Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №295/6326/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/6326/26

Категорія 69

2/295/3820/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі

Головуючої судді Воробйової Т.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення сторін цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

14.04.2026 позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути аліменти на утримання двох дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду та до повноліття дітей.

Позов обґрунтовано тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбу, від якого мають двох дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач матеріальну допомогу на утримання дітей не надає, у їх вихованні участі не приймає, тому позивач змушена звернутись до суду із даним позовом про стягнення аліментів. Позивач вважає, що заявлений нею до стягнення розмір аліментів є мінімально необхідним для утримання дітей, а чоловік, при його роботі, знаннях, здібностях, може забезпечити дітей аліментами у вказаному розмірі.

Ухвалою суду від 13.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.

Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Згідно з ч. 5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 25.07.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №1396.

Сторони є батьками двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з витягами з Реєстру територіальної громади, місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване за місцем реєстрації матері ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідності до ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою; розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Як встановлено ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН "Про права дитини" 1989 року, яка набула чинності для України 27.09.1991 держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною першою статті 183 Сімейного кодексу України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідач є батьком дітей та нарівні з матір`ю зобов`язаний утримувати їх до досягнення повноліття. Домовленість між батьками щодо виконання даного обов`язку відсутня.

За своїм змістом аліменти - це грошові кошти на утримання дітей, які необхідні для забезпечення належного рівня їх розвитку, виховання, забезпечення одягом, продуктами харчування тощо.

Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, відзив на позов не подав та не надав до суду будь-яких доказів щодо обставин, визначних у ст. 182 СК України, які мають значення для визначення розміру аліментів.

При визначенні розміру аліментів суд керується положеннями ст. 182 СК України, бере до уваги, що діти проживають разом з матір`ю, батько матеріальної допомоги на утримання дітей не надає; враховуючи розмір витрат, необхідних для забезпечення дітей повноцінним харчуванням, сезонним одягом, приладдям для розвитку та навчання, речами особистої гігієни, лікуванням, дозвіллям, тощо, що є загальновідомим; суд, виходячи з розміру позовних вимог, присуджує аліменти, які підлягають стягненню з відповідача на утримання дітей, в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, до їх повноліття.

Що стосується вимоги позову про стягнення аліментів у розмірі, не меншому 100% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, суд зазначає, що відповідно до норми п.3 ч.2 ст.182 СК України мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд вважає за доцільне визначити мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, у розмірі не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, оскільки саме такий розмір аліментів є мінімальним гарантованим розміром аліментів на одну дитину, а обставини, які є підставою для визначення мінімальних аліментів у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які передбачені п. 3 ч. 2 ст. 182 СК України, позивачем не доведені, що є її обов`язком в силу норм ст. 81 ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 354, 430 ЦПК України та статтями 180, 182, 183, 185 СК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 14.04.2026 та до повноліття дітей.

У задоволенні решти вимог позову – відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Т.А. Воробйова