Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №705/92/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/322/26 Справа № 705/92/26 Категорія: ст. 124 КУпАП Головуючий у І інстанції Піньковський Р. В. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участю захисника Москаленка Є.В. та правопорушника ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника Москаленка Є.В. на постанову Уманського міськрайсуду Черкаської обл. від 18.02.2026 р., якою ОСОБА_1 , який наро-

дився 10.11.1980 р. в с. Червона Слобода

Черкаської обл., має вищу освіту, одру- жений, працює ПрАТ «УКРАГРО НПК», керівник транспортного відділу, проживає

АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адмінстягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., на підставі ч. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, як особа з інвалідністю 2-ї групи, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови суду першої інстанції, 25.12.2025 р. о 12:50 год. в с. Бабанка на дорозі М-30 +570 км, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Duster, р/номер НОМЕР_1 , при чому буксирував причіп ЛЕВ, р/номер НОМЕР_2 , перед виїздом не перевірив справний стан кріплення в результаті чого причіп від`єднався та виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем Scania R460, р/номер НОМЕР_3 , який рухався навпроти по зустрічній смузі, при чому буксирував спеціалізований напівпричіп LPGAS, р/номер НОМЕР_4 , в результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 2.3. а) ПДР, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник Москаленко Є.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у зв`язку з відсутністю події та складу адмінправопорушення.

На обґрунтування скарги зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а під час її розгляду були допущені порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, що схема місця ДТП складена з порушеннями, не відображає реальної обстановки пригоди, містить неточності щодо кількості смуг руху, місця зіткнення та інших істотних обставин, у зв`язку з чим не може бути належним і допустимим доказом.

Також, апелянт посилається на те, що суд безпідставно відмовив у призначенні автотехнічної експертизи для встановлення технічної можливості уникнення ДТП, не врахував пояснення особи, яка притягається до адмінвідповідальності, та доводи захисту щодо внесення змін до схеми ДТП після її підписання учасниками пригоди.

Крім того, захисник вважає, що протокол про адмінправопорушення сам по собі не є беззаперечним доказом вини особи, а інших належних, допустимих та достатніх доказів порушення ОСОБА_1 вимог ПДР матеріали справи не містять. Посилається на принцип презумпції невинуватості, положення ст. 62 Конституції України, ст. 251 КУпАП та практику Європейського суду з прав людини, вважаючи, що всі сумніви щодо доведеності вини повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адмінвідповідальності.

Заслухавши доповідь судді, захисника Москаленка Є.В. та правопорушника ОСОБА_1 , які підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити по викладеним доводам, вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення, і відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254-256 КУпАП.

Відповідно до ст. 124 КУпАП, відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Суд, який розглядав справу, ці вимоги закону виконав в повному обсязі.

Суд першої інстанції правильно встановив, що 25.12.2025 р. о 12:50 год. в с. Бабанка на дорозі М-30 +570 км, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Duster, р/номер НОМЕР_1 , з причепом Лев, р/номер НОМЕР_2 , перед виїздом не перевірив справний стан кріплення, внаслідок чого причіп від`єднався та виїхав на смугу зустрічного руху де зіткнувся з автомобілем Scania R460, р/номер НОМЕР_3 , зі спеціалізованим напівпричепом LPGAS, р/номер НОМЕР_4 , який рухався по зустрічній смузі, в результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 2.3. а) ПДР.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.

Як вказано у протоколі про адмінправопорушення, відповідно до п. 2.3. а) ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу;

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 124 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адмінправопорушення серії ЕПР1 №550275 від 25.12.2025( а. пр. 1); схемою місця ДТП від 25.12.2025( а. пр. 2); письмовими поясненнями ОСОБА_2 ( а. пр. 4).

Всі об`єктивні дані адміністративної справи в сукупності з іншими доказами, які містяться в матеріалах справи, були предметом дослідження суду першої інстанції, а тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильність встановлення вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.3. а) ПДР та як наслідок у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Посилання в апеляційній скарзі про невзяті до уваги покази самого правопорушника, не проведення судом ретельного аналізу ситуації не знайшли свого підтвердження. Стосовно іншого учасника ДТП, то суд апеляційної інстанції в межах цієї справи не має права давати оцінку його діям, а тому доводи апеляції про можливість уникнення ним ДТП, не можуть бути предметом апеляційного розгляду. Разом із цим, зазначені захисником сумніви щодо технічної можливості уникнути зіткнення водієм іншого ТЗ є лише припущеннями, оскільки така обставина може бути встановлена висновком експерта, однак відповідного клопотання про призначення експертизи під час розгляду справи учасники не заявляли.

Крім того, доводи апеляційної скарги про допущені процесуальні порушення під час розгляду справи в суді не ґрунтуються на матеріалах справи із яких вбачається, що порушень закону, які б тягли скасування чи зміну постанови допущено не було.

Апеляційний суд не приймає до уваги посилання захисника на неналежність та недопустимість як доказу складеної схеми, яка не відповідає обставинам ДТП, що мала місце на ділянці дороги М-30+570км за участі ОСОБА_1 , оскільки, як вбачається з матеріалів справи, дана схема підписана водіями обох ТЗ, за участі яких відбулася ДТП, зокрема ОСОБА_1 , який будь-яких зауважень та заперечень ні в схемі, ні в наданих письмових поясненнях не зазначив. Схема ДТП не суперечить проколу та узгоджується з ним та іншими доказами по справі, а тому суд приймає її до уваги. Більш того, в своїх письмових поясненнях, наданих безпосередньо на місце ДТП, ОСОБА_1 підтвердив обставини, зазначені в протоколі. Надані пояснення також не містять зауважень до складеної схеми ДТП та інших відомостей, які б ставили під сумнів наявні в справі докази, а захисником не надано будь-яких доказів наявності таких обставин, які б об`єктивно виключали вину ОСОБА_1 в порушенні ПДР.

Отже, зазначені стороною захисту обставини не виключають визначеного ПДР обов`язку водія зокрема стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу та не свідчать про наявність непереборних обставин, які б перешкоджали ОСОБА_1 дотриматись цих вимог ПДР.

На підставі наведеного вище, з урахуванням встановлених обставин справи, які підтверджені належними та допустимими доказами, які в сукупності узгоджуються між собою, апеляційний суд приходить до переконання, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адмінправопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції було допущено суттєві порушення вимог КУпАП є безпідставними та спростовуються наведеними доказами, а тому постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку доказам, правильно застосував норми матеріального права та не допустив істотних порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування постанови.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Уманського міськрайсуду Черкаської обл. від 18.02.2026 р., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Москаленка Є.В. - залишити без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Белах А.В.