Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №444/5396/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 444/5396/25 Головуючий у 1 інстанції: Мікула В.Є.

Провадження № 33/811/1140/26 Доповідач: Березюк О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., за участі захисника Брунця Н.М., розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовківського районного суду Львівської області від 10 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою Жовківського районного суду Львівської області від 10.06.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Згідно постанови суду ОСОБА_1 22.12.2025 року о 17:08 год. у м.Жовкві, вул. Л.Українки, 148, Львівський район, Львівська область, керував транспортним засобом марки ВАЗ 21043, днз НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, з явними ознаками: запах алкоголю з рота, неналежна поведінка, від проходження огляду відмовився.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що судом першої інстанції розгляд справи відбувся неповно та необ`єктивно, вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, при цьому зазначає, що повідомив працівникам поліції, що не вживав алкоголю, здійснював проходження огляду з допомогою приладу Драгер, та здійснив кілька видихів. Також апелянт зазначає, що наявні відеозаписи в матеріалах справи є неповними та не фіксують перебігу всієї події, оскільки висловив працівникам поліції пройти огляд в медичному закладі і в цьому йому було відмовлено.

Також апелянтом в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, при цьому зазначає, що не був повідомлений про час і місце розгляду справи судом першої інстанції, про винесене рішення дізнався лише 20.06.2026 року з матеріалів виконавчого провадження, а тому вважає поважними причини пропуску строку апеляційного провадження

Розглянувши матеріали справи № 444/5396/25, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Вважаю, доводи апелянта щодо пропуску строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу, а тому погоджуюсь з тим, що такий строк пропущений з поважних причин та його слід поновити, оскільки в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи.

Щодо розгляду по суті апеляційних вимог, то слід вказати наступне.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №547964 від 22.12.2025 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП (а.с.2), відеозаписами, що містяться в матеріалах справи, якими зафіксовано всі необхідні обставини події, зокрема зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , спілкування працівників поліції із водієм ОСОБА_1 , який перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння, неодноразові пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як в на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відповідав нецензурною лайкою, на місці зупинки своєю поведінкою всіляко ухилявся від проходження огляду, а також категорично відмовився прослідувати до медичного закладу (а.с.6), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 22.12.2025 року, яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу (а.с.4), направленням ОСОБА_1 до медичного закладу від 22.12.2025 року, яким засвідчено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляд на стан сп`яніння в медичному закладі (а.с.5).

Апеляційний суд вважає надуманими мотиви відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки останньому з боку працівників поліції була висловлена законна вимога, за невиконання якої законом передбачено адміністративну відповідальність.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 місцевий суд в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь її вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано наклав стягнення згідно санкції статті.

Отже, постанова місцевого суду є законна і обґрунтована, підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , апеляційний суд не знаходить.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

постановив:

Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження.

Постанову Жовківського районного суду Львівської області від 10 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Марушка І.Ф. – без задоволення.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Березюк О.Г.