Суд: Закарпатський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону
Дата: 02 липня 2026 р.
Справа: №297/3328/25
Суддя: Фазикош Г. В.
Справа № 297/3328/25
П О С Т А Н О В А
Іменем України
03 липня 2026 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі судді Фазикош Г. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Здига Богдан Вікторович, на постанову судді Берегівського районного суду від 16 грудня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою судді Берегівського районного суду від 16 грудня 2025 року гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.
Вилучені речі і документи, згідно переліку особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 17.09.2025 року повернуто ОСОБА_1 .
Відповідно до постанови, - 17 вересня 2025 року о 20 год. 00 хв. прикордонним нарядом «Контрольний пост» на напрямку 187 прикордонного знаку, на околиці н.п. Яноші (територія Великобийганської об`єднаної територіальної громади Берегівського району Закарпатської області), в межах контрольованого прикордонного району, на відстані близько 18500 метрів від державного кордону, було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на неодноразову повторювану законну вимогу військовослужбовців ДПСУ зі складу прикордонного наряду «Контрольний пост» надати військово-обліковий документ відмовився та вдався до втечі в напрямку державного кордону.
Своїми діями громадянин України ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 2 ст. 23 Закону «Про Державну прикордонну службу України» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 та його захисник Здига Б. В. подали апеляційну скаргу. Вказують на незаконність винесеної постанови, просять її скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Апелянт зазначає, що непокору не вчиняв, жодних доказів цього в матеріалах справи не має. Звинувачення ґрунтуються на припущеннях, стандарт доведення вини поза розумним сумнівом не дотриманий. Право на захист порушене.
У судове засідання в апеляційній інстанції ОСОБА_1 та його захисник Здига Б. В. повторно не з`явилися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином.
В прохальній частині апеляційної скарги зазначено прохання проводити судовий розгляд за даною апеляційною скаргою за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисника Здиги Б. В.
Дослідивши зібрані у справі матеріали, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення дотримано.
Порушень норм матеріального чи процесуального права, в тому числі порушень процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи судом першої інстанції допущено не було.
Частиною 1 статті 185-10 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду.
Ці положення повністю кореспондуються з ч. 2 ст. 23 Закону «Про Державну прикордонну службу України». Зокрема, законні вимоги і розпорядження військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових повноважень залучені до оперативно-службової діяльності, є обов`язковими для виконання громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, посадовими і службовими особами.
Суд першої інстанції належним чином дослідив матеріали справи, вірно прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП. Такий висновок судді ґрунтується на повно і всебічно досліджених у суді доказах, а саме досліджено:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 009380Е від 17.09.2025 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та в якому викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення (а.с.1);
- протокол про адміністративне затримання гр. ОСОБА_1 на напрямку 187 прикордонного знаку, на околиці н.п. Яноші (територія Великобийганської об`єднаної територіальної громади Берегівського району Закарпатської області), в межах контрольованого прикордонного району, на відстані близько 18500 метрів від державного кордону (а.с.2);
- протокол особистого огляду та огляду речей і документів , їх вилучення (а.с.3);
- пояснення затриманої особи ОСОБА_1 (а.с.4).
Вищенаведені докази є належними й допустимими, у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, - 17 вересня 2025 року о 20 год. 00 хв. прикордонним нарядом «Контрольний пост» на напрямку 187 прикордонного знаку, на околиці н.п. Яноші (територія Великобийганської об`єднаної територіальної громади Берегівського району Закарпатської області), в межах контрольованого прикордонного району, на відстані близько 18 500 метрів від державного кордону, було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на неодноразову повторювану законну вимогу військовослужбовців ДПСУ зі складу прикордонного наряду «Контрольний пост» надати військово-обліковий документ відмовився та вдався до втечі в напрямку державного кордону.
Своїми діями громадянин України ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 2 ст. 23 Закону «Про Державну прикордонну службу України» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.
Зазначений протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням вимог, передбачених ст.256 КУпАП.
В поясненнях, наданих на окремому аркуші, гр. ОСОБА_1 вказав, що на вимогу прикордонника пред`явити військово-обліковий документ відмовився по тій причині, що, на його переконання, така вимога є неправомірною.
Отже, гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в прикордонному районі, не пред`явив військово-обліковий документ, незважаючи на те, що військовослужбовці Державної прикордонної служби України мають законне право вимагати у громадян пред`явлення військово-облікового документа разом із документом, що посвідчує особу, під час перебування у прикордонній смузі.
Апеляційний суд також звертає увагу на те, що законні вимоги і розпорядження військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових повноважень залучені до оперативно-службової діяльності, є обов`язковими для виконання громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, посадовими і службовими особами.
Отже, дії гр. ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП як злісна непокора вимозі військовослужбовця державної прикордонної служби. Зокрема, перебуваючи у прикордонному районі, гр. ОСОБА_1 знехтував вимогою пред`явити військово-обліковий документ. Вина є повністю доведена, сумнівів з цього приводу не має.
Оскаржувана постанова місцевого суду є законна та обґрунтована, а отже підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Здига Богдан Вікторович, - залишити без задоволення.
Постанову судді Берегівського районного суду від 16 грудня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, щодо ОСОБА_1 – залишити без змін.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя: Фазикош Г. В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua