Суд: Дарницький районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення плати за користування житлом
Дата: 13 липня 2026 р.
Справа: №753/20573/25
Суддя: Якусик О. В.
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20573/25
провадження № 2/753/2538/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення у розмірі 1/2 частки сплачених грошових коштів на утримання квартири АДРЕСА_1 в розмірі 17 546,20 грн..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторонам на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 і позивач у період з 01 грудня 2024 року по 22 вересня 225 року понесла витрати на її утримання у розмірі 35092,39 грн., участі у яких відповідачка не бере. З огляду на викладене позивачка просить стягнути з відповідачки половину понесених нею витрат у сумі 17546,20 грн.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 вересня 2025 року позовну заяву було передано для розгляду судді Якусику О.В.
06 жовтня 2025 року на запит суду у порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України надійшла інформація щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 753/20573/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачеві копія ухвали суду про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви, надсилалися за адресою зареєстрованого місця проживання рекомендованим листом, однак адресована відповідачу поштова кореспонденція була повернута до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній».
Інформація про стан розгляду справи викладалась у відповідних процесуальних документах - ухвалах суду, які, відповідно до приписів Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень України оприлюднювались у цьому Реєстрі.
Окрім того інформація про стан розгляду справи була розміщена на офіційному веб-сайті Судової влади України.
Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтями 174, 178 ЦПК України та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.
Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 07 травня 1997 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності у рівних долях належить квартира за адресою: АДРЕСА_2 .
Як свідчать відомості з Реєстру територіальної громади міста Києва, ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання за вказаною адресою.
Позивач за період з 01 грудня 2024 року до 22 вересня 2025 року понесла витрати на утримання цієї квартири у розмірі 35 092,39 грн., з яких: 5 509,69 грн. оплата за утримання будинку, 4 650,59 грн. оплата послуг з постачання теплової енергії, 5 023,18 грн. оплата послуг з постачання гарячої води; 732,95грн. оплата за абонентське обслуговування ГВП, 4 757,23 грн. оплата послуг з централізоване постачання холодної води та водовідведення, 891,59 грн. оплата послуг ЦВ(ГВ), 475,20 грн. оплата послуг з абонентського обслуговування постачання води, 774,63 грн. оплата послуг вивезення побутових відходів, 8 862,48 грн. оплата послуг з постачання електричної енергії, 364,85 грн. оплата за спожитий газ, оплата заміни лічильників (комплектуючі) - 250 грн., лічильників 4шт 2800,00 грн., а також послуги по заміні лічильників у сумі 2 070,00 грн., що підтверджується розрахунком спожитих послуг, рахунками-повідомленнями та квитанціями про оплату послуг.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно з диспозицією зазначеної статті цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Згідно із статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.
Статтею 369 ЦК України визначено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
За приписами частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Частиною третьою цієї статті встановлено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Як передбачено частиною першою статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.
У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (частина перша статті 543 ЦК країни).
Відповідно до частини першої статті 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Аналіз наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги).
Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.
Наведене відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях
Відповідач всупереч положенням частини першої статті 81 ЦПК України не надав належних та допустимих доказів сплати витрат на утримання спільного майна відповідно до своєї частки, будь-яких заперечень по суті позовних вимог суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1/2 частки сплачених грошових коштів на утримання квартири є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також відповідно до статті 141 ЦПК з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 12-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частку сплачених коштів на утримання квартири АДРЕСА_1 в розмірі 17 546 (сімнадцять тисяч п`ятсот сорок шість) гривень 20 коп. та судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо або через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 14 липня 2026 року.
Суддя Олександр ЯКУСИК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua