Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №944/3087/26 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/3087/26

Провадження №3/944/1566/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.07.2026 рокум.Яворів

Суддя Яворівського районного суду Львівської області Білецька М.О., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.2 ст.172-15 КпАП України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , будучи посадовою особою – командиром 3 навчального механізованого 2 навчальної механізованої роти 1 навчального механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , у порушення вимог ст.ст.11, 12, 14, 16, 37, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1-4, 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах особливого періоду, вчинив недбале ставлення до військової служби, яке виразилось у не проведенні до 15.04.2026 службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 №1531-АД від 19.03.2026, внаслідок чого не скеровано в правоохоронні органи повідомлення та матеріали про вчинення кримінального правопорушення, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КпАП України.

29.06.2026 ОСОБА_1 подав до суду заяву про відкладення розгляду справи та надання матеріалів справи для ознайомлення.

За клопотанням ОСОБА_1 розгляд справи відкладено до 02.07.2026.

01.07.2026 ОСОБА_1 подав до суду заяву про відкладення розгляду справи та зазначив, що обставини викладені в протоколі не визнає, оскільки про проведення службового розслідування повідомлений не був. Відкладення розгляду справи необхідне для підготовки письмових пояснень та виклику свідків.

Жодних відомостей про свідків, які б могли бути викликані судом для з`ясування обставин справи, ОСОБА_1 в поданому клопотанні не зазначив.

За клопотанням ОСОБА_1 розгляд справи відкладено до 14.07.2026.

13.07.2026 ОСОБА_1 скерував до суду заяву, в якій просив відкласти розгляд справи у зв`язку із перебування на лікуванні. Крім цього зазначив, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не визнає, оскільки про проведення службового розслідування повідомлений не був. Як вбачається з аркушу доведення наказу командира частини НОМЕР_2 Про призначення службового розслідування за фактом неповернення до військової частини курсанта 2 навчальної механізованої роти 1 навчального механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_2 , в такому зазначено, що йому доведено про призначення службового розслідування 21.03.2026 в телефонному режимі. Однак це не відповідає дійсності, оскільки про призначення службового розслідування він дізнався 15.05.2026, коли йому було доведено до відома про притягнення до дисциплінарної відповідальності. На аркуші доведення «про призначення службового розслідування» стоїть не його підпис. Він не виконував наказ, оскільки йому про нього нічого не було відомо. Вважає що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

14.07.2026 ОСОБА_1 на електрону адресу суду скерував виписку із медичної картки стаціонарного хворого №9019, з якої вбачається, що ОСОБА_1 з 01.07.2026 по 08.07.2026 перебував на лікуванні у військово-медичному клінічному центрі Західного регіону та для подальшого лікування був переведений до КНП «Золочівська центральна районна лікарня». Жодних доказів того, що станом на момент розгляду справи ОСОБА_1 перебуває на стаціонарному лікуванні у КНП «Золочівська центральна районна лікарня» суду не надано.

Відповідно до ст. 268 КУпАП вважаю за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки участь особи в розгляді даної справи не є обов`язковою. ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце проведення судового розгляду, судом двічі розгляд справи відкладався за його клопотаннями, однак він втретє не з`явився в судове засідання, подавши в черговий раз клопотання про відкладення розгляду справи, а відтак таке клопотання суд розцінює як таке, що спрямоване на затягування розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КпАП України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною другою статті 172-15 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

Вказана норма є бланкетною, а відтак під час провадження у справі з`ясовується, серед іншого, яку норму спеціального закону порушила особа, в чому полягає суть цих порушень із відповідним закріпленням вказаних норм.

Статтею 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до вимог ст.85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром. У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром, який призначив службове розслідування, або старшим командиром, але не більш як на один місяць.

Відповідно до вимог ст.37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові, який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові, а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов`язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.

Відповідно до вимог пункту 8 розділу III «Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України», затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (надалі - Порядок), встановлено, що особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.

Відповідно до пункту 2 розділу III Порядку, службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).

Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.

Відповідно до пункту 12 розділу III Порядку, службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром. В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром, який призначив службове розслідування, або старшим командиром, але не більше ніж на один місяць.

Відповідно до пункту 13 розділу III Порядку, перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом посадової особи, яка призначила службове розслідування.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КпАП України, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №68 від 27 травня 2026 року, рапортом ТВО начальника штабу – заступника командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 від 04.05.2026, наказом командира військової частини НОМЕР_2 №1513-АД від 19.03.2026 «Про призначення службового розслідування за фактом неповернення до військової частини курсанта 2 навчальної механізованої проти 1 навчального механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_2 », наказом командира військової частини НОМЕР_2 №2388АД від 06.05.2026 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана ОСОБА_1 », відповідно до якого ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення у виді «Догана» (відомості щодо оскарження даного наказу в суду відсутні), аркушом доведення від 23.03.2026, який підписаний ОСОБА_1 , а також іншими доказами, які наявні в матеріалах справи.

Наведеними вище доказами підтверджується, що ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, вчинив недбале ставлення до військової служби, яке виразилось у непроведенні службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини, внаслідок чого не скеровано в правоохоронні органи повідомлення та матеріали вчинення кримінального правопорушення, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Внаслідок недбалого ставлення ОСОБА_1 до виконання службових обов`язків, командуванням частини своєчасно не прийнято рішення щодо військовослужбовця, який самовільно залишив розташування частини, неповернувшись рісял виписки з КНП ЛОР ЛОКПЛ, чим створено передумови для уникнення такими особами відповідальності, а також сприяло виникненню негативного процесу, який призводить до зростання випадків самовільного залишення розташування військової частини іншими військовослужбовцями.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КпАП України є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Таким чином, в ході розгляду справи встановлено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КпАП України.

Суд не бере до уваги пояснення ОСОБА_1 з приводу не доведення йому наказу про призначення службового розслідування, оскільки під час розгляду справи, ОСОБА_1 доказів на спростування цього не надав, покликання на те, що на аркуші доведення даного наказу стоїть не його підпис, є голослівними та не підтверджені жодними доказами. Крім цього, наказ командира військової частини НОМЕР_2 №2388АД від 06.05.2026 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана ОСОБА_1 » не оскаржувався, відповідні відомості в суду відсутні.

Згідно з постановою Верховного Суду від 21.05.2021 у справі №185/12161/15-к, відповідальність за недбалість настає у разі, якщо особа мала обов`язок і реальну можливість діяти, але свідомо не діяла. ОСОБА_1 , як посадова особа, якій віддано наказ про проведення службового розслідування мав обов`язок провести його у визначений у наказі термін, проте цього не зробив і не вжив ніяких дій для того щоб продовжити термін виконання поставленого наказу.

Відповідно до ст. 33 КпАП України при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 враховую характер вчиненого правопорушення, особу винного, який до адміністративної відповідальності не притягався, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність та вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ч.7 ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 гривень. Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 221, 283, 284 КпАП України, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою КМ України.

Суддя М.О. Білецька