Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №160/1665/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 рокуСправа №160/1665/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження основного розміру пенсії ОСОБА_1 , гарантованого статтею 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунку пенсії ОСОБА_1 починаючи з 14.10.2025 року у відповідності до вимог статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, без урахування обмеження індексації.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію із застосуванням положень Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Позивач вказує, що розмір призначеної йому пенсії з урахуванням доплати відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» становить 16 325,78 грн., однак фактично до виплати визначено пенсію у розмірі 15 409,89 грн. у зв`язку із застосуванням відповідачем обмежень щодо розміру індексаційних підвищень, проведених з 01.03.2023 та з 01.03.2025. Позивач зазначає, що 10.11.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, без урахування обмежень розміру індексації. За результатами розгляду вказаної заяви відповідач листом від 08.12.2025 відмовив у проведенні такого перерахунку, посилаючись на те, що пенсію позивача обчислено відповідно до вимог чинного законодавства та відсутні підстави для зміни її розміру. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки застосування обмежень щодо розміру індексаційних підвищень фактично призводить до зменшення гарантованого законом розмір у пенсії шахтаря та суперечить положенням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», якою передбачено встановлення пенсії у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), з якої обчислюється пенсія. На думку позивача, Кабінет Міністрів України, визначаючи порядок проведення індексації пенсій, не мав повноважень встановлювати обмеження, які звужують зміст та обсяг права на пенсійне забезпечення, гарантованого законом. У зв`язку з цим позивач просить визнати протиправними дії відповідача та зобов`язати його провести перерахунок пенсії без застосування обмежень індексаційних підвищень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

12.02.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах, призначену відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Відповідач вказав, що розмір пенсії позивача визначено із застосуванням положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), з якої обчислюється пенсія, такий розрахунок проведено відповідно до вимог чинного законодавства. Також відповідач зазначив, що проведення індексації пенсії позивача з 01.03.2023 та з 01.03.2025 здійснювалося відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році». За твердженням відповідача, зазначеними нормативно-правовими актами встановлено, що розмір збільшення пенсії в результаті проведення індексації не може перевищувати 1500 грн, у зв`язку з чим під час перерахунку пенсії позивача були застосовані передбачені законодавством обмеження. Відповідач послався на те, що після проведення індексації пенсії з 01.03.2023 фактичний розмір збільшення пенсії позивача перевищував встановлений граничний розмір, у зв`язку з чим сума підвищення була обмежена на 732,08 грн., а після проведення індексації з 01.03.2025 - на 183,81 грн. Крім того, відповідач зазначив, що положення статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» гарантують визначення мінімального розміру пенсії шахтарям у розмірі 80 відсотків заробітної плати, однак не виключають застосування загальних правил проведення індексації пенсій, встановлених Кабінетом Міністрів України. На думку відповідача, застосування обмеження максимального розміру індексаційного підвищення не є зменшенням розміру пенсії позивача та не порушує його права на пенсійне забезпечення, оскільки індексація проведена у порядку та на умовах, визначених чинним законодавством. Також відповідач зазначив, що правовідносини щодо здійснення перерахунку пенсії без застосування обмеження індексації між сторонами не виникали, оскільки підстав для проведення такого перерахунку відповідно до чинного законодавства немає. З огляду на викладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та є одержувачем пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

З матеріалів справи убачається, що при обчисленні пенсії позивача застосовано положення статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», відповідно до яких мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах необхідний строк за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Встановлено, що після проведення перерахунків пенсії позивача у зв`язку з індексацією пенсійних виплат з 01.03.2023 та з 01.03.2025 відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 та від 25.02.2025 №209 відповідачем застосовано обмеження розміру збільшення пенсії, передбачене зазначеними нормативними актами, у розмірі 1500 грн.

Не погоджуючись із застосуванням такого обмеження, позивач 10.11.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку пенсії без урахування обмеження індексації, посилаючись на положення статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Листом від 08.12.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про відсутність підстав для проведення такого перерахунку, зазначивши, що пенсія обчислена та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом, вважаючи відмову у проведенні перерахунку пенсії протиправною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Зазначена конституційна норма закріплює один із фундаментальних принципів діяльності суб`єктів владних повноважень - принцип законності, відповідно до якого органи державної влади не можуть діяти довільно, а зобов`язані здійснювати свої повноваження виключно у спосіб, передбачений законом, забезпечуючи при цьому дотримання прав і свобод людини.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від особи обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

При цьому пенсії та інші види соціальних виплат, які є основним джерелом існування, повинні забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на соціальний захист належить до основоположних прав людини, а держава, встановлюючи механізм реалізації такого права, не може свавільно звужувати його зміст та обсяг.

Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів громадян, який дає можливість частково або повністю компенсувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, отримані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Частиною першою статті 4 цього Закону визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться у разі, якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється у розмірі 103 відсотки.

Разом із тим, порядок проведення індексації пенсій визначається спеціальним пенсійним законодавством.

Так, відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) для забезпечення індексації пенсій щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення, що визначається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Відповідно до пункту 4 Порядку №124 розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України.

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» передбачено проведення з 01.03.2023 перерахунку пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,197.

Разом із тим пунктом 10 постанови №168 було встановлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії не може перевищувати 1500 грн.

Також постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» встановлено проведення індексації пенсій з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0796, а розмір збільшення пенсії також було обмежено сумою 1500 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» передбачено проведення індексації пенсій з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115, при цьому пунктом 3 зазначеної постанови також встановлено обмеження розміру збільшення пенсії сумою 1500 грн.

Як убачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1058-IV та Закону України від 02.09.2008 №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Відповідно до статті 8 Закону №345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону №1058-IV, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Отже, законодавець встановив для шахтарів додаткову державну гарантію щодо визначення мінімального розміру пенсійного забезпечення, яка має забезпечити підвищений рівень соціального захисту осіб, зайнятих на роботах з особливо шкідливими та важкими умовами праці.

Суд звертає увагу, що встановлений статтею 8 Закону №345-VI розмір пенсії у 80 відсотків заробітної плати не є звичайним підвищенням чи доплатою до пенсії, а є гарантованим законом способом визначення мінімального розміру пенсійного забезпечення відповідної категорії осіб.

Таким чином, застосування підзаконним нормативним актом – постановою Кабінету Міністрів України - обмеження розміру індексації пенсії фактично впливає на розмір пенсійного забезпечення, гарантований спеціальним законом.

Суд зазначає, що відповідно до статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» виключно законами України визначаються, зокрема, величина порогу індексації грошових доходів громадян та інші основні державні соціальні гарантії.

Отже, Кабінет Міністрів України, реалізуючи повноваження щодо визначення механізму проведення індексації, не наділений правом змінювати або звужувати встановлені законом гарантії щодо розміру пенсійного забезпечення.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 26.08.2025 у справі №360/948/24, в якій суд касаційної інстанції зазначив, що застосування обмеження розміру індексації пенсії на підставі постанов Кабінету Міністрів України не може призводити до зменшення рівня пенсійного забезпечення, гарантованого законом, оскільки підзаконний нормативно-правовий акт не може змінювати положення закону чи звужувати зміст соціальних прав громадян.

Також Верховний Суд у постановах від 18.07.2018 у справі №461/4328/16-а та від 06.12.2016 у справі №21-4639а15 звертав увагу на те, що органи Пенсійного фонду України при здійсненні пенсійних виплат зобов`язані діяти виключно відповідно до вимог закону та забезпечувати реалізацію набутого особою права на пенсійне забезпечення.

Оцінюючи доводи відповідача щодо правомірності застосування пунктів постанов Кабінету Міністрів України №168, №185 та №209, суд зазначає, що такі обмеження можуть застосовуватися лише у випадку, коли вони не призводять до фактичного зменшення передбачених законом гарантій.

У даному випадку обмеження розміру індексації призвело до фактичного зменшення розміру пенсії позивача на суму 732,08 грн. з 01.03.2023 та на суму 183,81 грн. з 01.03.2025, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

За таких обставин суд приходить до висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування обмеження розміру індексації пенсії позивача суперечать положенням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки фактично зменшують гарантований законом розмір пенсійного забезпечення.

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин ((частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем, всупереч вимогам КАС України, не доведено правомірності своїх дій, в той час як позивачем позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір, який підлягає стягненню за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження основного розміру пенсії ОСОБА_1 , гарантованого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 14.10.2025 року у відповідності до вимог статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, без урахування обмеження індексації.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна