Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №206/2867/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа № 206/2867/26

Провадження № 3/206/594/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

14.07.2026року суддя Самарського районного суду міста Дніпра Сухоруков А.О, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участю представника особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності - адвоката Присенко О.Г.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 654871 від 01.05.2026 року, 01.05.2026 22:30 м. Дніпро (Дніпропетровськ), вул. Електрична, 32, водій ОСОБА_1 , керував ТЗ Subaru, НЗ НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці. Останній було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку, на місці зупинки або в медичному закладі, на що вона відмовилася. ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвокат Присенко О.Г. просила закрити провадження у справі, оскільки інспектор поліції повинен запропонувати водієві пройти огляд на стан сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу за місцем зупинки транспортного засобу в разі наявності у нього ознак такого сп`яніння, і лише в разі відмови від такого огляду або незгоди з його результатами повинен запропонувати пройти такий огляд в медичній установі.

Також адвокатом подано клопотання про закриття провадження у справі, згідно доводів якого вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ґрунтується на протоколі про адміністративне правопорушення, рапорту працівника поліції, запису з відео реєстратора інспектора патрульної поліції. Матеріали справи містять відеозапис з нагрудних камер працівника поліції. Однак вищевказаний відеозапис не містить належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. З наявного в матеріалах справи відеозапису слідує, що працівники поліції в порушення вимог КУпАП та Закону України «Про національну поліцію» звертаючись до ОСОБА_1 не роз`яснили її права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також порядок огляду на стан алкогольного сп`яніння. З відеозапису № 473016 вбачається, що приблизно о 22 год. 33 хв. працівники поліції запропонували водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння виключно на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Drager. Після відмови водія від проходження такого огляду працівники поліції не запропонували пройти огляд у закладі охорони здоров`я, не повідомили про право на проведення такого огляду, не склали та не вручили направлення на медичний огляд, а також не вжили заходів для забезпечення його проведення. Таким чином, відеозапис безпосередньо підтверджує невиконання працівниками поліції вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП. Згідно протоколу ОСОБА_1 інкримінується відмова від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу так і в медзакладі. В таких випадках видається направлення на огляд, копія якого долучається до матеріалів справи. Слід зазначити, що проходження огляду в медичному закладі пропонується поліцейським не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я. У письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров`я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо.

В даному випадку з відеозапису не вбачається, щоб поліцейський вручав ОСОБА_1 письмове направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я, відсутні відомості про таке вручення (або відмову від отримання направлення) і в матеріалах справи. З матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, однак у матеріалах справи відсутнє направлення на медичний огляд для встановлення стану сп`яніння, відсутні докази його вручення особі, а також відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що після відмови від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу працівники поліції запропонували пройти огляд у закладі охорони здоров`я та забезпечили реалізацію такого права. Отже, відмова особи від проходження огляду за допомогою Drager на місці зупинки сама по собі не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, якщо після такої відмови працівниками поліції не було забезпечено проведення огляду в закладі охорони здоров`я відповідно до вимог закону. Таким чином, у зв`язку з відмовою водія ОСОБА_1 пройти тест за допомогою спеціального пристрою, працівник поліції зобов`язаний був вказати про це у відповідному акті, а далі повинен був забезпечити її доставку до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду, для встановлення стану сп`яніння, а у разі відмови водія пройти медичний огляд у медзакладі, - скласти відповідний акт. В порушення порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, працівниками поліції водієві ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляду у мед закладі для проходження медичного огляду, а відразу склали на неї протокол, що є порушенням ч.3 ст.266 КУпАП. У якості доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суду надано рапорт поліцейського взводу УПП в Дніпропетровській області. Однак, в розумінні правової позиції висловленої у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 року №489/4827/16а вбачається, що свідчення службової особи інспектора патрульної поліції не можуть вважатись об`єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб`єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху, тому і вищевказаний рапорт працівника поліції не можна вважати доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи та не звільняє орган обвинувачення від обов`язку довести факт відмови від проходження огляду саме відповідно до встановленого законом порядку. За відсутності направлення на медичний огляд, за відсутності доказів пропозиції пройти такий огляд, висновок про доведеність складу адміністративного правопорушення є передчасним та необґрунтованим. Наведені факти свідчать про неналежність означених доказів, які не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в рамках даної справи, зокрема стосовно часу, місця, способу та інших обставин вчинення правопорушником протиправного діяння, що ставиться у провину складеним відносно ОСОБА_1 протоколом. Таким чином викликають певних сумніви в дії уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протоколу, які могли нести формальний характер з метою притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. В світі таких недоліків зібрані в рамках даної справи докази не можуть належно свідчити про винуватість водія за відмову від проходження освідчення на стан сп`яніння. З урахуванням вищенаведеного, спираючись на вимоги та норми чинного законодавства України та практику Європейського суду з прав людини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є не доведеною, тому підстав для притягнення останньої до адміністративної відповідальності немає за відсутністю в її діях складу та події адміністративного правопорушення. У зв`язку з зазначеним просила провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.130КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника.

Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У відповідності до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 654871 від 01.05.2026 року вбачається, що дії ОСОБА_1 , щодо відмови останньої 01.05.2026 року від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, Управлінням патрульної поліції кваліфіковані за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Диспозиція ч. 1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

У цьому випадку, як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 654871 від 01.05.2026 року, рапортом поліцейського вз. 2 р. 3 б. 3 УПП в Дніпропетровській області від 01.05.2026 року, змістом аудіо відеозапису на диску для лазерних систем зчитування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб.

Судом оглянуто зміст наданого до справи про адміністративне правопорушення диску, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, який працівник поліції їй пропонував пройти неодноразово, на що ОСОБА_1 декілька разів повідомляла, що вона є головним бухгалтером адміністративного апеляційного суду, а потім пропонувала «вирішити питання», у зв`язку з чим працівник поліції роз`яснив про кримінальну відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди.

Наведені висловлювання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд оцінює як категоричну відмову від проходження будь-яким передбаченим законодавством способом огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно визнати винною за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вона порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

Враховуючи, що санкція ч. 1 статті 130 КУпАП передбачає безальтернативне покарання, суд вважає за необхідне призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, що буде необхідним для її виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Керуючись ст.ст. 38, 130, 245, 251, 268, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд міста Дніпра.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці.

Суддя А.О. Сухоруков