Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №576/1141/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №576/1141/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сапон О. В.

Номер провадження 33/816/1318/26 Суддя-доповідач Янголь Є. В.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Янголь Є.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Петренко Катерини Леонідівни на постанову судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 03 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 03 червня 2026 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 665,60 грн за те, що він 24.04.2026 року о 16 год 06 хв в с. Баничі Шосткинського району керував автомобілем «ВАЗ 21061», реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки за допомогою спеціальних технічних засобів, так і в КНП «Глухівська міська лікарня» Глухівської міської ради, відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник Петренко К.Л. подала апеляційну скаргу в якій просила скасувати постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 03 червня 2026 року, а справу стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, такою, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи.

Зазначає, що суд першої інстанції у порушення вимог ст. ст. 7, 9 КУпАП допустив спрощений підхід при розгляді справи про адміністративне правопорушення, розглянув справу поверхнево всебічно не з`ясувавши всіх обставин події у справі.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Петренко К.Л. про розгляд скарги були повідомлені належним чином, в судове засідання не з`явилися, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надсилали.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне на підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП провести розгляд апеляційної скарги у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, суддею суду першої інстанції було встановлено з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапису, який було долучено працівниками поліції до складених матеріалів.

Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку і обставин, за яких можливо було б дійти висновку про їх неналежність чи недопустимість, апеляційним судом не встановлено.

При цьому, відеозапис, який було враховано суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, було переглянуто й апеляційним судом, і саме його даними, підтверджується керування транспортним засобом ОСОБА_1 , у якого, під час спілкування, працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, у зв`язку з чим, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest», так і в медичному закладі - КНП «Глухівська міська лікарня», від чого останній відмовився.

Зважаючи на це, склад адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що виразився у відмові пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння доводиться належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Також, апеляційний суд звертає увагу, що під час розгляду справи у суді першої інстанції захисником було заявлено усний судді відвід. Це сталося наприкінці судового засідання, коли суд прийняв рішення видалитися до нарадчої кімнати. В той самий день, пізніше, після прийняття суддею рішення по суті справи, захисником на електронну пошту суду було направлено письмова заява про відвід. Як вбачається із зазначеної заяви, підставою для заявлення відводу стала відмова судді у задоволенні поданих стороною захисту ряду клопотань без належного правового обґрунтування такої відмови.

Як вбачається із матеріалів справи відвід був заявлений після видалення судді до нарадчої кімнати, а тому не був розглянутий з об`єктивних причин.

Розглянувши доводи щодо відводу судді апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що висловлені стороною захисту сумніви в неупередженості судді фактично зводяться до незгоди з його процесуальним діями та рішеннями. Однак, такі сумніви мають суб`єктивний, а не об`єктивний характер, а тому не можуть бути підставою для відводу судді від участі у справі.

Апеляційний суд наголошує, що учасник провадження вправі не погоджуватись із процесуальними діями чи рішеннями суду або з порядком веденням судового процесу, проте така позиція не може бути визначальною в оцінці відсутності об`єктивності та неупередженості суду під час судового розгляду. Незгода з рішенням судді має втілюватися у їх апеляційному оскарженні або, якщо рішення окремому оскарженню не підлягає, то у включенні заперечень проти таких рішень до апеляційної скарги на судове рішення.

Апеляційний суд вважає, що захисником не наведено переконливих мотивів та не надано доказів, які б свідчили про те, що суддя Сапон О.В. був заінтересованим у результатах розгляду справи, а також існували обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Будь-яких підстав для відводу судді Сапона О.В. суд не вбачає, а тому підстави для його відводу були відсутні.

Судом першої інстанції також було розглянуте клопотання захисника про зупинення провадження у справі відносно ОСОБА_1 , підставою для подання якого стало те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем й проходить військову службу. У задоволенні зазначеного клопотання суддею місцевого суду було відмовлено.

Із зазначеним висновком погоджується й суд апеляційної інстанції, оскільки підстави для зупинення провадження у справі стосовно ОСОБА_1 були відсутні з наступних підстав.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції й законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Частиною 4 ст. 277 КУпАП передбачено лише можливість зупинення строків розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).

Зважаючи на викладене вище, апеляційний суд констатує, що нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не врегульовано порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, що пов`язані з корупцією.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.5 ст. 294 КУпАП, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП України, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

Крім того, суд зауважує, що при розгляді апеляційної скарги особа, яка притягається до адміністративної відповідальності користується правовою допомогою, оскільки нею був укладений договір про надання такої допомоги з адвокатом, який надає правничу кваліфіковану допомогу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що не обмежує її права на належний захист в судовому розгляді.

Також, суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не позбавлена можливості подавати свої письмові пояснення щодо обставин справи, а також брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

01 травня 2022 року законодавцем були внесені зміни у чинний КПК щодо зупинення кримінального провадження. При цьому, у КУпАП такі зміни цим законом не були внесенні. Це свідчить про те, що законодавець мав на меті врегулювати виключно питання щодо зупинення кримінального провадження в умовах воєнного стану. Це обумовлено тим, що статус обвинуваченого відрізняється від статусу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 335 КПК України передбачено, що суд зупиняє судове провадження стосовно обвинуваченого, який призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період до його звільнення з військової служби.

Так, відповідно до КПК участь обвинуваченого у розгляді кримінального провадження є обов`язковою. На відміну від провадження у справі про адміністративне правопорушення, де визначено, що участь особи є обов`язковою тільки при розгляді справ про адміністративні правопорушення, що передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 КУпАП. Стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить.

Слід також зауважити, що строки притягнення до кримінальної відповідальності є більш тривалими ніж строки накладення адміністративного стягнення та порядок їх обчислення є різним. Так, у КУпАП не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку навіть за наявності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення є безумовною підставою для закриття провадження у справі.

Крім того, варто зазначити, що до цих правовідносин за аналогією не може бути застосована правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 12.11.2025 року у справі №754/947/22, а саме, що згідно з п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України суди зобов`язані зупиняти провадження у справах за участю військовослужбовців під час воєнного стану.

Отже, застосування аналогії закону у цьому випадку є безпідставним, оскільки цим Кодексом регулюються зовсім інші правовідносини. Чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить приписів про обов`язок суду зупинити провадження у справі про адміністративне правопорушення до моменту звільнення учасника провадження з лав Збройних Сил України.

З врахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.

Зважаючи на все викладене вище, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апелянта, про те, що судом першої інстанції було допущено спрощений підхід при розгляді справи про адміністративне правопорушення, оскільки зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційний суд, переглянувши справу в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП було встановлено суддею суду першої інстанції за результатом повного, всебічно та об`єктивно розгляду справи, з врахуванням належних та допустимих доказів, з наданням їм належної правової оцінки, і обставин, за яких справа підлягала б закриттю за відсутністю в діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення, не встановлено.

Під час розгляду справи не було встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення статей 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 03 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП – залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Петренко К.Л. на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуЯнголь Є. В.