Вирок від 13 липня 2026 р. у справі №128/1769/25 — Вінницький районний суд Вінницької області

Суд: Вінницький районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

Дата: 13 липня 2026 р.

Справа: №128/1769/25

Суддя: Васильєва Т. Ю.

Справа № 128/1769/25

ВИРОК

Іменем України

14 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар ОСОБА_2 ,

за участю: прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , представника потерпілої, адвоката ОСОБА_6 , представника цивільного відповідача ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниця кримінальне провадження № 12025020050000022, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.01.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Слобода, Барський район, Вінницька область, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, громадянина України

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.01.2025, приблизно о 17 годині 50 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки «RENAULT», моделі «MEGANE», із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , рухаючись автомобільним шляхом міжнародного значення М-21 сполученням Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський, в напрямку міста Житомир, на 300-му кілометрі зазначеного автошляху, наближаючись до транспортного засобу, що рухався попереду, з необережності, що виразилося у кримінально протиправній самовпевненості, в порушенні вимог п.п. 12.1, 12.2 та 13.1 Правил дорожнього руху України, тобто не дотримуючись безпечної швидкості руху, не враховуючи дорожньої обстановки і стану транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, ігноруючи те, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, не дотримуючись безпечної дистанції до транспортного засобу попереду, яка б дозволяла йому вчасно зреагувати на зміну дорожньої обстановки без застосування екстреного гальмування або маневрування, у зв`язку із чим допустив виїзд керованого ним транспортного засобу на зустрічну смугу руху в напрямку міста Могилів-Подільський, де відбулось зіткнення із автомобілем марки «RENAULT», моделі «DUSTER», із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди пасажирка автомобіля «RENAULT», моделі «DUSTER», з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи, отримала тілесні ушкодження у вигляді: сполучної травми тіла; закритої черепно-мозкової травми; струсу головного мозку; закритого перелому кісток носа; гострого періоду важкої закритої хребетно-спинномозкової травми; компресійно-уламкового нестабільного перелому тіла 1-го поперекового хребця; перелому з антеролістезом хребтового стовпа на рівні 12-го грудного - 1-го поперекового хребців ліворуч (за Френкелем D); травматичного розриву твердої мозкової оболонки ліворуч; закритої тупої травми грудної клітки; перелому 7 - 11-го ребер зліва, 6-го - справа; лівобічного ексудативного осумкованого плевриту, дренованого; парціального пневмотораксу; негоспітальної двобічної пневмонії; закритої тупої травми живота; розриву брижі тонкого кишечника; множинних десерозованих оболонок кишок; внутрішньочеревної кровотечі; заочеревинної гематоми; забою лівої нирки без порушення цілісності паренхіми та без порушення уродинаміки; геморагічного шоку II ст. За своїм характером вище описана сполучена травма тіла у ОСОБА_5 за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення належить до тяжких тілесних ушкоджень.

За вищевикладених обставин, при дослідженні відомостей отриманих при проведенні досудового розслідування за фактом виниклої дорожньо-транспортної пригоди встановлено, що водій ОСОБА_9 порушив вимоги п.п. 12.1, 12.2, 13.1 Правил дорожнього руху України, де зазначено, що:

12.1. – «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

12.2. – «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги».

13.1. – «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу».

Крім того встановлено, що з технічної точки зори, порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_9 перебувають в причинному зв`язку із виникненням вказаної дорожньо-транспортної пригоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину за пред`явленим йому обвинуваченням визнав в повному обсязі та розкаявся у вчиненому. Суду пояснив, що у вказаний в обвинувальному акті день та час він керував зазначеним автомобілем Рено Меган чорного кольору, їхав з Барського шосе, десь зі швидкістю 75 км/год, під час тормозіння його авто занесло на зустрічну смугу, де відбувся удар із автомобілем, що їхав в зустрічній смузі руху. Визнає в повному обсязі обставини, зазначені в обвинувальному акті, а також наслідки ДТП, розуміє, що він винен, та щиро кається. В даній ДТП він теж отримав травму, розрив печінки та забої. Просить суворо не карати та не позбавляти права керування транспортними засобами, оскільки він працює водієм та йому важливо мати право керування транспортними засобами. Наразі він є волонтером та активно домагає ЗСУ, збирає кошти на потреби ЗСУ, на які потім вони з іншими волонтерами придбавають генератори та іншу потрібну техніку і завозять на позиції військовим. Він втратив батька, який загинув під час служби, виконуючи бойове завдання, проживає з матір`ю, не одружений. Допомагає бабусі і дідусю, які є людьми похилого віку, оскільки інші їхні близькі родичі не мають такої можливості допомагати, як він, проживають за кордоном, а його сестра займається своїми дітьми. Також просить врахувати, що він жодного разу не заперечував своєї вини та намагався допомагати потерпілій, переказував кошти на її користь, на даний час він повністю відшкодував їй завдану шкоду, тому вона не має до нього на даний час жодних претензій. Щодо наданої прокурором довідки про попереднє порушення ним ПДР та притягнення до адміністративної відповідальності, повідомив, що такі порушення дійсно мали місце, але не потягли будь-яких наслідків. Він щиро просить вибачення в потерпілої, що завдав їй таких ушкоджень, зробив для себе належні висновки.

Така позиція обвинуваченого повністю була підтримана захисником, адвокатом ОСОБА_8 , який просив врахувати відомості, які характеризують поведінку обвинуваченого після ДТП, надання правдивих показів щодо обставин ДТП, добровільне відшкодування завданої шкоди, а також відомості, що характеризують його особу, а тому просив не застосовувати до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Допитана в ході судового розгляду в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що 06.01.2025 вона отримала вказану в обвинувальному акті сполучну травму тіла внаслідок ДТП, за викладених в обвинувальному акті обставин. Вона їхала в робочому авто Рено Дастер після роботи, яким керувавав ОСОБА_10 . Вона була пасажиром на передньому сидінні та була пристебнута ременем безпеки. Пам`ятає як перед самим зіткненням раптово засвітилися фари зустрічного авто прямо їм в очі і сталася аварія. Вона перебувала в лікарні після ДТП 2 місяці, потім у вересні їй видалили нирку, що є наслідком ДТП, в неї значно погіршився слух. Загалом вона лікувалася 8 місяців. Внаслідок ДТП вона отримала ІІ групу інвалідності 18.08.2025. Обвинувачений на даний час відшкодував їй шкоду в повному обсязі, до нього будь-яких претензій вона не має. Від цивільного позову до обвинуваченого вона відмовляється та просить прийняти її відмову від позову в частині вимог до обвинуваченого. Позовні вимоги до МТСБУ підтримує в повному обсязі. Обставин звернення до страхової компанії обвинуваченого вона детально не знає, покладалась на представника, та будь-яких виплат від страхової компанії «Оберіг» чи МТСБУ не отримувала. Щодо міри покарання для обвинуваченого, вона не просить позбавлення волі обвинуваченого, просить обмежитись застосуванням іспитового строку, також просила не застосовувати до обвинуваченого додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Представник потерпілої, адвокат ОСОБА_6 , в судовому засіданні підтримала позицію потерпілої. Підтвердила, що потерпіла отримала від обвинуваченого повне відшкодування завданої їй матеріальної та моральної шкоди, тому відмовляється від заявлених до нього позовних вимог, при цьому повністю підтримує заявлені вимоги до цивільного відповідача МТСБУ, згідно останньої редакції позовної заяви потерпілої. Та вважає безпідставними заперечення представника цивільного відповідача МТСБУ щодо відсутності підстав для виплати ним потерпілій страхових сум. Дійсно цивільно-правова відповідальність обвинуваченого була застрахована в СГ «Оберіг» та прямо до даної страхової компанії заяв про виплату страхового відшкодування за даною ДТП потерпіла та її представники не зверталися, але вважає, що це не є обов`язком потерпілої та така обставина не є перешкодою для здійснення таких виплат саме МТСБУ.

Представник цивільного відповідача в судовому засіданні заявлені до МТСБУ позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. Зазначила, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язковою умовою для виникнення в МТСБУ обов`язку виплати страхового відшкодування страхувальникам СГ «Оберіг» є попереднє звернення саме до такої страхової компанії потерпілою чи її представником та подальше не прийняття рішення про здійснення страхової виплати таким страховиком або прийняття рішення про здійснення страхової виплати, але не здійснення її. Потерпіла не довела, що вона звернулась до СГ «Оберіг» і що вона не прийняла рішення про виплату чи не виплатила їй кошти, навпаки, потерпіла та її представник підтвердили, що до страхової компанії не звертались. Але саме така процедура передує виникненню обов`язку в МТСБУ для здійснення ним регламентної виплати потерпілій, і на це було звернуто увагу у відзиві, і було достатньо часу для такого звернення до страхової компанії, але натомість всі представники потерпілої заперечують такий обов`язок потерпілої та наполягають на здійсненні МТСБУ регламентної виплати без виконання вимог закону. Тому представник цивільного відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до МТСБУ. Також повністю підтримала поданий відзив на позовні вимоги, заявлені до МТСБУ (а.к.п. 210 - 213 т. 1).

Також в судовому засіданні були досліджені наступні надані суду стороною обвинувачення письмові докази:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 06.01.2025 було зареєстровано кримінальне провадження про те, що 06.01.2024 приблизно о 17:50 водій ОСОБА_9 , керуючи автомобілем «RENAULT MEGANE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автошляху М-21 сполученням «Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський», зі сторони м. Житомир у напрямку м. Могилів-Подільський, не впорався з керуванням та здійснив виїзд керованого ним автомобіля на зустрічну смугу руху в напрямку м. Житомира, де відбулось зіткнення із автомобілем «RENAULT DUSTER» ,реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_10 , який рухався у зустрічному напрямку. Внаслідок ДТП водії ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також пасажирка автомобіля RENAULT DUSTER» ОСОБА_5 , отримали тілесні ушкодження, з якими були госпіталізовані до КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» (а.к.п. 102 т. 2);

- рапорт реєстрації події в журналі єдиного обліку № 193 від 06.01.2025, відповідно до якого 06.01.2025 о 18:23 надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду між двома легковими автомобілями з трьома потерпілими, заявник ОСОБА_11 (а.к.п. 105, т. 2);

- рапорти реєстрації події в журналі єдиного обліку №№ 194, 195 від 06.01.2025, відповідно до яких 06.01.2025 о 18:53, 18:55 надійшли повідомлення про ДТП, бригадами МКЛ ШМД оглянуто ОСОБА_9 , встановлено попередній діагноз: політравма, тупа травма грудної клітини, перелом ребер зліва, тупа травма живота, та пасажирку авто Рено Меган ОСОБА_5 , діагноз: політравма, тупа травма живота, забій поперекового хребта (а.к.п. 106, 107, т.2);

- протокол огляду місця дорожньо-транспортної події від 06.01.2025 з додатками до нього, відповідно до якого в присутності понятих було оглянуто місце події – ділянку автодороги М-21 «Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський», 300 км + 850 м, та вилучено транспортні засоби марки «RENAULT MEGANE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_3 та автомобіль «RENAULT DUSTER» реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_4 , які поміщені на майданчик для тимчасово заарештованих транспортних засобів ГУНП у Вінницькій області, складено план-схему ДТП, зроблено фотознімки, які наведені в фото таблиці (а.к.п. 109 - 123 т. 2);

- акти огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 06.01.2025, відповідно до яких старший слідчий СВ Відділу поліції № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_12 здійснив огляд та тимчасове затримання транспортних засобів «RENAULT DUSTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та «RENAULT MEGANE», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.к.п. 124 - 127, т. 2);

- копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 29.03.2023, відповідно до якого власником автомобіля «RENAULT DUSTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , є АТ «Креді Агріколь Банк» (а.к.п. 129 т. 2);

- копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , відповідно до якого власником вантажного автомобіля марки «RENAULT MEGANE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_13 (а.к.п. 131 т. 2);

- постанову про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 06.01.2025, згідно якої автомобіль «RENAULT MEGANE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , та автомобіль «RENAULT DUSTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , визнано речовими доказами по кримінальному провадженні та поміщено на спеціальний майданчик для тимчасово заарештованих транспортних засобів ГУНП у Вінницькій за адресою: вул. Ботанічна, 30-32, м. Вінниця (а.к.п. 132 - 133 т. 2);

- постанову про відібрання зразків для експертизи та протокол отримання зразків крові для експертизи від 06.01.2025, відповідно до яких відібрано зразки крові у ОСОБА_10 для проведення судово-токсикологічної експертизи (а.к.п. 134 - 135 т. 2);

- постанову про відібрання зразків для експертизи та протокол отримання зразків крові для експертизи від 06.01.2025, відповідно до яких відібрано зразки крові у ОСОБА_9 для проведення судово-токсикологічної експертизи (а.к.п. 136 - 137 т. 2);

- виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 631 від 06.01.2025, відповідно до якої ОСОБА_10 встановлено попередній діагноз: інші уточнені травми із залученням декількох ділянок тіла. ЗЧМТ, струс головного мозку, забій грудної клітки. Перелом тазу? (а.к.п.138 т. 2);

- виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 06.01.2025, відповідно до якої ОСОБА_9 встановлено попередній діагноз: Політравма, ЗЧМТ?, струс головного мозку?, закрита тупа травма грудної клітки, забій грудної клітки, закрита тупа травма живота, забій м`яких тканин передньої черевної стінки (а.к.п. 139 т. 2);

- виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 630 від 06.01.2025, відповідно до якої ОСОБА_5 встановлено попередній діагноз: інші уточнені травми із залученням декількох ділянок тіла. Політравма, тупа травма живота, забій поперекового відділу хребта, перелом кісток тазу? (а.к.п. 140 т. 2);

- постанову про призначення судово-токсикологічної експертизи від 08.01.2025 та висновок експерта № 118 від 10.01.2025, відповідно до якого при судово-медичній експертизі крові ОСОБА_9 , методом газово-рідинної хромографії, наявність метилового, етилового спиртів, а також пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено; висновок експерта № 119 від 15.01.2025, відповідно до якого при судово-медичній експертизі крові ОСОБА_9 , наявність в крові похідних барбітурової кислоти, алкалоїдів групи опію, похідних 1,4-бензодіазепіну, фенотіазіну та фенілалкіламіну, а також тетрагідроканабінолу не виявлено (а.к.п. 141, 216 - 219 зі звороту т. 2);

- постанову про призначення інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» від 08.01.2025 та висновок експерта № СЕ-19/102-25/634-ІТ від 15.01.2025, відповідно до якого на момент експертного огляду гальмова система, рульове керування автомобіля «RENAULT DUSTER» (номерний знак НОМЕР_2 ) знаходиться в несправному та непрацездатному стані, через несправності вказані в дослідницькій частині висновку. У деталях та вузлах гальмової системи, рульового керування автомобіля «RENAULT DUSTER» (номерний знак НОМЕР_2 ) на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б могли виникнути до ДТП не виявлено. Зазначені несправності виникли в процесі розвитку дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки під час експертного огляду у вузлах та агрегатах рульового керування, гальмової системи автомобіля «RENAULT DUSTER» (номерний знак НОМЕР_2 ) наявних несправностей, які б могли б впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розгляду події ДТП не виявлено, тому вирішення питання: «Якщо так, то чи являються технічні несправності автомобіля «RENAULT DUSTER» реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , причиною дорожньо-транспортної пригоди?» втрачає технічний зміст і не досліджувалось (а.к.п. 145, 158 - 162 т. 2);

- постанову про призначення інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» від 08.01.2025 та висновок експерта № СЕ-19/102-25/635-ІТ від 15.01.2025, відповідно до якого на момент експертного огляду гальмова система, рульове керування автомобіля «RENAULT MEGANE» (номерний знак НОМЕР_1 ) знаходиться в несправному та непрацездатному стані, через несправності вказані в дослідницькій частині висновку. У деталях та вузлах гальмової системи, рульового керування автомобіля «RENAULT MEGANE» (номерний знак НОМЕР_1 ) на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б могли виникнути до ДТП не виявлено. Зазначені несправності виникли в процесі розвитку дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки під час експертного огляду у вузлах та агрегатах рульового керування, гальмової системи автомобіля «RENAULT MEGANE» (номерний знак НОМЕР_1 ) наявних несправностей, які б могли б впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено, тому вирішення питання: «Якщо так, то чи являються технічні несправності автомобіля «RENAULT MEGANE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , причиною дорожньо-транспортної пригоди?» втрачає технічний зміст і не досліджувалось (а.к.п. 146, 165 - 169 т. 2);

- постанову про призначення експертизи від 20.02.2025 та висновок експерта № СЕ-19/102-25/4014-ІТ від 04.03.2025, відповідно до якого: 1. Зіткнення автомобіля Renault Megane (номерний знак НОМЕР_1 ) та автомобіль Renault Duster (номерний знак НОМЕР_2 ) відбулось на ділянці автодороги М-21 сполучення «Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський», 300 км, неподалік м. Вінниця, в районі розділювальної переривчатої лінії горизонтальної розмітки, яка поділяє смуги рухи попутного напрямку в напрямку м. Могилів-Подільський, перед початком відображення концентрованого осипу грунту та подряпин осфальтобетонного покриття, відображених на план-схемі огляду місця ДТП від 06.01.2025 під № 3 та № 4. Встановити більш точно, розташування місця зіткнення з розмірною прив`язкою до елементів дорожнього облаштування, не видалось можливим в зв`язку з відсутністю наданих експерту матеріалах суттєвих (достатніх з експертної точки зору) слідових ознак трасологічного характеру. 2. У досліджуваній дорожньо-транспортній ситуації, при заданому комплексі вихідних даних, водій автомобіля Renault Megane (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_9 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.1, 12.2, 13.1 Правил дорожнього руху, зміст яких викладений в дослідницькій частині. У досліджуваній дорожньо-транспортній ситуації, при заданому комплексі вихідних даних, водій автомобіля Renault Duster (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_10 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.1, 12.2 Правил дорожнього руху, зміст яких викладений у дослідницькій частині. 3. Дати відповідь на питання щодо наявності або відсутності у водія автомобіля Renault Duster (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_10 технічної можливості уникнути зіткнення не видається за можливе, по причинах вказаних у дослідницькій частині. 4. У досліджуваній дорожньо-транспортній ситуації, при заданому комплексі вихідних даних, в діях водія автомобіля Renault Megane (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_9 вбачається невідповідність вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають в причинному зв`язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. 5. Дати відповідь на поставлене питання не видається за можливе, по причинах, вказаних в дослідницькій частині (а.к.п. 170 - 176, 189 - 198 зі звороту т. 2);

- постанову про призначення судово-медичної експертизи від 21.02.2025 та висновок експерта №20 від 26.02.2025, відповідно до якого: при судово-медичній експертизі ОСОБА_5 за наданими медичними документами експерт прийшов до підсумків, що ОСОБА_5 лікувалась та обстежувалась в умовах КНП «Вінницької МКЛ ШМД» на протязі 21 дня, де їй встановлено діагноз: «Сполучена травма тіла. ЗЧМТ. Струс головного мозку. Закритий перелом кісток носа. Гострий період важкої ЗХСМТ. Компресійно-уламковий нестабільний перелом тіла 1-го поперекового хребця. Переломовивих з антеролістезом хребтового стовпа на рівні 12-го грудного 1-го поперекового хребців ліворуч (по ФренкельД) Травматичний розрив ТМО ліворуч. Закрита тупа травма грудної клітки. Перелом 7-11 ребер зліва, 6-го справа. Лівобічний ексудативний осумкований плеврит, дренований. Парціальний пневмоторакс. Негоспітальна двобічна пневмонія. Закрита тупа травма живота. Розрив брижі тонкого кишечника. Множинні десерезовані оболонки кишки. Внутрішньочеревна кровотеча. Заочеревна гематома. Забій лівої нирки без порушення цілісності паренхіми та без порушення уродинаміки. Гемарагічний шок ІІ ст.». За своїм характером вище описана сполучена травма тіла у ОСОБА_5 за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення належать до тяжких тілесних ушкоджень (п. 2.2.2.д.л.) Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом №6 МОЗ України 17.01.1995р), виникла внаслідок дії тупого твердого предмету (предметів), можливо в умовах дорожньо-транспортної пригоди – 06.01.2025, про що вказано в постанові про призначення судово-медичної експертизи та в представленій медичній карті стаціонарного хворого (а.к.п. 181, 186 - 188 т. 2);

- постанову про призначення судово-медичної експертизи від 21.02.2025 та висновок експерта № 21 від 26.02.2025, відповідно до якого: при судово-медичній експертизі ОСОБА_10 , за наданими медичними документами експерт прийшов до підсумків, що ОСОБА_10 лікувався та обстежувався в умовах КНП «Вінницької МКЛ ШМД» на протязі 8 днів, де йому встановлено діагноз: «Забій грудної клітки. Закрита тупа травма черевної стінки. Забій м`яких тканин поперекового відділу хребта. Забій лівого колінного суглоба. Садно верхньої третини лівої гомілки». За своїм характером вище описані ушкодження у ОСОБА_10 належать до легких тілесних ушкоджень (п. 2.3.2) Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом №6 МОЗ України 17.01.1995р), виникла внаслідок дії тупого твердого предмету (предметів), можливо в умовах дорожньо-транспортної пригоди – 06.01.2025, про що вказано в постанові про призначення судово-медичної експертизи та в представленій медичній карті стаціонарного хворого (а.к.п. 182 - 185 т. 2);

- постанову про зміну правової кваліфікації від 14.03.2025, відповідно до якої було змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні з ч. 1 ст. 286 КК України на ч. 2 ст. 286 КК України (а.к.п. 203 т. 2);

- протокол проведення слідчого експерименту від 16.04.2025 з додатком, відповідно до якого на ділянці 300 км автошляху М-21 сполученням «Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський», за участю підозрюваного ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_8 та понятих з застосуванням технічних засобів фіксації було проведено слідчий експеримент з метою перевірки та уточнення показів щодо обставин та механізму ДТП 06.01.2025 (а.к.п. 204 - 210 т. 2);

- копію ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 09.01.2025, відповідно до якої накладено арешт на майно, що було вилучено під час огляду 06.01.2025 в рамках кримінального провадження №12025020050000022 внесеного до ЄРДР 06.01.2025, а саме: транспортний засіб марки «RENAULT MEGANE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , та транспортний засіб марки «RENAULT DUSTER» реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , які поміщено на спеціальний майданчик для тимчасово заарештованих транспортних засобів ГУНП у Вінницькій області, за адресою: вул. Ботанічна, 30-32, м. Вінниця (а.к.п. 154 - 155 т. 2).

Інші докази на підтвердження чи спростування вини обвинуваченого сторонами кримінального провадження не надавалися.

Згідно досудової доповіді Вінницького районного відділу № 1 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області, беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_9 без позбавлення або обмеження волі можливе та не буде становити високої небезпеки для суспільства у тому числі інших осіб. Зібрані матеріали свідчать про загальноприйнятий спосіб життя цієї особи, що може свідчити про виправлення його, застосувавши покарання, не пов`язаного з позбавленням волі. Зважаючи на виявлені фактори ризику вчинення повторного правопорушення (криміногенні потреби) у випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням орган пробації вважає доцільним покладення обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України (а.к.п. 191 - 195 т. 1).

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів в їх сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення доведеною «поза розумним сумнівом», яка випливає із співвідношення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою доказів.

Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає доведеним, що ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення за встановлених під час досудового слідства та підтверджених в ході судового розгляду обставин та його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи ОСОБА_9 покарання суд враховує, що воно є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого (ч. 1 ст. 50 КК України). Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (ч. 2 ст. 50 КК України).

Керуючись загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК України), суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання.

При цьому покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю кримінального правопорушення, обставинами скоєного, особою винного.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд враховує, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одружений. На даний час проживає з матір`ю, його батько ОСОБА_13 загинув у бойових діях, тому він є членом сім`ї загиблого (померлого) Захисника України, має бабусю і дідуся по лінії батька, які є особами похилого віку, здійснював добровільні виплати потерпілій ще на досудовому слідстві, на даний час працює менеджером із збуту ТОВ «Тредіс плюс» з 18.06.2026 з випробувальним терміном 1 місяць, тобто випробувальний термін на даний час не закінчився і відомості про прийняття на роботу за наслідком випробувального терміну відсутні, займається волонтерською діяльністю, за що отримував подяки від командирів військової частини та різних бригад, в той же час, 23.11.2021 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127 КУпАП за порушення п. 4.14.г ПДР, та 04.03.2025, 06.04.2025 та 16.07.2025, тобто вже після вчинення зазначеного кримінального правопорушення, він тричі був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення п.п. 12.4, 11.5, 8.4 ПДР, а саме за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122 КУпАП.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, суд встановив щире каяття, а також добровільне відшкодування завданої шкоди. Суд звертає увагу, що надання правдивих показів обвинуваченим є ознакою належної процесуальної поведінки обвинуваченого, та не є достатньою підставою для визнання таких дій пом`якшуючою покарання обвинуваченого обставиною у виді активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, як на тому наполягає сторона захисту.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, форму вини, позицію державного обвинувача та потерпілої щодо можливості виправлення і перевиховання обвинуваченого, добровільне відшкодування шкоди потерпілій в повному обсязі, досудову доповідь Вінницького районного відділу № 1 Філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області, суд вважає, що ОСОБА_9 не представляє підвищену суспільну небезпеку та його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, через що при призначенні покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення він може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням з призначенням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України, із застосуванням ст. 76 КК України, та враховуючи спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілій, їх характер та наслідки, подальшу поведінку обвинуваченого під час керування транспортними засобами, до обвинуваченого слід застосувати також додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, що передбачено санкцією статті обвинувачення.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «SMILJANIC проти Хорватії» (заява №35983/14) наголосив, що обов`язки органів влади передбачають зобов`язання мати відповідний набір профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення громадської безпеки. Це передбачає обов`язок держави впровадити законодавчу та адміністративну основу, покликану стримувати від погроз право на життя, зокрема, і в контексті безпеки дорожнього руху, відповідно органи влади мають вживати ефективних стримуючих та превентивних заходів задля забезпечення громадської безпеки та мінімізації кількості ДТП. Тому суд вважає обов`язковим застосування до обвинуваченого додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на максимально передбачений законом строк.

Суд зауважує, що думка потерпілої щодо призначення обвинуваченому покарання, яка на відміну під позиції сторони обвинувачення, вважає недоцільним позбавлення обвинуваченого права керування транспортними засобами, підлягає до врахування виключно в сукупності з іншими обставинами даної справи.

Тому аналізуючи конкретні обставини даної справи, суд зважує на зміст і обсяг допущених ОСОБА_9 порушень правил безпеки дорожнього руху та наслідки таких дій, в результаті яких потерпіла отримала ІІ групу інвалідності та її відновлення триває до даного часу, та одночасно враховує, що відповідно до ст. 12 КК України вчинений ОСОБА_9 злочин відноситься до категорії тяжких, але за формою вини вчинений злочин є необережним.

Всі вищезазначені обставини, які підлягають обов`язковому врахуванню, та дані про особу ОСОБА_9 , поведінка якого після вчинення злочину свідчить про щирий жаль з приводу скоєного та відшкодування потерпілій завданої шкоди в добровільному порядку, водночас подальше порушення обвинуваченим ПДР після вчинення ним злочину, наслідком чого було притягнення його до адміністративної відповідальності, у своїй сукупності, на переконання суду, дають достатні підстави для висновку про можливість його виправлення без відбування покарання у виді позбавлення волі, тому суд вважає за можливе застосувати щодо засудженого положення ст. 75 КК України, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, та водночас з призначенням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Суд вважає, що саме таке покарання обвинуваченому ОСОБА_9 буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. На переконання суду, призначене обвинуваченому покарання відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства, потерпілих, та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Заходи забезпечення кримінального провадження станом на день судового розгляду до обвинуваченого не застосовано, підстав для обрання запобіжного заходу суд не вбачає.

В частині вирішення заявленого в межах даного кримінального провадження цивільного позову суд враховує, що ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 19.01.2026 прийнято позовну заяву ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_9 , Моторно-транспортного страхового бюро України про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, з уточненою позовною заявою від 02.09.2025, до спільного розгляду з даним кримінальним провадженням (а.к.п. 23 т. 2).

Згідно позовної заяви та заяви про зміну предмета позову (уточнення позовних вимог), ОСОБА_5 просила стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ): шкоду, пов`язану з лікуванням - у сумі 76 679, 89 грн; відшкодування у зв`язку із отриманням потерпілою 2-групи інвалідності - у сумі 144 000, 00 грн, та моральну шкоду в сумі 7 668, 00 грн; та з ОСОБА_9 : шкоду, пов`язану з лікуванням - у сумі 17 879, 55 грн, та моральну шкоду в сумі 692 332, 00 грн (а.к.п. 134 - 141, 196 - 198 т. 1).

На підтвердження понесених витрат потерпіла надала копії результатів медичних оглядів, призначень лікування, чеків на придбання ліків та докази встановлення їй ІІ групи інвалідності (а.с. 28 – 62, 99 – 108, 145 – 182, 199 – 200 т. 1).

Та на підтвердження позиції відповідача МТСБУ про відсутність обов`язку зі здійснення регламентної виплати на користь потерпілої, представником МТСБУ надано копію листа ТОВ СГ «Оберіг» від 19.05.2026, згідно якого станом на дату подання даної відповіді ТДВ СГ «Оберіг» не отримувало від ОСОБА_5 жодних заяв про виплату страхового відшкодування та належно оформлених документів, передбачених п. 35.2 ст. 35 Закону № 1961-IV, у зв`язку з настанням події, яка мала місце 06.01.2024 на автодорозі М-21 «Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський» за участю транспортного засобу «RENAULT MEGANE», д.н.з. НОМЕР_1 , та транспортного засобу «RENAULT DUSTER», д.н.з. НОМЕР_2 (а.к.п. 231 т. 2).

При цьому, така обставина, а саме, що потерпіла та її представники до ТОВ СГ «Оберіг» з приводу здійсненя страхової виплати не зверталися взагалі, визнається потерпілою та її представником.

21.04.2026 потерпіла подала заяву про відмову від заявлених позовних вимог до обвинуваченого ОСОБА_9 , якою просить прийняти її відмову від позовних вимог до цивільного відповідача ОСОБА_9 та закрити провадження в частині заявленого цивільного позову до цивільного відповідача ОСОБА_9 , в зв`язку з отриманням від обвинуваченого 556 000 грн. Наслідки відмови від позову їй відомі та зрозумілі (а.к.п. 90 – 91 т. 2).

Вирішуючи цивільний позов, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Враховуючи, що відмова від позову в частині вимог до цивільного відповідача (обвинуваченого) ОСОБА_9 цивільної позивачки (потерпілої) ОСОБА_5 є добровільною, не порушує нічиїх прав та не суперечить закону, суд вважає необхідним прийняти відмову цивільної позивачки (потерпілої) ОСОБА_5 від позовних вимог, заявлених до цивільного відповідача (обвинуваченого) ОСОБА_9 , і закрити провадження за цивільним позовом в цій частині.

Щодо позовних вимог, заявлених до МТСБУ, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхової (регламентної) виплати потерпіла особа чи інша особа, яка має право на її отримання (далі - заявник), подає страховику, а у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - до МТСБУ, заяву про страхову виплату, заяву про регламентну виплату у строк, що не перевищує: 1) один рік з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом 4 частини першої статті 43 цього Закону, - з дня припинення членства страховика в МТСБУ), - якщо шкоду заподіяно майну потерпілої особи; 2) три роки з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом 4 частини першої статті 43 цього Закону, - з дня припинення членства страховика в МТСБУ), - якщо шкоду заподіяно життю або здоров`ю потерпілої фізичної особи.

Тобто чинним законом встановлено, що потерпіла особа подає заяву про виплату страхового відшкодування саме до страховика, а до МТСБУ – лише у випадках, встановлених ст. 43 цього Закону.

Відповідно до п.п. 4 п. 1 ст. 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди укладено внутрішній договір страхування із страховиком, який на дату подання заяви про регламентну виплату не мав права здійснювати обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності у зв`язку з припиненням членства в МТСБУ, і такий страховик (його правонаступник) із закінченням строку, визначеного цим Законом для прийняття рішення щодо здійснення страхової виплати, не прийняв відповідного рішення або прийняв рішення про здійснення страхової виплати, але не здійснив її, а також у разі відкриття провадження у справі про банкрутство такого страховика чи ліквідації такого страховика - для виконання його зобов`язань за внутрішніми договорами страхування.

Так, цивільно-правова відповідальність обвинуваченого ОСОБА_9 була застрахована в ТДВ “СГ “ОБЕРІГ”.

Та 31 грудня 2024 року Національний банк України ухвалив рішення про застосування до ТДВ “СГ “ОБЕРІГ”) заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії. За результатами інспектування діяльності страховика, регулятором було зафіксовано факт повторного порушення ліцензійних умов у частині порушення вимог щодо формування резерву заявлених, але невиплачених збитків (RBNS).

3 січня 2025 року на Загальних зборах МТСБУ було прийнято рішення про виключення ТДВ “СГ “ОБЕРІГ” з членів МТСБУ (від 06.01.2024) та погоджено механізм проведення виплат страхового відшкодування потерпілим за чинними полісами ОСЦПВ за рахунок централізованих фондів Бюро. На офіційному сайті МТСБУ учасникам правовідносин щодо договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності із ТДВ “СГ “ОБЕРІГ” було роз`яснено, що в разі настання страхового випадку за договором ОСЦПВ, укладеним із ТДВ “СГ “ОБЕРІГ”, необхідно звернутися до зазначеної вище страхової компанії за вказаними адресою та засобами зв`язку. Та МТСБУ заявило про свою готовність розглянути питання щодо виплати страхового відшкодування по заявленій справі до ТДВ “СГ “ОБЕРІГ” у разі надання документального підтвердження про те, що ТДВ “СГ “ОБЕРІГ” прийнято рішення про здійснення страхової виплати за заявою потерпілої особи або не прийняття ТДВ “СГ “ОБЕРІГ” рішення за заявою протягом терміну передбаченого Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, від дати отримання такої заяви (а.к.п. 218 т. 1).

Та шляхом перевірки відомостей з ЄДРЮОФОП та ГФ було встановлено, що ТДВ “СГ “ОБЕРІГ” не є ліквідованим, державної реєстрації припинення юридичної особи не проводилося, юридична особа має керівника та продовжує діяльність, 20.05.2025 було внесено запис, що товариство перебуває в стані припинення на підставі судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов`язано з її банкрутством. Тобто ТДВ “СГ “ОБЕРІГ” приймає заяви від потерпілих за страховими випадками до розгляду, що також підтверджується листом ТДВ “СГ “ОБЕРІГ” від 19.05.2026 (а.к.п. 231 т. 2), але потерпіла до ТДВ “СГ “ОБЕРІГ” до даного часу не зверталася.

