Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №582/1681/25 — Недригайлівський районний суд Сумської області

Суд: Недригайлівський районний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 06 липня 2026 р.

Справа: №582/1681/25

Суддя: Яковенко Н. М.

Провадження № 2/582/403/25

Справа № 582/1681/25

Копія

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2026 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді – Яковенко Н.М.,

за участю секретаря – Ярмоленко А.І.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в с-щі Недригайлів цивільну справу за позовом Вільшанської сільської ради як органу опіки та піклування в особі Вільшанського сільського голови Мельнікова М.В. до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, служби у справах дітей Вільшанської сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач Вільшанська сільська рада як орган опіки та піклування в особі Вільшанського сільського голови Мельнікова М.В. звернулася до суду із вказаним позовом до відповідача ОСОБА_2 , у якому просить позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_2 стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі 1598 грн із індексацією відповідно до закону, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що сім`я ОСОБА_2 перебуває в полі зору соціальних служб та служби у справах дітей з 2019 року у зв`язку із неналежним виконанням нею материнських обов`язків. Відповідач не піклується про сина, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, оскільки не цікавиться ні його життям, ні його навчанням, не цікавиться успіхами дитини, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток, його навчанням та розвитком, підготовкою до самостійного життя, зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на фізичний розвиток дитини як складову виховання; не надає сину доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умов для отримання дитиною освіти і взагалі самоусунулася від його виховання.

За час навчання ОСОБА_3 у ОСОБА_4 ліцеї дитина мала пропуски уроків, мати могла прийти в школу з ознаками вживання алкоголю. Мати за місцем навчання дитини характеризувалася негативно. Адміністрація навчального закладу неодноразово інформувала службу у справах дітей за місцем проживання матері про неналежне виконання нею материнських обов`язків.

На сьогодні ОСОБА_3 є учнем державного професійно- технічного навчального закладу «Недригайлівське вище професійне училище», дитина постійно пропускає заняття без поважних причин. Дирекцією закладу, керівництвом групи, практичним психологом, соціальним педагогом з дитиною та матір`ю проводилися бесіди, але ситуація з відвідуванням ОСОБА_5 навчального закладу не покращилася. За час навчання дитини у закладі мати не брала участі у вихованні сина, до навчального закладу не з`являлася, на телефонний зв`язок із педагогічними працівниками не виходила.

Службою у справах дітей Вільшанської сільської ради неодноразово були обстежені умови проживання неповнолітнього ОСОБА_3 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , про що складені відповідні акти. Майже в кожному акті вказувалося на неналежні умови для життя дитини, які навіть створювали загрозу як життю (груба, яку використовували для опалення, була в аварійному стані, сажа не була потрушена), так і здоров`ю дитини (антисанітарія, відсутність нормального харчування, а інколи взагалі відсутність продуктів харчування і звареної їжі). Умови проживання неповнолітньої дитини не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, в кімнаті, де проживає дитина, всі речі розкидані, на ліжку немає постільної білизни, а те, чим заслане ліжко, давно не пралося, дуже брудне.

Питання можливості позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 24.10.2025 року. Дослідивши наявні документи, заслухавши інформацію начальника служби у справах дітей Вільшанської сільської ради, думку членів комісії, комісія прийшла до висновку, що перебування неповнолітнього ОСОБА_6 з матір`ю шкодить розвитку дитини, насаджує шкідливі звички. Дитина вважає, що мати винна у ситуації, яка склалася в їх сім`ї.

Тому позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просить суд позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав стосовно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 та стягнути з неї аліменти на його утримання.

Ухвалою від 09.01.2026 провадження у справі відкрито, призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 24.02.2026 підготовче провадження закрито, розпочато розгляд справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Пояснила, що сім`я перебуває в полі зору відповідних служб з 2019 року як сім`я, яка перебуває в складних сімейних обставинах. Служба у справах дітей постійно вживала заходи для впливу на матір, для забезпечення виконання нею своїх батьківських обов`язків щодо сина ОСОБА_5 , запрошували на засідання, тренінги, навчання, надавали матеріальну допомогу. Раніше ОСОБА_2 намагалася позитивно реагувати на зауваження служб, однак на даний час ситуація значно погіршилася, оскільки відповідачка зловживає алкоголем та почала залучати сина до його вживання. Представник зауважила, що неодноразово бачила ОСОБА_5 з ознаками сп`яніння, коли він перебував у матері. Після того, як хлопчик вступив на навчання до Недригайлівського ВПУ, умови його життя покращилися, він отримав кімнату в гуртожитку з усім необхідним для навчання і відпочинку. З хлопчиком працюють викладачі, соціальні педагоги, але коли він приїжджає до матері, він починає пропускати навчання та вживати алкоголь. Мати самоусунулась від його виховання, матеріального забезпечення.

Пояснила, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо її неповнолітнього сина буде відповідати найкращим інтересам дитини. Зокрема, він буде під опікою директора навчального закладу, отримуватиме підвищену стипендію та інші виплати, як дитина позбавлена батьківського піклування, училище буде забезпечувати ОСОБА_5 всім необхідним для навчання та життя ( харчування, підручники, канцелярське приладдя,тощо).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не прибула, у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним чином повідомленою про час та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомила, своїм правом на подання відзиву не скористалась, клопотань про відкладення розгляду справи до суду від неї не надходило.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи наявність зазначених умов проведення заочного розгляду справи, суд розглянув справу заочно, на підставі наявних у ній доказів.

Представник залученої до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, служби у справах дітей Вільшанської сільської ради, у судове засідання не прибув, направив до суду заяву, у якій просив розгляд справи провести без участі представника, позовні вимоги підтримує.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, на які сторони послались в обґрунтування своїх вимог та заперечень, допитавши свідків, з`ясувавши думку дитини, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.8).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Вільшана Недригайлівського району Сумської області встановлено, що його матір`ю записана ОСОБА_2 , відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с.11).

Із довідки Державного професійно-технічного навчального закладу «Недригайлівське вище професійне училище» №01-18/144 від 05.11.2025 встановлено, що ОСОБА_3 навчається у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Недригайлівське вище професійне училище» селище Недригайлів, Роменський район, Сумська область, за професією «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів, електрогазозварник, водій автотранспортних засобів (категорія «С»)» з 01.09.2025 (наказ на зарахування від 01.09.2025 № 1 (З-УДЗ)); дата закінчення навчання - 30.03.2029. Форма навчання - очна з використанням технологій дистанційного навчання (а.с.13).

Із характеристики, наданої майстром виробничого навчання Державного професійно-технічного навчального закладу «Недригайлівське вище професійне училище» І. Стецюрою, встановлено, що ОСОБА_7 зарахований на навчання у ДПТНЗ «Недригайлівське вище професійне училище» з 05 вересня 2025 за професією «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів. Електрогазозварник. Водій автотранспортних засобів категорія «С»». Із 05.09.2025 заняття не відвідував. При неодноразовому спілкуванні з його мамою, вона повідомляла, що ОСОБА_8 хворіє та обіцяла, що він з`явиться на заняття. Довідка від лікаря про тимчасову непрацездатність не надавалась. При зверненні до неї з питань відвідування ОСОБА_5 занять, допомоги від неї не отримали. Після звернення адміністрації училища в службу зі справ дітей Вільшанської громади ОСОБА_8 з`явився на заняттях з 29.10.2025. Із 29.10.2025 по 05.11.2025 ОСОБА_7 особливого інтересу до навчання не виявив. За вживанням алкоголю та наркотичних засобів непомічений. Має охайний вигляд. Не завжди знаходить спільну мову з одногрупниками (а.с.14).

Із довідки Вільшанського ліцею Вільшанської сільської ради №01-13/624 від 25.11.2025 про стан навчання та відвідування Вільшанського ліцею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за 2024-2025 навчальний рік встановлено, що ОСОБА_7 навчався у Вільшанському ліцеї з 1 по 9 клас. За період навчання проявив себе не дуже добросовісним учнем. Навчальний матеріал засвоїв на початковому рівні, навчався в інклюзивному класі. У зв`язку з частими пропусками занять (за 2024-2025 н.р. пропустив 31 день без поважної причини (209 уроків), по хворобі - 8 днів (53 уроки)) навчався не в повну міру своїх сил, не виявляв зацікавленості до вивчення предметів. На уроках був малоактивний, домашні завдання виконував лише з допомогою асистента вчителя, запізнювався на уроки, постійно потребував додаткової індивідуальної допомоги. Під час перебування в закладі ОСОБА_8 позитивно реагував на зауваження дорослих та однокласників, був веселим, товариським, дружелюбним. Мав друзів серед однокласників. До школи ОСОБА_9 часто приходив неохайним, а одяг був брудним. ОСОБА_10 , ОСОБА_2 не приділяла належної уваги навчанню І вихованню сина, не відвідувала шкільні заходи, не завжди дотримувалась рекомендацій класного керівника. Під час громадського огляду умов проживання дітей пільгових категорій комісія неодноразово вказувала ОСОБА_2 на неналежні санітарно-гігієнічні умови проживання, відсутність місця для навчання ОСОБА_5 , недостатню кількість канцелярського приладдя та сезонного одягу та взуття (а.с.24).

Із довідки ВП №1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області від 11.11.2025 встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька АДРЕСА_1 , неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП за невиконання батьківських обов`язків протягом 2024 — 2025 років, а саме: 09.02.2024 ч.2 ст.184 КУпАП; 06.03.2024 ч. 2 ст. 184 КУпАП; 07.06.2024 ч. 2 ст.184 КУпАП; 30.08.2024 ч. 2 ст.184 КУпАП; 23.10.2024 ч.2 ст. 184 КУпАП; 14.10.2025 ч. 2 ст. 184 КУпАП (а.с.25).

Із довідки Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області №455 від 05.11.2025 встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 , має склад сім`ї: син ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.26).

Із листа-звернення директора Державного професійно-технічного навчального закладу «Недригайлівського вищого професійного училища» до Вільшанської служби у справах дітей №01-18/435 від 23.10.2025 вбачається, що навчальний заклад просить службу у справах дітей надати допомогу в поверненні на заняття ОСОБА_6 , 2010 року народження, здобувача освіти 11 групи. ОСОБА_7 проживає в АДРЕСА_1 .

ОСОБА_7 постійно пропускає заняття без поважних причин. Дирекцією закладу освіти, керівництвом групи, практичним психологом, соціальним педагогом неодноразово проводилися бесіди на правовиховну тематику, а також по недопущенню пропусків занять. Адміністрація закладу освіти, класний керівник та майстер виробничого навчання відвідували ОСОБА_6 вдома неодноразово спілкувалися з його матір`ю. Проведена робота позитивного результату не дала (а.с.27).

Із висновку про результати супроводу дитини, що опинилася у складних життєвих обставинах, наданого Вільшанською сільською радою Роменського району від 05.11.2025, встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживають за адресою: АДРЕСА_1 , перебувають на обліку як сім`я, що опинилася у складних життєвих обставинах. Під час перебування на обліку з сім`єю було проведено низку соціальних послуг, зокрема соціальний супровід, психологічна допомога, соціальна адаптація, а також різні види підтримки, які залежали від індивідуальних потреб дитини та сім`ї. Було проведено регулярні зустрічі та бесіди, допомога в оформленні документів, натуральна допомога (надання речей, продуктів харчування), соціальна профілактика, інформаційна підтримка. Було організовано цілеспрямовану фахову допомогу сім`ї у вирішенні соціальних і психолого-педагогічних проблем. Під час кожного обстеження матеріально побутових умов проживання у будинку було не прибрано, у кімнатах брудно, присутній неприємний запах. Стан кімнат не відповідав загальноприйнятим нормам. У будинку антисанітарія. Зовнішній вигляд дитини неохайний, одяг брудний. Мати часто вживає алкоголь та знаходиться у нетверезому стані, що негативно впливає на розвиток дитини. Мати не виконує належним чином свої обов`язки стосовно свого сина, не приділяє увагу вихованню та розвитку дитини, не забезпечує його потреби. Має безладну та безвідповідальну поведінку, заперечує наявність будь-яких проблем та шкідливих звичок (а.с.28).

На підтвердження антисанітарних умов проживання відповідача ОСОБА_2 та її неповнолітнього сина ОСОБА_3 представником позивача надано фото кімнат житлового будинку (а.с.29-34).

Із висновку Вільшанської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Вільшанської сільської ради №8/3 від 23.02.2026 вбачається, що Вільшанська сільська рада, як орган опіки та піклування, вважає, що ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню сина ОСОБА_3 , повністю розуміючи наслідки своєї винної поведінки; вона не страждає від душевної хвороби, не існують перешкоди для спілкування з сином з боку інших осіб, відповідач систематично не виконує свої материнські обов`язки, хоча і має для цього можливості. Вільшанська сільська рада, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що є класним керівником ОСОБА_6 , який навчається в групі №11 Недригайлівського ВПУ. ОСОБА_8 навчається на першому курсі училища. В першому семестрі ОСОБА_7 пропустив багато занять. В другому семестрі ОСОБА_8 також продовжував пропускати заняття, тому свідок 10.03.2026 з заступником з виховної роботи відвідали ОСОБА_5 за місцем його проживання, однак з його матір`ю побачитися не вдалося, умови проживання в будинку не відповідають таким, в яких повинна проживати та виховуватися дитина. Мати на телефонні дзвінки свідка, заступника з виховної роботи, майстра не відповідає, навчання сина не цікавиться. Також свідку відомо що мати зловживає алкогольними напоями.

Також свідок пояснила, що якщо ОСОБА_8 буде під опікою училища, як дитина позбавлена батьківського піклування, то умови його життя покращяться порівняно з його життям у матері, так як для таких дітей є окремі кімнати, туалет, душ, кухня, пральна машина. Діти забезпечуються харчуванням або отримують додаткові кошти на харчування.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що зі слів його матері йому відомо, що він є далекими родичем ОСОБА_2 . Тривалий час проживав у с.Вільшана по сусідству з відповідачкою. Свідок знає відповідачку та її неповнолітнього сина ОСОБА_5 , з яким спілкується, бував у них дома. Свідку відомо, що ОСОБА_2 не виконує свої батьківські обов`язки щодо свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 , не цікавиться його життям, навчанням, так як дуже зловживає спиртним. В будинку, де ОСОБА_2 проживають з ОСОБА_5 відсутні належні умови для проживання та виховання дитини : в будинку безлад, відсутня їжа. Через це свідок неодноразово надавав фінансову допомогу ОСОБА_5 , купував речі, забезпечував продуктами харчування. На вихідні свідок інколи забирає ОСОБА_5 до себе додому у с. Коровинці, де він проживає у його сім`ї. Його дружина спілкується з керівництвом училища щодо навчання ОСОБА_5 , оскільки зі слів працівників, мати ОСОБА_2 на контакт з ними не виходить.

Судом з`ясовано думку неповнолітньої дитини ОСОБА_3 щодо можливості позбавлення його матері батьківських прав, який позов підтримав. Він пояснив, що мати не цікавиться його життям, навчанням, зловживає алкогольними напоями. Вдома у нього відсутні належні умови проживання, продукти. На даний час він проживає в гуртожитку училища, де має нормальні умови проживання, повертатися до матері не бажає.

За змістом пункту 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція 1950 року) кожен має право на повагу до свого сімейного життя. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб (пункт 2 статті 8 Конвенції 1950 року).

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Пунктом 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства").

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

Статтею 150 СК України передбачений обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

У відповідності до п.2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Пунктом 16 Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Приймаючи до уваги встановлені судом обставини, а саме те, що ОСОБА_2 байдуже ставиться до свого сина, ухиляється від виконання своїх обов`язків по його виховання, піклування, матеріально не забезпечує, заохочує до вживання алкоголю, тому її слід позбавити батьківських прав стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 .

При цьому, не зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який допускається лише тоді, коли змінити поведінку у кращу сторону неможливо, суд виходить з того, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє ОСОБА_2 права на спілкування із сином, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у випадку, якщо її поведінка щодо сина зміниться на краще.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Оскільки відповідач є матір`ю ОСОБА_3 , працездатна, відповідно до ст. 180 СК України, суд вважає за необхідне стягувати з неї аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі 1598 грн із індексацією відповідно до закону, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно зі ст. 430 ЦПК України, необхідно допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує на користь держави судовий збір з відповідача у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Вільшанської сільської ради як органу опіки та піклування в особі Вільшанського сільського голови Мельнікова М.В. до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, служби у справах дітей Вільшанської сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,- задовольнити.

Позбавити відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , аліменти на користь неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 1598 грн із індексацією відповідно до закону, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення із дня пред`явлення позову 24 грудня 2025 року до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду скарги.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення, до Сумського апеляційного суду у встановленому законом порядку.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : Н. М. Яковенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua