Вирок від 13 липня 2026 р. у справі №283/564/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №283/564/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Номер провадження №11-кп/4805/430/26

Категорія Доповідач ОСОБА_2

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю

секретаря: ОСОБА_5

обвинуваченої: ОСОБА_6

захисника: ОСОБА_7

прокурора: ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальне провадження №12024060510000362 за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Малинського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2026 року, яким засуджено

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Стара Райчиха, Амурської області, рф, громадянку України, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму,

- за ч. 3 ст. 307 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна;

- ч. 2 ст. 311 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

- ч. 3 ст. 313 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна;

- ч. 2 ст. 317 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 ухвалено рахувати з моменту звернення даного вироку до виконання, зараховано в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 15 листопада 2024 року до дня набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишено без змін - тримання під вартою, але не довше, ніж 60 днів від дати ухвалення вироку.

Стягнуто з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 61441 (шістдесят одна тисяча чотириста сорок одна) гривня 10 копійок.

ВСТАНОВИЛА:

Як встановив суд, ОСОБА_6 на початку вересня 2024 року по 15.11.2024, у невстановлений досудовим розслідуванням час, дату та місці за попередньою змовою із особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, з метою виготовлення особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено: PVP (1-феніл-2- піролідин-1-іл пентан-1-он) та 4-ММС (4-метилметкатитон), для подальшого їх вживання та збуту, перебуваючи за місцем фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , придбали два тримача-лапка, вузол кріплення, п`ять кілець для колб і лійок для лабораторного штатива, два лабораторні штатива, скляну воронку, дві лабораторні хімічні склянки різного об`єму, дві воронки, які відносяться до лабораторного (хімічного) обладнання, призначеного для виготовлення особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, а також хімічні засоби, кислоти, пакувальні полімерні пакети, прекурсори, стосовно яких встановлюються заходи контролю - ацетон, кислота, валерофенон, та особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - альфа-бромвалерофенон, які незаконно зберігали за вказаним вище місцем свого фактичного проживання, з метою виготовлення особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6 спільно із особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, в період часу з початку вересня 2024 року по 15.11.2024, у невстановлений досудовим розслідуванням час, дату та місці незаконно придбали прекурсори, стосовно яких встановлюються заходи контролю - соляну (хлоридну) кислоту загальною масою рідини 60 643, 9 куб. см, що становить 60,6439 л, та ацетон загальним об`ємом 184 545 куб. см, що становить 184,545 л, з метою використання для виготовлення особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено: 4-ММС (4- метилметкатитон), PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он), які незаконно зберігали за адресою: АДРЕСА_2 , до 15.11.2024.

У подальшому, продовжуючи свою злочинну діяльність, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, з початку вересня 2024 року по 15.11.2024, ОСОБА_6 спільно із особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, перебуваючи у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , облаштували приміщення будинку, використовуючи заздалегідь підготовлене приладдя, для незаконного виготовлення особливо небезпечних психотропних речовин PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он) та 4-ММС (4-метилметкатитон), тим самим незаконного організували з корисливих мотивів місце для незаконного виготовлення особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

Продовжуючи свою спільну злочинну діяльність, визначивши незаконне зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, як головне джерело для здобуття коштів і матеріальних благ для свого існування, з корисливих мотивів, всупереч врегульованих законом суспільних відносин щодо порядку обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, в період часу з початку вересня 2024 року по 15.11.2024 у приміщенні будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 спільно із особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, організували на систематичній основі та здійснювали виготовлення та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, в особливо великих розмірах, а саме: PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он) вагою 1317,70329 г, 4- ММС ( 4-метилметкатитон) вагою 171,8051 г, а також незаконно придбали та зберігали з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено в особливо великих розмірах - альфа-бромвалерофенон вагою 13834,5 г.

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_6 , як вбачається з їі змісту, просить вирок суду скасувати, а провадження закрити за відсутністю в її діях складу кримінальних правопорушень, а у разі неможливості, призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Також, в разі встановлення окремої правової кваліфікації, передбаченої ст. 309 КК України, просить призначити їй покарання лише за цією статтею.

Стверджує, що матеріалами справи не доведено спільного умислу на виготовлення та збут психотропних речовин, а факт спільного проживання про це не може свідчити.

Вказує, що ОСОБА_10 під час досудового розслідування пояснював, що самостійно займався організацією процесу виготовлення психотропних речовин, а ОСОБА_6 лише вживала ці речовини.

Крім того, вважає, що судом не доведено у неї корисливого мотиву на збут психотропних речовин.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить вирок скасувати в частині засудження ОСОБА_6 за ч.2 ст.311, ч.3 ст.313, ч.2 ст.317 КК України та ухвали в цій частині новий вирок, який виправдати ОСОБА_6 , у зв`язку з відсутністю в її діях складу кримінальних правопорушень.

Також просить змінити вирок в частині притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ч.3 ст. 307 КК України перекваліфікувавши її дії на ч.3 ст.309 КК України, призначити покарання в межах санкції ч.3 ст.309 КК України.

Що стосується перекваліфікації дій ОСОБА_6 з ст.307 на ст.309 КК України, то захисник вказує, що обвинувачена здійснювала лише миття контейнерів та в рахунок прибирання отримувала «солі», які використовувала для власного споживання, оскільки мала наркотичну залежність.

Крім того, наголошує, що ОСОБА_6 участі у виготовленні не брала, рецепт виготовлення психотропних речовин їй невідомий.

Захисник ОСОБА_7 стверджує, що ОСОБА_6 не мала доступу до приміщення, в якому виготовлялись та зберігались психотропні речовини, двері були зачинені на замок, співмешканець сам їх відкривав та закривав для миття ОСОБА_6 контейнерів і лише під наглядом.

Наголошує, що обвинувачена не була обізнана про конкретні речовини, які виготовляв та зберігав її співмешканець, не мала власного мобільного телефону та не залишала меж помешкання, не мала жодного зв`язку з покупцем та не підшукувала клієнтів.

Звертає увагу, що передавання ОСОБА_6 такого обсягу психотропної речовини мало разовий характер і про цю кількість їй було не відомо.

Щодо ч.2 ст.311 КК України захисник наголошує, що сама лише обізнаність про розміщення прекурсорів на їх подвір`ї та сараї, без доведення фактичного контролю, спільного володіння або розпорядження не утворюють склад вказаного кримінального правопорушення.

Також апелянт вважає, що в діях ОСОБА_6 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.313 КК України, оскільки все обладнання знаходилось у ванній кімнаті, зачиненій на замок, ключі від якої мав лише співмешканець ОСОБА_6 .

Зазначає, що і складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.317 КК України теж немає в діях обвинуваченої, сам лише факт перебування в приміщенні не може свідчити про умисел на організацію такого місця. Проте, що співмешканець, за адресою куди переїхала ОСОБА_6 зі столиці (де підвищена небезпека в умовах воєнного стану), зберігав та виготовляв психотропні речовини вона не знала.

Також апелянт вважає, що у даному кримінальному провадженні відсутня попередня змова, оскільки ОСОБА_10 під час проведення слідчих дій, що домовленостей зі ОСОБА_11 не мав, все сам виготовляв, однак суд не врахував цих показань.

В апеляційній скарзі зі змінами прокурор ОСОБА_9 просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання за ч.2 ст.317 КК України. Призначити ОСОБА_6 показання за ч.2 ст.317 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Прокурор стверджує, що суд допустився помилки, оскільки санкція ч.2 ст.317 КК України передбачає обов`язкове додаткове покарання. В іншій частині просить вирок залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_7 та обвинуваченої, які підтримали свої апеляційні скарги та заперечили щодо задоволення апеляційної скарги зі змінами прокурора, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу сторони обвинувачення та заперечив щодо задоволення на апеляційних скарг обвинуваченої та захисника, перевіривши матеріали провадження, відповідно до вимог ст. 404 КПК України, частково дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченої та захисника не підлягають задоволенню, а апеляційна скарга прокурора зі змінами підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями ч.1 ст.404 Кримінального процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.311, ч.3 ст. 313, ч.2 ст.317 КК України обґрунтувавши це належним чином у вироку з посиланням на докази та надавши їм відповідну оцінку, з такими висновками погоджується і апеляційний суд.

Обвинувачена ОСОБА_6 свою вину у пред`явленому обвинуваченні не визнала. Зазначила, що визнає факт зберігання психотропної речовини без мети збуту, для власного споживання. Зазначила, що до виготовлення психотропних речовин не причетна, лише прибирала і мила посуд, доступу до лабораторії не мала і здійснювала це за плату - психотропну речовину для власного вживання.

Незважаючи на таку позицію обвинуваченої ОСОБА_6 , суд першої інстанції безпосередньо дослідивши докази, навівши їх у вироку спростував вказані показання обвинуваченої та прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.311, ч.3 ст. 313, ч.2 ст.317 КК України.

Так, свідок ОСОБА_12 в суді першої інстанції надав показання про те, що він є дільничним офіцером поліції. На Початку листопада 2024 року староста с. Устинівка повідомив йому, що в селі поселилися чужі люди, тримаються відсторонено, просив перевірити. Орієнтовно 6-7 листопада 2024 року свідок пішов до будинку, на який вказав староста. На подвір`ї побачив особу, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження. Той повідомив, що дали завдаток за будинок і переїхали із співмешканкою. Свідок перевірив паспорт чоловіка. Потім 15 листопада 2024 року приїхали працівники карного розшуку з м. Києва, шукали особу, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, оскільки він проходив по справі з приводу ДТП. Свідок разом з оперативника поїхав до с. Устинівка, щоб показати місце проживання особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження. На місці до них вийшла обвинувачена, потім вони всі разом зайшли до будинку. ОСОБА_6 повідомила, що чоловіка не має, в Києві. В будинку відчули запах ацетону. Оперативники повідомили, що ОСОБА_6 та її співмешканець наркозалежні, оскільки проходили в Києві по наркотикам. В будинку були двері на замку. Після їх відкриття (хто саме відчинив замок, свідок не пам`ятає), побачили в кімнаті каністри різної ємкості, ваги, холодильник, розчинники, витяжку. ОСОБА_6 розповіла, що її співмешканець займається виготовленням наркотичних речовин, а вона до цього не причетна. Співмешканець збуває виготовлене за вказівкою чоловіка, який перебуває в Коростенській виправній колонії. Також повідомила, що вона наркозалежна. При свідку вживала якусь речовину шляхом викурювання. Свідок зателефонував на лінію 102 та викликав СОГ.

Допитана свідок ОСОБА_13 в суді першої інстанції надав показання, що будинок в АДРЕСА_2 , по документам належить її синові. Вона по довіреності від сина займалася його продажем, про це виставили оголошення на ОЛХ. В кінці вересня чи на початку жовтня 2024 року жінка на ім`я ОСОБА_14 зателефонувала свідку і поцікавилася купівлею будинку, казала, що купує для себе. 18.10.2024 ОСОБА_14 зателефонувала свідкові і повідомила, що ОСОБА_15 , який жив у будинку, не буде купувати його, бо його взяла поліція через те, що він створив аварію. Свідок про те, що відбувалося в будинку, нічого не знала, нікого туди не заселяла.

Свідок ОСОБА_16 надала наступні показання в суді першої інстанції, що ні обвинувачену, ні її співмешканця не знає. Приїхав дільничний і попросив бути понятою. Разом з ним поїхала до будинку по АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_13 , але там ніхто не проживав. В будинку була поліція. Потім там проводили обшук та виявили небезпечні речовини. В будинку був дуже неприємний запах ацетону. Там також була присутня ОСОБА_17 , яка була в неадекватному стані, плакала. Вона говорила за якогось чоловіка, що всі речі належать йому, а будинок не їхній. Була ванночка з якоюсь рідиною, пакети з якимось порошком, каністри менші і великогабаритні, якісь хімічні колбочки, все знаходилося переважно в одній кімнаті, де був навісний замок, який відчинила ОСОБА_18 .

Свідок ОСОБА_19 надав показання про те, що є старостою с. Устинівка. Будинок в АДРЕСА_2 належить ОСОБА_13 , який по слухам вона продала. Орієнтовно за місяць до події місцеві жителі йому повідомили, що в цей будинок заїхали якісь люди. Продавець місцевого магазину йому вказала, що ці люди якісь підозрілі, від них йде специфічний запах. Свідок повідомив про це дільничному поліції ОСОБА_20 . ОСОБА_6 свідок побачив на слідчих діях, а її співмешканця ніколи не бачив. Приблизно через тиждень після цього зателефонував ОСОБА_21 і сказав, що треба поняті. Коли приїхав до будинку, там була поліція. Потім проводили обшук. Виявили якісь речовини і на столі, і в кріслі. В будинку була окрема кімната, там в каністрах і бочках на 150-200 л стояли якісь рідини, в хаті була квадратна ємкість хімічна. Свідок запам`ятав, що на одній з етикетом був напис «Засіб для захисту рослин». Також було різне обладнання. В будинку був сильний запах хімії. Присутня ОСОБА_6 пояснювала, що то все належить її чоловіку. Її поведінка була емоційно нестабільна, вона постійно курила.

Свідок ОСОБА_22 надав в суді першої інстанції показання про те, що точної дати він не пам`ятає, йому повідомили, що приїхали слідчі, бо в с. Устинівка, в будинку ОСОБА_23 виявили нарколабораторію. Свідок приїхав туди з ОСОБА_19 , там вже була поліція. ОСОБА_6 свідок бачив двічі: один раз у магазині приблизно за два тижні до події, а другий раз під час слідчих дій. Коли бачив у магазині, то вона була сама і запах від неї йшов як від хлорки.

Показання вказаних свідків, висловлені ними у судовому засіданні, є послідовними, переконливими, вони повністю узгоджуються між собою та з іншими доказами у справі.

Судом першої інстанції безпосередньо не було допитано особу щодо якої матеріали виділено у окреме провадження, оскільки він вважається безвісті зниклим, а було досліджено протоколи допитів.

Так, з протоколу допиту від 15.11.2024 року встановлено, що він та ОСОБА_11 вживає наркотичну речовину «ПВП альфа», це сіль. Проживає разом із ОСОБА_11 на даний час у АДРЕСА_2 . Домовленостей із ОСОБА_11 на виготовлення та збут наркотичної речовини він не мав. Він все сам виготовляв. Разом лише вживали наркотичний засіб, сіль, яку він виготовив (т.4 а.с.76-77).

Аналогічні пояснення містяться і в протоколі додаткового допиту особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, від 16.11.2024 року (т.4 а.с.78-79).

Суд першої інстанції визнав версію обвинуваченої про те, що співмешканець обвинуваченої ОСОБА_6 виготовляв наркотичні засоби одноосібно, а ОСОБА_6 до цих дій непричетна, способом захисту з метою уникнути суворої відповідальності з такими висновками погоджується і колегія суддів.

Також, суд надав критичну оцінку показанням особи матеріали щодо якої виділені в окрема провадження, оскільки вони суперечать іншим доказам у справі, в тому числі і показанням ОСОБА_6 і з цим погоджується також апеляційний суд.

Так, при проведенні огляду місця події 15.11.2024 року, в період часу з 13 год 43 хв. по 20 год 42 хв. у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_6 та особи, матеріали кримінального провадження відносно якої виділені в окреме провадження, виявлено приміщення закрите на ключ, якого відкрила ключем ОСОБА_6 . В даній кімнаті виявлено та вилучено: шість зіп-пакетів, пластикових коробок, полімерних ємностей, в яких знаходились кристалічні речовини білого кольору та речовини бежевого кольору, які згідно з висновками судових експертиз є особливо небезпечними психотропними речовинами, обіг яких заборонено - PVP (1-феніл-2- піролідин-1 -іл пентан- 1-он) загальною масою 1317,70329 г, альфа-бромвалерофенон загальною масою 13 834, 5 г, 4-ММС (4- метилметкатитон) загальною масою 171, 8051 г; полімерні каністри різних об`ємів заповнених рідинами, які згідно з висновками судових експертиз є прекурсорами, зокрема, ацетон загальним об`ємом 184,545 л; соляна (хлоридну) кислота загальним об`ємом 60,6431 л; мобільний телефон марки «Nubia NEO2 5G 223 5N», в якому містяться зображення психотропних речовин та місця із закладками психотропними речовинами; мобільний телефон «iPhone SE», в якому у застосунку «Telegram» наявні смс-повідомлення з абонентом « ОСОБА_24 », з яких встановлено, що особа, матеріали кримінального провадження відносно якої виділені в окреме провадження, збував останній психотропну речовину PVP шляхом пересилання посилок через ТОВ «Нова пошта»; воронка Бюхнера 150 мм, два тримача-лапки, вузол кріплення, п`ять кілець для колб і лійок для лабораторного штатива, воронка ділильна грушеподібна 2000 мл з макрошліфом та клапаном, воронка ділильна грушеподібна 2000 мл з макрошліфом, корком та клапаном, склянка лабораторна хімічна 5000 мл, склянка лабораторна хімічна 400 мл з ручкою, воронка лабораторна скляна, два штатива лабораторні хімічні комбіновані, які згідно з висновком судового експерта відносяться до лабораторного (хімічного) обладнання; квитанції ТОВ «Нова пошта» та чеки, що підтверджують пересилання поштових відправлень; блокнот коричневого кольору, в якому наявні записи з номерами телефонів, блокнот чорного кольору, в якому наявні записи номерів телефонів та записи з рецептами виготовлення психотропних речовин (т.1 а.с.119-149);

За висновками судових експертиз матеріалів, речовин та виробів, зокрема № СЕ-19/106-24/17120-НЗПРАП від 16.11.2024 (т.1 а.с.168-173), № СЕ-19/106-24/17507-НЗПРАП від 27.11.2024 (т.3 а.с.105-110), №СЕ-19/106-24/17505-НЗПРАП від 27.11.2024 (т.3 а.с.120-125), № СЕ-19/106-24/17508-НЗПРАП від 28.11.2024 (т.3 а.с.113-118), №СЕ-19/106-24/17511-НЗПРАП від 28.11.2024 (т.3 а.с.150-155), № СЕ-19/106-24/17763-НЗПРАП від 29.11.2024 (т.3 а.с.97-103), №СЕ-19/106-24/17764-НЗПРАП від 05.12.2024 (т.3 а.с.127-132), № СЕ-19/106-24/17751-НЗПРАП від 05.12.2024 (т.3 а.с.141-149), №СЕ-19/106-24/17510-НЗПРАП від 10.12.2024 (т.3 а.с.79-84), №СЕ-19/106-24/17761-НЗПРАП від 11.12.2024 (т.3 а.с.87-94), № СЕ-19/106-24/17749-НЗПРАП від 18.12.2024 (т.3 а.с.158-163), № СЕ-19/106-24/18535-НЗПРАП від 20.12.2024 (т.3 а.с.166-171), № СЕ-19/106-24/18535-НЗПРАП від 20.12.2024 (т.3 а.с.166-171), №СЕ-19/106-24/18537-НЗПРАП від 25.12.2024 р. (т.3 а.с.180-185), №СЕ-19/106-24/18539-НЗПРАП від 26.12.2024 (т.3 а.с.221-227), №СЕ-19/106-24/18589-НЗПРАП від 28.12.2024 (т.3 а.с.214-219), № СЕ-19/106-24/18591-НЗПРАП від 30.12.2024 (т.3 а.с.187-192), № СЕ-19/106-24/18584-НЗПРАП від 30.12.2024 (т.3 а.с.202-211), № СЕ-19/106-24/18587-НЗПРАП від 30.12.2024 (т.3 а.с.173-178), № СЕ-19/106-25/379-НЗПРАП від 14.01.2025 (т.2 а.с.188-193), № СЕ-19/106-25/382-НЗПРАП від 16.01.2025 (т.3 а.с.24-31), № СЕ-19/106-25/683-НЗПРАП від 21.01.2025 (т.2 а.с.150-158), № СЕ-19/106-25/372-НЗПРАП від 21.01.2025 (т.2 а.с.160-165), №СЕ-19/106-25/380-НЗПРАП від 21.01.2025 (т.2 а.с.167-172), № СЕ-19/106-25/383-НЗПРАП 22.01.2025 (т.2 а.с.174-180), № СЕ-19/106-25/684-НЗПРАП від 23.01.2025 (т.2 а.с.141-148), № СЕ-19/106-25/389-НЗПРАП від 24.01.2025 (т.2 а.с.132-139), № СЕ-19/106-25/391-НЗПРАП від 27.01.2025 (т.3 а.с.16-22), №СЕ-19/106-25/368-НЗПРАП від 29.01.2025 (т.3 а.с.1-7), №СЕ-19-106-25/470-НЗПРАП від 29.01.2025 (т.3 а.с.9-14), №СЕ-19/106-25/681-НЗПРАП від 30.01.2025 (т.2 а.с.226-230), №СЕ-19/106-25/381-НЗПРАП від 30.01.2025 (т.2 а.с.232-236), №СЕ-19/106-25/378-НЗПРАП від 30.01.2025 (т.2 а.с.298-243), №СЕ-19/106-25/387-НЗПРАП від 31.01.2025 (т.2 а.с.206-211), № СЕ-19/106-25/682-НЗПРАП від 31.01.2025 (т.2 а.с.213-218), №СЕ-19/106-25/685-НЗПРАП від 31.01.2025 (т.3 а.с.33-42), №СЕ-19/106-25/688-НЗПРАП від 04.02.2025 (т.2 а.с.195-204), №СЕ-19106-25/533-НЗПРАП від 21.02.2025 (т.3 а.с.44-53)

Надані на дослідження предмети та речовини містять у своєму складі:

1) особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено, в особливо великих розмірах:

- PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он), що становить 1317,70329 г;

- альфа-бромвалерофенон, що становить 13834, 5 г ;

- 4-ММС (4-метилметкатитон), що становить 171, 8051 г;

2) прекурсори, стосовно яких встановлено заходи контролю:

- ацетон загальним об`ємом 184545 куб. см, що становить 184,545 л;

- соляну (хлоридну) кислоту загальним об`ємом 60643,9 куб. см, що становить 60,6439 л;

- висновок експерта № КСЕ -19/106-25/2425 від 24.02.2025, згідно з яким надане на дослідження обладнання, зокрема:

воронка Бюхнера 150 мм, названа в постанові керамічна лійка, відноситься до лабораторного (хімічного) посуду, призначена для фільтрування під вакуумом і для фільтрування за допомогою фільтрувального паперу гарячив рідин, розчинів ;

два тримача-лапки, вузол кріплення, п`ять кілець для колб і лійок для лабораторного штатива, названі в постанові кріплення для колб, відносяться до лабораторного (хімічного) обладнання, призначені для фіксації лабораторного посуду, частин лабораторних установок ;

воронка ділильна грушеподібна 2000 мл з макрошліфом та клапаном, воронка ділильна грушеподібна 2000 мл з макрошліфом, корком та клапаном, названі в постанові дві скляні крапельні лійки, відносяться до лабораторного (хімічного) посуду, призначені для використання у лабораторних умовах для поділу не змішуваних нелетких рідин в процесах екстрагування;

склянка лабораторна хімічна 5000 мл, названа в постанові мірна ємність на 5 л, відноситься до лабораторного (хімічного) посуду, призначена для хімічного аналізу речовин, фізичних випробувань, біологічних досліджень, зберігання речовин ;

склянка лабораторна хімічна 400 мл з ручкою, названа в постанові скляна мірна ємність 400 мл, відноситься до лабораторного (хімічного) посуду, призначена для хімічного аналізу речовин, фізичних випробувань, біологічних досліджень, зберігання речовин;

воронка лабораторна скляна, названа в постанові скляна мірка, - відноситься до лабораторного (хімічного) посуду, призначена для переливання рідин або переносу дрібнодисперсних речовин ;

два штатива лабораторні хімічні комбіновані, названі в постанові два штативи металеві з кріпленням, відносяться до лабораторного (хімічного) обладнання, призначені для складання установок різних видів, а також для кріплення приладів в ході проведення лабораторних досліджень (т.3 а.с.55-77);

При проведенні огляду предметів від 12.12.2024, вилучених під час проведення огляду місця події, в блокноті чорного кольору виявлено номера телефонів та рецепти виготовлення психотропних речовин (т. 2 а.с. 41);

При проведенні огляду мобільного телефона марки «Nubia NEO2 5G 223 5N», виявлено фото, зробленого користувачем 14.11.2024 о 09 год 17 хв, на якому зображено пластиковий лоток, всередині якого знаходиться рідина, яка кристалізується; фотознімки, на яких зображено ймовірні місця із закладками. В телефоні «iPhone SE», у застосунку «Telegram», наявні повідомлення з абонентом « ОСОБА_24 ( НОМЕР_2 )», з яких встановлено, що особа, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, збував останній психотропну речовину PVP шляхом пересилання посилок через ТОВ «Нова пошта»; у застосунку «Нова пошта», «Мої посилки» наявна інформація про отримання та відправлення посилок ТТН №№ 20451036897884, 20451035858853, 204510352879, 20451034877798, 59001254939194; у застосунку «Повідомлення», наявні повідомлення від абонента ОСОБА_25 з номером телефону - НОМЕР_3 наступного змісту: « ОСОБА_26 НОМЕР_4 коростень отдать 1», яке було отримано 07.11.2024 о 12 год 05 хв; повідомлення від абонента з номером телефону - НОМЕР_5 наступного змісту «0672098794 День оплата сегодня», яке було отримано 10.11.2024 о 10 год 08 хв та повідомлення з текстом «Перезвони срочно», яке було отримано 11.11.202 о 09 год 51 хв; повідомлення від абонента з номером телефону НОМЕР_6 наступного змісту « ОСОБА_27 НОМЕР_7 отделение 1», яке було отримано 12.11.2024 о 16 год 35 хв (т.2 а.с.44-74);

При проведенні слідчого експерименту за участю особи, матеріали кримінального провадження відносно якої виділені в окреме провадження, від 16.11.2024, особою було повідомлено, що він разом із ОСОБА_6 три тижні тому приїхав до вказаного будинку. Знайшов людину - куратора, яка через додаток «Телеграм», допомогла організувати виготовлення психотропної речовини «альфа». Речовини для виготовлення забрав на вантажному пункті доставки «Сад» у м. Ірпінь. Варінням займався протягом тижня, оскільки це тривалий процес, за один день не робиться. Співмешканка до процесу виготовлення залучена не була, вона займалася по господарству. Декілька днів тому зварив 10 кг речовини, яку відвіз та залишив у визначеному куратором місці. За 1 кг речовини мав отримати плату у розмірі 1000 доларів США. Гроші мали надійти на картку, оформлену на іншу особу, але так і не надійшли. Цією діяльністю почав займатися через скрутний матеріальний стан, оскільки мав розрахуватись за автомобіль, який розбив в ДТП (т.1 а.с.190-195);

На думку колегії суддів, судом першої інстанції були оцінені докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, для визнання обвинуваченої ОСОБА_6 винною у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень.

В апеляційний скаргах обвинувачена ОСОБА_6 та її захисник вказують, що у її діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307, ч.2 ст.311, ч.3 ст. 313, ч.2 ст.317 КК України, а наявний лише склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 309 КК України.

Однак, на переконання апеляційного суду вказані доводи є необґрунтованими та суперечать доказам, які судом оцінено в їх сукупності та взаємозв`язку.

Відповідальність за ч.2 ст.317 КК України передбачена за організацію або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також надання приміщення з цією метою, якщо ці дії вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб або із залученням неповнолітнього.

Як вбачається з матеріалів справи, обвинувачена ОСОБА_28 не заперечувала, що приблизно з 24 жовтня 2024 року по 15 листопада 2024 року в домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_2 проживала разом зі своїм співмешканцем - особа відносно якої матеріали виділені в окреме провадження. За місцем їх проживання було обладнано приміщення для виготовлення психотропних речовин.

Місцем для незаконного виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, визнаються будь-які жилі або нежилі приміщення за умови, що вони обрані особою для використання із зазначеною метою. Під організацією такого місця слід розуміти дії особи, що фактично призвели до його створення або були на це спрямовані (підшукання приміщення, готування пристроїв для виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин, їх аналогів).