Тобто, враховуючи вимоги п.п. 4 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в МТСБУ виникає обов`язок для здійснення регламентної виплати за умови не лише встановлення обставини, що страховик припинив членство в МТСБУ, але й обставини, що такий страховик (його правонаступник) із закінченням строку, визначеного цим Законом для прийняття рішення щодо здійснення страхової виплати, не прийняв відповідного рішення або прийняв рішення про здійснення страхової виплати, але не здійснив її. Виключенням є лише обставини відкриття провадження у справі про банкрутство такого страховика чи ліквідації такого страховика, однак таких обставин щодо ТДВ “СГ “ОБЕРІГ” не встановлено, відносно нього немає відкритого провадження у справі про банкрутство та воно не є ліквідованим, оскільки перебування юридичної особи в стані припинення без внесення запису про її ліквідацію, не є ліквідацією страховика ТДВ “СГ “ОБЕРІГ”.

Цивільний відповідач МТСБУ не оспорює факту настання страхового випадку та правовідносин між страхувальником та страховиком, але МТСБУ не є страховиком (правонаступником страховика) ТДВ “СГ “ОБЕРІГ”, тому посилання представника потерпілої та сторони захисту на норми, які регулюють правовідносини між страховиком та страхувальником, не є релевантними до обставин заявленого цивільного позову та практики Верховного Суду, на які вони посилаються.

Тому оскільки потерпіла та її представник не довели обставин, за яких в МТСБУ виникає обов`язок зі здійснення регламентної виплати, які встановлені п.п. 4 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме ні потерпіла, ні її представники, не звертались до страховика ТДВ “СГ “ОБЕРІГ”, який не є ліквідованим та щодо якого немає відкритого провадження у справі про банкрутство, щодо здійснення страхової виплати, в задоволенні позовних вимог до МТСБУ слід відмовити.

При цьому, суд наголошує, що потерпіла не позбавлена можливості виконати вимоги ст.ст. 32, 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звернувшись із відповідною заявою про виплату страхового відшкодування до страховика ТДВ “СГ “ОБЕРІГ”. Однак заявлення вимог до МТСБУ без відповідної попередньої заяви до ТДВ “СГ “ОБЕРІГ”, яким жодних дій чи бездіяльності щодо такої заяви не вчинялося, є передчасним.

Та оскільки КПК України не врегульовано процесуальних відносин у випадку відмови в задоволенні заявленого в межах кримінального провадження цивільного позову до цивільного відповідача, який не є обвинуваченим, суд керується нормами ЦПК України, а саме ст. 137, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України. Тому в зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, заявлених до МТСБУ, з потерпілої, як цивільної позивачки, підлягають до стягнення процесуальні витрати цивільного відповідача МТСБУ в сумі 2 000 грн, що підтверджено належними доказами (а.к.п. 214 – 217 т. 1).

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_9 підлягають до стягнення процесуальні витрати на корить держави за проведення експертиз в межах даного кримінального провадження, відповідно до висновків експертів, в загальній сумі 6 765, 15 грн.

Враховуючи постанову про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 06.01.2025, а також ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09.01.2025 про накладення арешту на вилучене майно, на підставі ч. 4 ст. 174, ст. 100 КПК України, слід скасувати арешт речових доказів, а саме: на транспортний засіб марки «RENAULT MEGANE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , виданого 22.12.2017, належить ОСОБА_13 , та на транспортний засіб марки «RENAULT DUSTER» реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , виданого 29.03.2023, належить АТ «Креді Агріколь Банк», та який згідно договору купівлі-продажу № 261 від 20.11.2025 відчужив його ТОВ «Вітагро Партнер», які поміщено на спеціальний майданчик для тимчасово заарештованих транспортних засобів ГУНП у Вінницькій області, за адресою: вул. Ботанічна, 30-32, м. Вінниця, та їх слід повернути власникам або законним володільцям.

Керуючись ст.ст. 100, 128, 174, 349, 368 – 371, 373 – 374, 376, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_9 :

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку ОСОБА_9 обчислювати з 14.07.2026, тобто з дня проголошення вироку.

Початок строку відбування додаткового покарання ОСОБА_9 у виді позбавлення права керувати транспортними засобами обчислювати з моменту набрання законної сили вироком.

Прийняти відмову ОСОБА_5 від цивільного позову в частині вимог до цивільного відповідача ОСОБА_9 та закрити провадження за цивільним позовом в частині позовних вимог ОСОБА_5 до цивільного відповідача ОСОБА_9 про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_5 в частині вимог до цивільного відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України процесуальні витрати цивільного відповідача на правову допомогу в сумі 2 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, в сумі 6 765, 15 грн.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09.01.2025 на: транспортний засіб марки «RENAULT MEGANE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , та транспортний засіб марки «RENAULT DUSTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , які поміщено на спеціальний майданчик для тимчасово заарештованих транспортних засобів ГУНП у Вінницькій області, за адресою: вул. Ботанічна, 30-32, м. Вінниця.

Речові докази, а саме: автомобіль «RENAULT MEGANE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , виданого 22.12.2017 року ТСЦ 0541, належить ОСОБА_13 , та автомобіль «RENAULT DUSTER» реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , виданого 29.03.2023, належить АТ «Креді Агріколь Банк», та який згідно договору купівлі-продажу № 261 від 20.11.2025 відчужив його ТОВ «Вітагро Партнер», які поміщено на спеціальний майданчик для тимчасово заарештованих транспортних засобів ГУНП у Вінницькій області, за адресою: вул. Ботанічна, 30-32, м. Вінниця, повернути власникам або законним володільцям.

Вирок суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua