.

Суддя місцевого суду, приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 126 КУпАП на вказав обставини не звернув увагу, не повно з`ясував усі фактичні обставини справи.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції вважає, що захиснику в інтересах ОСОБА_1 слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки копію постанови він отримав після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Вважаю, що зазначена постанова судді винесена з істотними порушеннями КупАП.

Відповідно до ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 23.02.2026 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавленням права керування транспортними засобами на строк три місяці. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.) грн.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 , заперечив посилання суду першої інстанції у постанові на те, що його вина повністю доведена матеріалами справи в тому числі протоколом про адміністративне правопорушення та долученою копією постанови про обмеження боржника у праві користування транспортними засобами, оскільки дана постанова винесена державним виконавцем з грубим порушенням вимог закону, зокрема без перевірки дійсних обставин та без належного повідомлення боржника про її прийняття, про що свідчить відсутність у матеріалах справи належних доказів вручення постанови боржнику чи його обізнаність про її існування взагалі.

Порядок стягнення аліментів визначений ст. 71 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження».

Згідно з вимогами статей 1, 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов`язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 Закону України « Про виконавче провадження», державний або приватний виконавець має право винести постанову про обмеження керування транспортним засобом, якщо боржник не сплачує аліменти понад 4 місяці; ухиляється від сплати штрафів, судового збору або інших сум, присуджених рішенням суду; не виконує інші зобов`язання, встановлені виконавчим документом.

Частиною 3 статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 126 КУпАП, передбачає умисну форму вини, а саме особа повинна усвідомлювати, що будучи тимчасово обмеженою у праві керування транспортними засобами, умисно продовжує керувати транспортним засобом.

Керуючи транспортним засобом ОСОБА_1 розумів, що відносно нього відсутні тимчасові обмеження у праві керування транспортним засобом, що в свою чергу свідчить про відсутність у останнього умислу на порушення встановленого щодо нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, та як наслідок, відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 був обізнаний про існування постанови держвиконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом.

За таких обставин, у справі відсутні докази, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції від 23.02.2026 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга захисника в інтересах ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.

Керуючись вимогами ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Поновити захиснику в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 23.02.2026 року.

Апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 23.02.2026 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП – скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.. 126 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Поєдинок