Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №520/11030/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 р. №520/11030/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (вул. Госпітальна, буд. 16, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 08356179) про визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Харківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі – відповідач 1), Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил (далі – відповідач 2), у якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову ВЛК військової частини НОМЕР_2 оформлену свідоцтвом про хворобу № 2025-0626-1550-5416-3 від 26.06.2025 та протокол засідання штатної ВЛК Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України № 2025-1202-1639-0433-7 від 02.12.2025 стосовно ОСОБА_1 в частині встановленого причинного зв`язку захворювання - Гіпотиреоз важкого ступеня, у фазі медикаментозної субкомпенсації, після операції 24.03.2025 - тиреоїдектомія з приводу дифузного токсичного зобу - «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби».

- визнати протиправною та скасувати постанову Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України викладену у протоколі засідання штатної ВЛК 02.02.2026 № 2026-0202-1047-1791-3 в частині відмови в зміні формулювання причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 на: «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».

- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сих України повторно розглянути документи відносно ОСОБА_1 та встановити причинний зв`язок діагнозу: Гіпотиреоз важкого ступеня, у фазі медикаментозної субкомпенсації, після операції 24.03.2025 - тиреоїдектомія з приводу дифузного токсичного зобу – ТАК, пов`язаний із захистом Батьківщини.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає рішення відповідача 1 оформлене свідоцтвом про хворобу № 2025-0626-1550-5416-3 від 26.06.2025 та рішення відповідача 2 протоколом засідання штатної ВЛК № 2025-1202-1639-0433-7 від 02.12.2025 та протоколом засідання штатної ВЛК від 02.02.2026 № 2026-0202-1047-1791-3 протиправними в частині встановленого причинного зв`язку захворювання позивача, так як фактично воно здобуто під час захисту Батьківщини та відповідачами протиправно не встановлено об`єктивного та законного причинного зв`язку захворювання позивача.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

Відповідач 1 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Відповідач 2 правом надати відзив на позов не скористався, у встановлений судом строк документи до суду не надходили, клопотання про продовження строку на подання відзиву на позов до суду також не подавалось.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 КАС України.

IV. Фактичні обставини справи встановлені судом.

Відповідно до свідоцтва про хворобу № 2025-0626-1550-5416-3 від 26.06.2025 ОСОБА_1 (надалі за текстом – позивач) госпітальною ВЛК військової частини НОМЕР_2 (надалі за текстом – Відповідач 1) встановлено діагноз та причинний зв`язок захворювання: 12. Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва E89.0; I11.9; 167.8; K40.20; K40.20; I70.0; M42.10; H52.1; J32.2 Гіпотиреоз важкого ступеня, у фазі медикаментозної субкомпенсації, після операції 24.03.2025 тиреоїдектомія з приводу дифузного токсичного зобу. Гіпертонічна хвороба IІ ст., 2 ступінь, ризик помірний. (ІММ ЛШ - 123г/м2). Міокардіофіброз. Недостатність мітрального та трикуспідального клапану з регіргітацією 1 ст. СН-0 ст. ДЕП І ст з розсіяною неврологічною симптоматикою, з гліозними змінами головного мозку (за даними МРТ ГМ від 19.02.2025), симптомами орального автоматизму, вираженими церебростенічним, цефалгічним синдромами. Вправима двобічна пахова грижа. Нестенотична звапнена кальцинована бляшка інфраренального відділу аорти, без порушення функції. Поширений остеохондроз шийного, грудного, поперекового відділів хребта, протрузія LS-L6, перехідний хребець L6 з больовим синдромом при незначному порушенні функції. Хронічна вертеброгенна люмбоішалгія справа з радикулопатією LS безпорушення моторних функцій. Міопія в 0,25Д правого ока при гостроті зору з корекцією 1,0. Хронічний двобічний гаймороетмоїдит, ремісія. Захворювання, ТАК, пов`язан(-а/е/i) з проходженням військової служби

Відповідно до протоколу засідання штатної ВЛК Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України № 2025-1202-1639-0433-7 від 02.12.2025 зазначено, що відповідно до підпункту "є" пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення, враховуючи відсутність медичної документації, що характеризує стан щитовидної залози до призову на військову службу, терміни та тривалість участі у бойових діях, час діагностування захворювання щитовидної залози після участі у бойових діях згідно наданої медичної документамії (через 11 місяців) та те, що за період без посередньої участі у бойових діях вказане захворювання не призвело до непридатності до військової служби, підстав для відміни або скасування постанови про причинний зв?язок захворювання щитовидної залози солдата у відставці ОСОБА_1 за свідоцтвом про хворобу госпітальної ВЛК військової частини НОМЕР_2 від 26.06.2025 № 2025-0626-1550-5416-3 та прийняття іншої постанови у формулюванні "захворювання, таж, пов?язане із захистом Батьківщини" не встановлено. Постанову про причинний зв`язок зазначеного захворювання за свідоцтвом про хворобу госпітальної ВЛК військової частини НОМЕР_2 від 26.06.2025 № 2025-0626 1550-5416-3 залишено без змін.

Відповідно до протоколу засідання штатної ВЛК від 02.02.2026 № 2026-0202-1047-1791-3 Висновок лікаря експерта: Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого №3961/2024 ДУ "Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка", солдат ОСОБА_1 з 18.09.2024 по 23.10.2024 знаходився на лікуванні з діагнозом "Дифузний токсичний Зоб 1 ст. Тиреотоксикоз середньої тяжкості в стані субкомпенсації. Гіпертонічна хвороба ІІ ст., ступінь 2, ризик 3. Нестенозуючий атеросклероз БЦА. Атеросклероз інфраренального відділу аорти. Багаторівневий остеохондроз хребта з нейрорефлекторним синдромом, цервікокраніалгія, люмбалгія. Сечосольовий діатез". Із анамнезу - вважає себе хворим з 2023 року, коли з`явилися скарги на загальну слабкість та тремор рук, діагноз тиреотоксикозу встановлено у вересні 2024 року. Згідно з протоколом засідання ЦВЛК ЗС України від 02.12.2025 № 2025-1202-1639-0433-7, відповідно до підпункту "є" пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення, враховуючи відсутність медичної документації, що характеризує стан щитоподібної залози до призову на військову службу, терміни та тривалість участі у бойових діях, час діагностування захворювання щитоподібної залози після участі у бойових діях згідно наданої медичної документації (через 11 місяців) та те, що за період без посередньої участі у бойових ліях вказане захворювання не призвело до непридатності до військової служби, підстав для відміни або скасування постанови про причинний зв`язок захворювання щитоподібної залози солдата у відставці ОСОБА_1 за свідоцтвом про хворобу госпітальної ВЛК військової частини НОМЕР_2 від 26.06.2025 № 2025-0626-1550-5416-3 та прийняття іншої постанови у формулюванні "захворювання, так, пов`язане із захистом Баківщини" НЕ ВСТАНОВЛЕНО. Постанову про причинний зв`язок зазначеного захворювання за свідоцтвом про хворобу госпітальної ВЛК військової частини НОМЕР_2 від 26.06.2025 № 2025-0626-1550 5416-3 - ЗАЛИШИТИ БЕЗ ЗМІН.

Позивач, вважаючи, що відповідачами було протиправно відмовлено в зміні формулювання причинного зв`язку захворювання позивача на: «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини", звернувся до суду з цим позовом.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

За змістом статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов`язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (надалі, також - Закон №2232-XII).

Відповідно до частини статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частинами 2, 3 статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини 7 статті 1 Закону №2232-XII виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Статтею 70 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до пункту 2 розділу І Положення № 441 «Про затвердження Положення про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України» (далі - Положення № 441):

медичний огляд - огляд, який проводять ВЛК, ЛЛК Держприкордонслужби, включає вивчення та оцінку стану здоров`я та фізичного розвитку особи на момент огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за відповідним рівнем освіти та військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з прийняттям письмової постанови;

придатність до військової служби - стан здоров`я та фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, посадовими інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності в Держприкордонслужбі в мирний час та особливий період.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Положення № 441 основними завданнями ВЛК є:

організація та проведення медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення;

оцінка результатів медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення;

визначення ступеня придатності військовослужбовців Держприкордонслужби до військової служби;

визначення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) військовослужбовців Держприкордонслужби, осіб, звільнених з військової служби Держприкордонслужби, з проходженням військової служби;

опрацювання пропозицій, методичних рекомендацій щодо проведення медичного огляду, вимог до фізичного розвитку, стану здоров`я, індивідуальних психофізіологічних особливостей військовослужбовців Держприкордонслужби, кандидатів на військову службу в Держприкордонслужбі та їх інтегрування в практичну площину проведення ВЛК.

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 441 визначено, що для виконання завдань, визначених у пункті 1 цього розділу, у Держприкордонслужбі створюються: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК), постійно та тимчасово діючі позаштатні гарнізонні та госпітальні ВЛК закладів охорони здоров`я (органів) Держприкордонслужби, а також постійно діючі ЛЛК.

Відповідно до пункту 3, 4 розділу ІІ Положення № 441 ЦВЛК, ВЛК, ЛЛК приймають постанови, які оформлюються свідоцтвом про хворобу (додаток 1), довідкою військово-лікарської комісії (лікарсько-льотної комісії) (додаток 2), протоколом засідання ВЛК (ЛЛК) з визначення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) (додаток 3). Строк оформлення ЦВЛК, ВЛК, ЛЛК свідоцтва про хворобу становить не більше 5 робочих днів із дня завершення медичного огляду.

Пунктом 5 розділу ІІ Положення № 441 ЦВЛК, ВЛК, ЛЛК приймають постанови, у тому числі на виїзних засіданнях, а у випадках, якщо відповідно до медичних документів закладу охорони здоров`я іноземної держави, до якого військовослужбовця Держприкордонслужби направлено в порядку, установленому законодавством, його хвороба або поранення (контузія, травма або каліцтво) перешкоджає йому прибути до ВЛК, ЛЛК для проведення медичного огляду з метою визначення потреби в тривалому лікуванні - дистанційно.

Документація, яка створюється (заповнюється) в процесі медичного огляду, ведеться в паперовій або електронній формі. Документування в електронній формі проводиться із застосуванням електронного підпису, електронної печатки та електронної позначки часу.

До електронних документів, підписаних (погоджених) із застосуванням електронного підпису або засвідчених електронною печаткою, вимагати відтворення візуального підпису або відбитка печатки незалежно від особливостей оформлення експертних документів не допускається.

Члени ЦВЛК, ВЛК, ЛЛК діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, доброчесності, колегіальності, рівноправності членів комісії, вільного обговорення і вирішення питань, об`єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій.

Члени ЦВЛК, ВЛК, ЛЛК повинні:

добросовісно, чесно та професiйно виконувати свої обов`язки;

постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності;

не ухилятися від прийняття рішень;

не допускати зловживань та неефективного використання державної власності;

знати вимоги нормативно-правових актів з питань ВЛК та застосовувати їх під час виконання обов`язків.

Відповідно до п. 1 глави 3 розділу ІІ Положення №441 з метою проведення медичного огляду в Держприкордонслужбі утворюються:

постійно діючі ВЛК, ЛЛК;

тимчасово діючі ВЛК - для медичного огляду кандидатів на навчання у ВВНЗ, кандидатів на військову службу за контрактом.

Відповідно до п. 1 глави 4 розділу ІІ Положення №441 до постійно діючих ВЛК відносяться госпітальні (гарнізонні) ВЛК, які утворюються:

госпітальна ВЛК - у закладах охорони здоров`я Держприкордонслужби. За клінічними профілями в закладах охорони здоров`я Держприкордонслужби може бути створено декілька госпітальних ВЛК;

гарнізонна ВЛК - при клініках амбулаторно-поліклінічної допомоги, поліклініках закладів охорони здоров`я (органів) Держприкордонслужби.

На госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладаються:

проведення медичного огляду, контрольного та повторного медичних оглядів осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення;

проведення медичного огляду водолазів;

ведення книги протоколів засідань ВЛК, ЛЛК (додаток 4) та здавання її в архів;

контроль за повнотою та якістю проведення медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення, строком проведення медичного огляду;

проведення разом із медичними спеціалістами військово-медичних клінічних центрів (клінічних госпіталів) та начальниками служб охорони здоров`я органів Держприкордонслужби, що перебувають у зоні відповідальності закладу охорони здоров`я Держприкордонслужби, аналізу визнання військовослужбовців Держприкордонслужби непридатними до військової служби, розробка пропозицій щодо поліпшення стану здоров`я військовослужбовців Держприкордонслужби, їх узагальнення та надання до ЦВЛК.

Госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право:

приймати постанови відповідно до цього Положення;

за погодженням з керівниками органів Держприкордонслужби залучати до роботи на правах членів ВЛК медичних фахівців інших закладів охорони здоров`я (за згодою).

Відповідно до пунктів 7-8 глави 4 розділу ІІІ Положення №441 на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться картка обстеження та медичного огляду (додаток 15), при стаціонарному огляді - медична карта стаціонарного хворого.

Медичний огляд військовослужбовців Держприкордонслужби обов`язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, отоларингологом, гінекологом (для жінок), а за медичних показань - лікарями інших спеціальностей.

Обов`язково здаються загальні аналізи крові та сечі, проводяться ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки; потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.

Відповідно до пункту 2 глави 11 розділу ІІІ Положення № 441 рішення ВЛК, дії (бездіяльність) ВЛК органів Держприкордонслужби оскаржуються в ЦВЛК або судовому порядку.

Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань, травми (поранення, контузії, каліцтва) у військовослужбовців Держприкордонслужби та осіб звільнених з військової служби Держприкордонслужби визначений главою 12 розділу ІІІ Порядку №441.

Так, п. 1, 2 глави 12 розділу ІІІ Порядку №441 визначено, що у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців Держприкордонслужби встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва).

Причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) у військовослужбовців Держприкордонслужби при медичному огляді визначають постійно діючі госпітальні (гарнізонні) ВЛК, у складних випадках - ЦВЛК.

Пунктом 4 глави 12 розділу ІІІ Порядку №441 встановлено, що Постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) приймаються в таких формулюваннях:

1) «Травма (поранення, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини» - якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) одержана під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії та флоту в роки Другої світової війни та участі в бойових діях, розмінуванні боєприпасів часів Другої світової війни, а також, при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера, судна забезпечення), екіпажу літака (вертольота), або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції Об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції (операції Об`єднаних сил) у період її проведення, під час безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України;

2) «Травма (поранення, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби» - якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) одержана за наявності обставин, передбачених частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», крім травм (поранень, контузій, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов`язків, передбачених у підпункті 1 цього пункту;

при ураженнях, зумовлених дією ДІВ, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I, II груп патогенності, а також токсичних речовин, які виникають у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, приймається постанова «Травма (зазначити фактор), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби»;

5) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії та флоту в роки Другої світової війни та участі в бойових діях, розмінуванні боєприпасів часів Другої світової війни, а також при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера, судна забезпечення), екіпажу літака (вертольота), або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції Об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції (операції Об`єднаних сил) у період її проведення, під час безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова ВЛК у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» приймається щодо військовослужбовців Держприкордонслужби за наявності в них медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях.

З наведеного вбачається, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку ВЛК регіону щодо причинного зв`язку, позивач мав право звернутись до Центральної ВЛК для перегляду відповідного висновку, проте, позивач цим правом не скористався.

Як встановлено судом з позовної заяви, позивач фактично не згоден з висновком військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_4 , оформленим свідоцтвом про хворобу № 2025-0626-1550-5416-3 від 26.06.2025, яким встановлено причинний зв`язок захворювання, оскільки у свідоцтві зазначено, що захворювання позивача пов`язані з проходженням військової служби, а не із захистом Батьківщини.

Суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду у цій категорії справ.

Так, Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення №402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.

При цьому суд зауважує, що у своєму позові позивач не ставить під сумнів законність проведеної процедури, що передувало прийняттю відповідачем цього рішення.

Разом з тим, суд зазначає, що питання визначення причинного зв`язку захворювань за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку щодо причинного зв`язку захворювань позивача, оскільки це виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 червня 2020 року справа №810/5009/18, від 09 грудня 2020 року справа № 814/2722/16, від 12 лютого 2021 року справа № 820/5570/16.

Верховний Суд у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20 зазначив, що дискреційні повноваження це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № К (80)2, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними) (рішення Верховного Суду у справі № 826/10085/16).

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17 грудня 2004 року у справі «Педерсен і Бодзгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних державних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.

Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належали б до компетенції такого суб`єкта владних повноважень. ВЛК надано виключне право встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України. Жоден інший орган влади не може брати на себе відповідні повноваження.

Таким чином, перевіривши доводи сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Суд також ураховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених вище висновків суду не спростовують.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

VII. Розподіл судових витрат.

Розподіл судових витрат здійснюється за статтею 139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (вул. Госпітальна, буд. 16, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 08356179) про визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити певні дії,- залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач 1: Військова частина НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Відповідач 2: Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України, місцезнаходження: 01133, м. Київ, Київська обл., вул. Госпітальна, буд. 16, код ЄДРПОУ 08356179.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території м. Харків та Харківської області, рішення у повному обсязі складено та підписано 14.07.2026.

Суддя Пасечнік О. В.