Хоча ОСОБА_6 , заперечує свою вину в обвинуваченні пред`явленому за ч. 2 ст. 317 КК України вказуючи, що всі дії по організації такого місця було здійснено її співмешканцем, а вона здійснювала лише прибирання в будинку, мила контейнери у ванній кімнаті, потім розставляла їх на столи це не спростовую правильність висновків суду про її причетність до організації місця для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення психотропних речовин або їх аналогів.

Так, будинок в АДРЕСА_2 понад місяць був місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_6 та її співмешканця. Вона знала про лабораторію по виготовленню психотропних речовин у вказаному будинку, мала доступ до приміщення лабораторії, в якій перебували психотропні речовини та прекурсори у великих кількостіх, обладнання для виготовлення заборонених речовин, мобільні телефони, які використовувалися для спілкування з клієнтами, допомагала у забезпеченні виготовлення психотропних речовин (прибирала в будинку, мила контейнери у ванній кімнаті, потім розставляла їх на столи), що і сама не заперечує і отримувала за це винагороду - психотропні речовина для власного вживання

Зважаючи на викладене, доводи апеляційних скарг обвинуваченої ОСОБА_6 та її захисника в цій частині є неспроможними, оскільки її дії щодо організації місця виготовлення заборонених речовим були спільними з особою матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, вона усвідомлювала, що в будинку діє лабораторія, сприяла цьому надаючи свою допомогу у забезпеченні виготовлення психотропних речовин та охороняючи будинок, коли був відсутній інший співвиконавець, привозила до будинку психотропні речовини разом зі співмешканцем.

З цих же підстав апеляційний суд вважає правильними висновки суду, що ОСОБА_6 винна у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.313 КК України, а саме в умисних діях, які виразилися у незаконному зберіганні обладнання, призначеного для виготовлення особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, а також за ч. ч.2 ст. 311 КК України.

Як слідує з пояснень ОСОБА_6 , їй було достеменно відомо про знаходження вказаних прекурсорів у будинку де вона проживала разом зі своїм співмешканцем, вона знала з якою якою метою вони використовуються, мала доступ до цього обладнання та надавала допомогу співмешканцю у виготовленні заборонених речовин, виконуючи відведену їй роль.

Вищезазначене у сукупності свідчить про те, що ОСОБА_6 разом з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, здійснювали зберігання обладнання, призначеного для виготовлення особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, а також незаконно зберігали прекурсори з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин і ці дії вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Під зберіганням прекурсорів слід розуміти будь-які незаконні та умисні дії, що спрямовані на фактичне перебування прекурсорів у первісному володінні винної особи (наприклад, вона може тримати такі прекурсори постійно при собі, у своєму житлі або іншому приміщенні тощо).

При цьому значення не має чи особа зберігала прекурсори таємно чи вона не приховувала їх зберігання і зазначала про свої незаконні дії відкрито. Кримінальна відповідальність за незаконне зберігання прекурсорів настає незалежно від терміну зберігання. Зберігання прекурсорів вважається закінченим діянням з того моменту, коли такі незаконні засоби почали перебувати у володінні особи.

Прекурсори - це речовини та їх солі, що використовуються при виробництві, виготовленні наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до Таблиці IV Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (далі - Перелік), затвердженого постановою КМУ № 770 від 06.05.2000. Так, згідно зі Списком №2 Таблиці IV Переліку, ацетон та соляна кислота є прекурсорами, стосовно яких встановлюються заходи контролю.

Згідно з Таблицею №3 Наказу Міністерства охорони здоров`я №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», великим розміром ацетону є об`єм від 50 до 200 л, а соляної кислоти - від 20 до 100 л.

Відповідно до протоколу огляду місця події 15.11.2024 року за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_6 та особи, матеріали кримінального провадження відносно якої виділені в окреме провадження було виявлено та вилучено: полімерні каністри різних об`ємів заповнених рідинами, які згідно висновків судових експертиз є прекурсорами, зокрема ацетон загальним об`ємом 184,545 л; соляну (хлоридну) кислоту загальним об`ємом 60,6439 л.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 підтвердила факт обізнаності про те, що за місцем її проживання знаходяться ці каністри з рідинами.

Ці рідини є прекурсорами, які використовувались для виробництві та виготовлення наркотичних засобів і психотропних речовин.

Об`єм вилучених цих рідин є великим розміром відповідно до таблиці №3 наказу №188 від 01.08.200 року.

З огляду на зазначене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_6 у незаконного зберігання прекурсорів у великих розмірах з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Що стосується доводів сторони захисту, що в діях обвинуваченої наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.309 КК України, а не ст.307 КК України то вони є безпідставними, з огляду на таке.

Так, згідно роз`яснень, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити, крім іншого, як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так і зокрема: великий чи особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину.

Отже, якщо особа здійснює свідоме придбання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у значному розмірі (шляхом купівлі, обміну, безоплатно і т. ін.), виготовляє їх, зберігає у відповідному фасуванні, що об`єктивно перевищує потреби такої особи у власному вживанні, то в такому випадку може мати місце умисел на збут.

Вказане узгоджується з постановою Верховного Суду у справі № 203/337/19 від 07.04.2021 року.

Виходячи обсягу психотропних речовин, які було виявлено за місцем проживання ОСОБА_6 , наявність зіп-пакетів, в які пакувались психотропні речовини, товарно-транспортних накладних про здійснення відправок, записи в блокноті, переписка в телефонах, це на думку колегії суддів беззаперечно свідчать про те, що кінцевою метою незаконної діяльності ОСОБА_6 та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження був саме збут психотропних речовин з метою отримання доходу.

Крім того, ОСОБА_6 в своїх поясненнях вказала, що вона і співмешканець не працювали, а тому у них були відсутні засоби для існування, що додатково вказує наявність умислу на збут психотропних речовин.

Встановлені апеляційним судом обставини підтверджується протоколом огляду місця події від 15.11.2024 року, протоколами слідчих експериментів від 16.11.2024 рокі за участю обвинуваченої ОСОБА_6 та особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, протоколом огляду предметів від 12.12.2024 року (блокноту) та від 26.12.2024 року (мобільного телефону).

Не заперечує таку мету і обвинувачена, однак заперечує свою причетність до збуту наркотичних засобів, перекладаючи всю провину на особу, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження.

Твердження ОСОБА_6 , що вона вживала психотропні речовини на момент вчинення кримінальних правопорушень, не виключає в її діях умислу на збут таких засобів, оскільки виробництво, придбання таких заборонених речовин для власного вживання потребує значних грошових коштів, викликане залежністю, що навпаки може свідчити про намір отримати грошову чи іншу винагороду за збут психотропних речовин.

Кваліфікація кримінальних правопорушень за ознакою «за попередньою змовою групою осіб» означає, що у вчиненні кримінального правопорушення брали участь щонайменше двоє співвиконавців, які заздалегідь - тобто до початку виконання активних дій - домовилися про спільне його вчинення

Тобто це передбачає чіткий розподіл ролей між учасниками: наприклад, один шукає та обладнує приміщення, інший постачає туди інгредієнти чи наркотичні засоби, а третій займається пошуком «клієнтів» або охороною, хтось обслуговує приміщення.

Миття лабораторного посуду та контейнерів є обов`язковою технічною частиною процесу виготовлення психотропних речовин. Це забезпечує безперервну роботу місця виготовлення психотропних речовин, що розцінюється як діяльність з його утримання.

ОСОБА_6 знала, що саме виготовлялося в цих контейнерах, які вона постійно мила, і регулярно виконувала цю роботу за домовленістю з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, тому апеляційний суд вважає це спільним умислом та розподілом ролей.

Крім того, розрахунок психотропними речовинами з ОСОБА_6 доводить, що вона точно знала, що саме виготовлялося в контейнерах, які вона мила.

Дослідивши вказані докази, надавши кожному з них оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.311, ч.3 ст. 313, ч.2 ст.317 КК України, з чим погоджується і колегія суддів.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги зі змінами прокурора ОСОБА_9 є слушними та підлягають задоволенню, з таких підстав.

Так, ч.1 ст.59 КК України передбачено, що покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.317 КК України, за якими суд першої інстанції визнав винуватою ОСОБА_6 , передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Проте, суд призначаючи покарання ОСОБА_6 за ч.2 ст.317 КК України обов`язкового додаткового покарання - конфіскацію майна не застосував, мотивів незастосування такого покарання у вироку не навів, хоча за ч.3 ст. 307 та ч.3 ст. 313 КК України таке покарання призначив як і за сукупністю кримінальних правопорушень.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.317 КК України вчинено ОСОБА_6 з корисливих мотивів, а тому відповідно до положень ч.2 ст. 59 та санкції ч.2 ст. 317 КК України його призначення є обов`язковим, підстав для застосування ст. 69 КК України не встановлено, а тому вимоги апеляційної скарги прокурора підлягають задоволенню.

Згідно з п.2 ч.1 ст.420 КПК, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш тяжкого покарання.

Зважаючи на викладене, апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 не підлягають задоволенню, а апеляційна скарга зі змінами прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_9 підлягає задоволенню, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст.409, п.1 ч.1 ст.413 КПК, в частині призначення покарання з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування судом закону, який підлягав застосуванню, з ухваленням апеляційним судом нового вироку в цій частині.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу зі змінами прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_9 задовольнити.

Вирок Малинського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2026 року щодо ОСОБА_6 - скасувати в частині призначеного покарання за ч.2 ст.317 КК України.

Призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 317 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.

В решті вирок залишити без змін.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженою яка перебуває під вартою в той самий строк з моменту отримання копії вироку.

Судді: