Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №306/2144/24 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 306/2144/24

П О С Т А Н О В А

13 липня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі судді Фазикош Г. В. розглянувши клопотання ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Мотальова-Кравець Валерія Юріївна, про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Свалявського районного суду від 05 листопада 2024 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Свалявського районного суду від 05 листопада 2024 року гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до постанови, - 12 жовтня 2024 року о 09 год. 00 хв. по вул. Головній, 1, в с. Яківське водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом іноземної реєстрації Opel Astra, р/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився. Своїми діями порушив вимоги п. 2.5.Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 та його захисник Мотальова-Кравець В. Ю. подали апеляційну скаргу. Просять скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Одночасно апелянт порушує питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді. Клопотання про поновлення строку мотивує тим, що він, хоча і був присутній у судовому засіданні під час розгляду справи, проте не мав захисника та не усвідомлював в повній мірі серйозність ситуації. Після оголошення постанови судді Фонтош В. В. помилково вважав, що позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік означає автоматичне повернення посвідчення водія після спливу зазначеного строку.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити, виходячи з таких підстав.

Частиною 2 статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів із дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений через поважні причини. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Вищевказана норма – ч. 2 ст. 294 КУпАП забезпечує, за аналогією із правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права, а також свідчить про те, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення.

Апеляційний суд виходить із того, що про поважність причин на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, які виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.

Як вбачається з матеріалів справи, - постанова судді винесена 05 листопада 2024 року, а отже останнім днем строку на її апеляційне оскарження є 15 листопада 2024 року.

Апеляційна скарга подана через систему «Електронний суд» 24 червня 2026 року, тобто по спливу одного року і семи місяців.

Судом не встановлено поважних причин, через які ОСОБА_1 чи його захисник Мотальова-Кравець В. Ю. не подали апеляційну скаргу у передбачений законом 10-ти денний строк.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було відомо, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення. У справі також є довідка про доставку СМС на телефон, який вказав сам правопорушник у своїх поясненнях щодо вчиненого правопорушення. Такий самий номер телефону також вказано і в апеляційній скарзі. У судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_1 був присутній, про винесене судове рішення йому було відомо.

Отже, учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися своїми процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В апеляційній скарзі апелянт вказує на юридичну необізнаність, а також на те, що він не усвідомлював серйозність ситуації. Однак, вказані обставини не можуть бути визнані в якості поважної причини для поновлення строку, особливо враховуючи те, що з часу винесення судового рішення сплив один рік і сім місяців.

Поряд із тим, апеляційний суд враховує і те, що суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, повинна миритися з процесуальними наслідками свого рішення.

Існування інших обставин, які би свідчили про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційним судом не встановлено, на такі сторона захисту не посилається у клопотанні про поновлення пропущеного строку.

На будь-які інші обставини (хвороба, відрядження, стихійне лихо тощо) на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не вказується.

Отже, апеляційна скарга, подана після закінчення строку, передбаченого ст. 294 КУпАП, а відтак повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено.

Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження – відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Мотальова-Кравець Валерія Юріївна, на постанову судді Свалявського районного суду від 05 листопада 2024 року – повернути особі, яка її подала.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя: Фазикош Г. В.