Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №184/231/26 — Покровський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 184/231/26

Номер провадження 2/184/1095/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Коваленко В.О.,

за участю секретаря судового засідання –Руденко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Покровського міського суду Дніпропетровської області із вказаним вище позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №501432007 від 14.02.2022 у розмірі 58 795,57 грн. та судові витрати.

Позов мотивований тим, що 14.02.2022 між АТ «Альфа - Банк» та ОСОБА_1 підписано оферту на укладення угоди про надання кредиту №501432007, відповідно до умов якої банк зобов`язується надати споживачу кредит, а ОСОБА_1 зобов`язується в поряду та на умовах, що визначені договором, повертати Кредит, виплачувати проценти за користування Кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором та Додатком №1 до нього - Графіком погашення кредиту. Банк свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит. Однак, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, порушив умови Договору, в результаті чого, має прострочену заборгованість у розмірі 58 795,57 грн.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ " Альфа Банк" затверджено рішення про зміну найменування "Альфа-Банк" на АТ " Сенс Банк". Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, надала заяву, згідно якої просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив, відзив не надав.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 14.02.2022 між АТ «Альфа - Банк» та ОСОБА_1 підписано оферту на укладення угоди про надання кредиту №501432007, анкета-заява про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк», паспорт споживчого кредиту та графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, які в сукупності становлять кредитний договір, згідно умов якого ОСОБА_1 отримав кредит зі сплатою процентів за користування кредитом. Відповідно до оферти ОСОБА_1 запропонував АТ «Альфа-Банк» укласти з ним угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підставою для укладення цієї угоди є договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» з наступними умовами:

тип кредиту – «Кредит готівкою»;

сума кредиту – 37 200,00 грн;

процентна ставка – 25.99 % річних, тип ставки – фіксована;

строк кредиту – 24 місяців;

дата повернення кредиту – 14.02.2024 року;

порядок повернення кредиту – частинами згідно із графіком платежів (додаток № 1 до угоди);

для повернення заборгованості за Угодою визначено використовувати рахунок № UA123003460000029092501432007, відкритий у Банку.

Власним підписом Позичальник підтвердив, що він ознайомлений зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, надану виходячи із обраних умов кредитування; а також, що він отримав всі пояснення, необхідні для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов`язань за договором.

Меморіальним ордером №935164448 вiд 14 лютого 2022, випискою по позичковому рахунку № НОМЕР_1 та випискою по рахунку для повернення заборгованості № НОМЕР_2 підтверджено отримання позичальником кредиту в розмірі 37 200,00 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 28.10.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за договором №501432007 становить 58 795,57 грн., з яких 20 147,98 грн.- за кредитом, 14 262,99 грн. – по відсоткам, 24 384,60 – по комісії.

01.12.2022 найменування АТ «Альфа - Банк» змінено на АТ «Сенс Банк».

Так, відповідно до Протоколу позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» №2/2022 від 12.08.2022р., вирішено змінити найменування Банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».

Відповідно до листа Національного банку України № 27-0010/83901, 01.12.2022 Національним банком України на виконання вимог абзацу другого пункту 226 глави 24 розділу IV Положення про ліцензування внесено запис до Державного реєстру банків щодо зміни найменування АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЛЬФА-БАНК» (скорочене найменування - АТ «АЛЬФА-БАНК») на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СЕНС БАНК» (скорочене найменування - АТ «СЕНС БАНК»). Відповідний запис було внесено на підставі повідомлення про державну реєстрацію змін до Статуту АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК» (далі - Банк) у зв`язку зі зміною найменування Банку з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЛЬФА-БАНК» на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СЕНС БАНК» та приведенням деяких положень Статуту Банку у відповідність до вимог чинного законодавства України.

Як вбачається з витягу з державного реєстру банків, 01.12.2022 Національний банк України вніс запис до Державного реєстру банків щодо зміни найменування АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Альфа-Банк» (скорочене найменування - АТ «АЛЬФА БАНК») на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СЕНС БАНК» (скорочене найменування - АТ «СЕНС БАНК»).

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства та надані у справі докази, керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає доведеним факт укладення договору №151432007 від 14.02.2022 між АТ «Альфа-Банк» і ОСОБА_1 та отримання кредитних коштів з огляду на таке.

У пункті 52 постанови Верховного Суду від 22 серпня 2024 року у справі 916/735/23 викладено висновок про те, що доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, але не виключно: судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником взятих на себе зобов`язань.

Неодноразово Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (постанови від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).

Щодо наведеного позивачем розрахунку заборгованості за вищезазначеним договором суд встановив, що заборгованість за тілом кредиту у загальному розмірі 20 147,98 грн. відповідачем на момент пред`явлення позову не була погашена. Доказів, що підтверджували б часткове чи у повному розмірі погашення зазначеної суми заборгованості відповідачем не надано. Отже, заборгованість за тілом кредиту у розмірі 20 147,98 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками, слід вказати наступне.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Постанова Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15-ц та Постанова Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №521/7927/16-ц.

Постанова Верховного Суду від 14.05.2021 р. у справі № 502/1438/18.

За правилами ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлено, що ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов`язання за кредитним договором. Тому у нього виникла заборгованість і за відсотками у розмірі 14 262,99 грн. Ці обставини підтверджуються письмовим розрахунком заборгованості.

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатив заборгованість за кредитним договором.

Заперечуючи проти суми нарахованих відсотків, відповідач посилався на п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на що суд зазначає наступне.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

У статті 1, 2 даного Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

В частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Вищевказаний пункт Закону є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Таким чином, на відповідача ОСОБА_1 поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - він звільнений від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом, тому позивач під час дії особливого періоду не мав права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати.

Довідкою командира військової частини НОМЕР_3 підтверджено, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_3 з 05.10.2020. Крім того, в матеріалах справи наявний військовий квиток НОМЕР_4 ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 13 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення.

Аналіз статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» дає підстави зробити висновок, що перелік пільг військовослужбовців та членів їх сімей закріплений у пунктах 1-12 цього Закону та право на отримання саме цих пільг потребує наявність відповідного посвідчення.

Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Зазначене вище щодо правильного застосування положень ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» повністю узгоджується з правовими висновками, які відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд в обов`язковому порядку має враховувати при застосуванні норм права у спірних правовідносинах, що викладені в таких постановах: від 21 лютого 2018 року у справі №306/1157/15-ц (провадження № 61-2525св18); від 30 травня 2018 року у справі №521/12726/16-ц (провадження № 61-16144св18); від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15-ц (провадження № 61-21025св18); від 10 січня 2019 року у справі № 327/353/16-ц (провадження № 61-25229св18); від 04 вересня 2019 року у справі №554/10264/17 (провадження № 61-42778св18); від 18 січня 2023 року справа № 642/548/21 (провадження № 61-9565св22).

Зокрема, суд Касаційної інстанції при застосуванні положень ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» переглядаючи законність та обґрунтованість рішення судів нижчих інстанцій по суті заявлених учасниками справи касаційних вимог щодо права військовослужбовця та членом їх сімей на звільнення від нарахованих штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом дійшов до наступного правового висновку.

Отже, суд ухвалюючи рішення, бере до уваги, що у відповідача ОСОБА_1 відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом на підставі ч.15 ст.4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Крім того, з відповідача підлягає стягненню комісія за видачу кредиту, яка, відповідно до п.1 Договору складає 2,85% від суми виданого кредиту у розмірі 24 384,60 грн.

Тому, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у сумі 20 147,98 грн. та комісії в сумі 24 384,60 грн.

У задоволенні решти заявлених позовних вимог, слід відмовити.

З огляду на встановлені судом обставини, наявні підстави вважати, що позовні вимоги АТ " Сенс Банк" підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 44 532,58 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь понесені витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 5 215,45 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, позивач просить стягнути на свою користь судові витрати в сумі 5 215,45 грн., які були понесені ним при звернення до суду.

На підтвердження наданих послуг позивач долучив до матеріалів справи: договір про надання правничої допомоги №1006 від 28.01.2025, свідоцтво, довіреність.

Суд приходить до переконання, що розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 5 215,45 грн. є співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим адвокатом на виконання даних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 950,18 грн. (5 215,45 х75,74%).

За правилами статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки вимоги позивача задоволені частково, із відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2016,53 грн. (2662,40х75,74%).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 12, 95, 141, 263, 354 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовні Акціонерного Товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 100; Код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором №501432007 у розмірі 44 532,58 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 100; Код ЄДРПОУ 23494714) понесені судові витрати в сумі 2016,53 грн. судового збору та 3 950,18 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 14.07.2026.

Суддя Покровського міського суду В. О. Коваленко