Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №759/14496/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/14496/26

пр. № 2-о/759/421/26

14 липня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., заявника ОСОБА_1 , представника заявника - адвоката Безуглої І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва із заявою про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як двоюрідних брата та сестри. Вимоги поданої заяви обґрунтовані тим, що батько заявника - ОСОБА_3 є рідним братом матері ОСОБА_2 - ОСОБА_4 .

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками зазначено ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьком зазначений ОСОБА_3 .

Водночас, сестра батька заявника ОСОБА_7 народилась 1936 року, однак її свідоцтво про народження не збереглося, а актовий запис про її народження не виявлений, тому архівні довідки про народження відсутні. ОСОБА_8 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , її матір`ю зазначену ОСОБА_4 .

Встановлення факту родинних відносин необхідне заявнику для того, щоб він міг подарувати двоюрідній сестрі земельну ділянку товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі викладеного просить заяву задовольнити, встановивши факт родинних відносин між ними із ОСОБА_2 як двоюрідних брата та сестри.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 05 червня 2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Заявник та його представник під час судового слухання вимоги поданої заяви підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Заінтересована особа у судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду. Направила на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Вказала, що із заявою згодна.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 направила на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі, суд визнав за можливе провести судове засідання за відсутності заінтересованої особи.

Суд, вислухавши доводи заявника та його представника, показання свідків, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18).

Такі ж висновки містяться у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 03.02.2021 у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 18.11.2020 у справі № 554/3600/19 (провадження № 61-8937св20), від 25.11.2020 у справі № 636/4087/19 (провадження № 61-13847св20), від 19.06.2019 у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05.12.2019 у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19).

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Судом із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 від батьків: ОСОБА_3 та ОСОБА_9 .

У відповідності до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначені: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

ОСОБА_8 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 від батьків: ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , що вбачається із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .

У відповідності до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , ОСОБА_4 , 1936 року народження, до укладення шлюбу із ОСОБА_10 мала прізвище « ОСОБА_11 ».

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після укладення шлюбу із ОСОБА_12 змінила прізвище на « ОСОБА_13 », що вбачається із копії свідоцтва про шлюб (виданого повторно) серії НОМЕР_5 .

За обставинами даної справи судом також враховується, що у відповідності до наданих суду свідоцтв про народження, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_14 народились у селі Степове Тетіївського району Київської області.

Факт, який просить встановити заявник, залежить від встановлення факту того, що батько заявника - ОСОБА_3 , 1938 року народження, є рідним братом матері заінтересованої особи - ОСОБА_7 , 1936 року народження.

У відповідності до листа Державного архіву Київської області №02.2-07/2624/48.01/48.05/2025 від 12.12.2025, в частково збереженій книзі реєстрації актів про народження громадян у с. Буденівка Тетіївського району Київської області за 1936 рік (книга № 2370 ), яка знаходиться в документах архівного фонду Р-5634, актовий запис про народження ОСОБА_7 не виявлений, тому надати архівні довідки про народження зазначеної особи неможливо. Крім того, в документах архівного фонду Р-5634 книги реєстрації актів про народження громадян у с. Степове та с. Жидівчик Тетіївського району за 1936 рік відсутні, тому надати архівну довідку про народження зазначеної особи за цими населеними пунктами неможливо.

Водночас, у судовому засіданні свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 підтвердили, що ОСОБА_2 є двоюрідною сестрою ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Згідно з п. 7 Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Заявнику встановлення факту родинних відносин необхідне для того, що подарувати ОСОБА_2 земельну ділянку товарного виробництва.

Так, до матеріалів справи долучено роз`яснення Тетіївської державної нотаріальної контори від 13.05.2026 №291/02-31, в яких ОСОБА_1 повідомлено, що для посвідчення договору дарування земельної ділянки товарного сільськогосподарського виробництва на ім`я двоюрідної сестри ОСОБА_2 потрібно підтвердити родинні стосунки.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частинами 1, 5 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом частини 2 статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень ч.ч. 5-7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Водночас, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови ВС від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

На підставі вищезазначеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що досліджених у судовому засіданні документів достатньо для встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як двоюрідних брата та сестри.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення заяви у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 263, 265, 273, 280, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ; РНОКПП: НОМЕР_7 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ; РНОКПП: НОМЕР_8 ) як двоюрідних брата та сестри.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14 липня 2026 року.

Суддя Н.О.Горбенко