Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №303/2927/19 — Закарпатський апеляційний суд

Суд: Закарпатський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 13 липня 2026 р.

Справа: №303/2927/19

Суддя: Бисага Т. Ю.

Справа № 303/2927/19

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.07.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., вирішуючи питання про поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 травня 2019 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 травня 2019 року накладено на ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік..

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 384,20 гривень.

Відповідно до постанови суду, - ОСОБА_1 , 29.04.2019 року о 05 год. 10 хв. в м. Мукачево по вул. Т. Масарика керував т/з «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_1 . Після зупинки т/з працівниками поліції, на їх вимогу щодо проведення медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 , який перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння (поведінка не відповідає дійсності, характерний запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода) від проходження огляду відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати постанову суду від 21.05.2019 та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Одночасно ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження зазначеної постанови суду, мотивуючи тим, що розгляд справи відбувся без його участі, про дату судового засідання належним чином повідомлений не був, судових повісток не отримував, копія постанови суду йому не вручалася, був позбавлений права на захист та дізнався про рішення суду через тривалий час, після закінчення строку на його оскарження, а саме 02.06.2026 під час звернення до Територіального сервісного центру МВС для отримання адміністративної послуги – заміна посвідчення водія, під час опрацювання зазначеного звернення, було виявлено інформацію про позбавлення його права керування ТЗ. До цього часу ОСОБА_1 не було відомо про наявність будь-якого судового рішення щодо позбавлення його права керування ТЗ, тому вважає що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин та відповідно до вимог ст.294 КУпАП підлягає поновленню з дня, коли він фактично дізнався про порушене право.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку, матеріали апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження належить відмовити з наступних підстав.

У відповідності до ч. 2 ст. 287 КУпАП, постанову суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у порядку передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

За змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, з-поміж інших особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Системний аналіз зазначеної норми КУпАП вказує на те, що до повноважень суду апеляційної інстанції належить вирішення питання про поновлення строку апеляційного оскарження в разі надходження такого клопотання.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.

Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. При цьому, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Згідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України»).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як правова визначеність.

Як вбачається з долученої до матеріалів апеляційної скарги оскарженої копії постанови, вона була прийнята 21 травня 2019 року, відтак у даному випадку строк на апеляційне оскарження починає перебіг з 22 травня 2019 року і спливає 31 травня 2019 року.

Апеляційна скарга подана ОСОБА_1 до суду першої інстанції 15 червня 2026 року (згідно штемпелю суду), тобто через 7 років з часу винесення постанови, а саме з пропуском передбаченого ч. 2 ст. 294 КУпАП десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду від 21.05.2019.

У якості поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 посилається на те, що про дату судового засідання належним чином повідомлений не був, судових повісток не отримував, копія постанови суду йому не вручалася, та дізнався про рішення суду через тривалий час, а саме 02.06.2026 під час звернення до Територіального сервісного центру МВС для отримання адміністративної послуги – заміна посвідчення водія, під час опрацювання зазначеного звернення, було виявлено інформацію про позбавлення його права керування ТЗ. До цього часу ОСОБА_1 не було відомо про наявність будь-якого судового рішення щодо позбавлення його права керування ТЗ, у зв`язку з чим причини строку на апеляційне оскарження постанови вважає поважними.

Проте, вказані обставини не можуть слугувати підставами для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки долучена до апеляційної скарги копія Протоколу №120 медичного огляду ОСОБА_1 для встановлення факту вживання психотропної речовини та стану сп`яніння від 29.04.2019 свідчить про те, що ОСОБА_1 був достеменно обізнаний, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення про порушення ним п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, проте рухом справи не цікавився, у судове засідання не з`явився.

Щодо інших тверджень ОСОБА_1 про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, то апеляційний суд зазначає, що немає можливості їх перевірити, оскільки матеріали справи №303/2927/19 (провадження №3/303/1209/19) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП були знищені у зв`язку із закінченням строку зберігання справи, що підтверджується Актом №1 від 10.01.2023 «Про вилучення для знищення документів, не внесених до НАФ».

Таким чином, твердження ОСОБА_1 про те, що строк на апеляційне оскарження пропущено із поважних причин, не підтверджено відповідними обставинами та належними доказами, клопотання не містить посилання на обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто такими, які не залежать від волевиявлення апелянта, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Сама собою вказівка щодо наявності поважних причини для поновлення строку для апеляційного оскарження, не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження.

Сукупність указаних обставин свідчать про відсутність об`єктивних обставин, які б безумовно свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а відтак і слугували підставами для задоволення клопотання.

Поряд із тим, апеляційний суд враховує і те, що суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, повинна миритися з процесуальними наслідками свого рішення.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що звертаючись з апеляційною скаргою поза процесуальними строками, встановленими законом, ОСОБА_1 не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не надав доказів про наявність перешкод у реалізації права на оскарження постанови судді у встановлений КУпАП десятиденний строк, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження належить відмовити та повернути апеляційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами заявнику.

Водночас апеляційний суд зауважує, що вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.

Керуючись ст. 294 КупАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 травня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 травня 2019 року, повернути апелянту з усіма доданими до неї матеріалами, як особі, що їх подала, а також надіслати йому копію постанови.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Т.Ю. Бисага

Оригінал: reyestr.court.gov.ua