Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №464/7376/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 464/7376/24 Головуючий у 1 інстанції: Сабара Л.В

Провадження № 22-ц/811/1566/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

секретар: І.І.Попенко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 04 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», за участю третіх осіб - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ярощук Вікторії Юріївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Яричів плюс», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

17 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», за участю третіх осіб - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ярощук Вікторії Юріївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Яричів плюс», в якому просила визнати виконавчий напис, вчинений 17.04.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю., зареєстрований в реєстрі за №611, про звернення стягнення на майно, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 81,5 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_1 , таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову покликалася на те, що 17.04.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. вчинено виконавчий напис №611 про звернення стягнення на майно, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 81,5 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_1 . Разом з тим, ознайомившись із таким виконавчим написом та матеріалами виконавчого провадження, позивач вважає, що такий не підлягає виконанню, оскільки нотаріус, під час вчинення напису не переконалась у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню. Крім того, рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 10.12.2014 у справі №464/9248/14-ц позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором від 20.04.2007 №11145177000 у розмірі 976 914,97 грн, у тому числі по погашенню основного боргу в сумі 930 111,56 грн, заборгованості по нарахованих відсотках у розмірі 46 803,41 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 81,5 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які належали на праві приватної власності ОСОБА_1 , шляхом передачі іпотекодержателю ПАТ «Дельта Банк» права власності на предмет іпотеки за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. Разом з тим, згідно з оскаржуваним виконавчим написом, заборгованість ОСОБА_1 становить 871 223,16 грн, що свідчить про те, що розмір заборгованості не є безспірним. Наведені обставини створюють ситуацію подвійного стягнення, оскільки ПАТ «Дельта Банк» звернуло стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду від 10.12.2014 у справі №464/9248/14-ц та реалізувало вищезазначені приміщення.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено.

Виконавчий напис, вчинений 17 квітня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук Вікторією Юріївною, зареєстрований в реєстрі за №611, про звернення стягнення на майно, а саме нежитлові приміщення загальною площею 81,5 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_1 , визнано таким, що не підлягає виконанню.

Стягнуто з ПАТ «Дельта Банк» на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення суду оскаржило ПАТ «Дельта Банк».

Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному встановленні (з`ясуванні) обставин, які мають значення для справи, неправильному дослідженні і оцінки поданих доказів та визначення правовідносин відповідно до встановлених фактичних обставин справи. Також вважає, що рішення ухвалене за відсутності предмету спору та належного відповідача у справі.

Зазначає, що після відкриття провадження у справі АТ «Дельта Банк» звернувся до суду першої інстанції з заявою про залучення до участі у справі свого правонаступника – ОСОБА_2 , обґрунтовуючи її тим, що останній набув право власності на нерухоме майно, яке було предметом оскаржуваного виконавчого напису (та до набуття Банком права власності на нього перебувало в іпотеці Банку), як переможець відкритого електронного аукціону, який відбувся в рамках реалізації активів неплатоспроможних банків на підставі та в порядку спеціального законодавчого акта – Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Ухвалою від 28.02.2025 суд відмовив у задоволенні такого клопотання, мотивуючи тим, що відсутні відомості про набуття правонаступником права вимоги іпотекодержателя, хоча такий факт і не стверджувався Банком, адже ОСОБА_2 набув право власності на нерухоме майно, яке вже належало Банку на праві власності на підставі рішення Сихівського районного суду м. Львова від 10.12.2014 у справі № 464/9248/14-ц, а не права вимоги за кредитним договором, у забезпеченні за яким до звернення стягнення перебувало зазначена нерухоме майно.

Вказує, що суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Відтак вважає, що АТ «Дельта Банк» є неналежним відповідачем у даній справі.

Також, виходячи з фактичних обставин справи, зазначає, що судом першої інстанції не було враховано фактичну відсутність предмету спору, адже право власності на нерухоме майно – предмет іпотеки було набуто АТ «Дельта Банк» 11 квітня 2019 року на підставі рішення Сихівського районного суду м. Львова від 10.12.2014 у справі № 464/9248/14-ц, що свідчить про відсутність основного елементу юридичного складу виконавчого напису – нерухомого майна, на яке звертається стягнення та, відповідно виключає будь-яку юридичну можливість реалізації такого виконавчого напису. Отже, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Також, доводи суду першої інстанції про вчинення спірного виконавчого напису з порушенням встановленого порядку є необґрунтованим, оскільки судом першої інстанції не досліджувались матеріали нотаріальної справи щодо вчинення спірного виконавчого напису.

Просить рішення суду скасувати в частині задоволених позовних вимог до ПАТ «Дельта Банк» та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

У засідання суду апеляційної інстанції особи, які беруть участь у справі, не з`явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому колегія суддів вважає, що розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 247, ч.2 с т.372 ЦПК України слід проводити без їх участі та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відповідач — це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач — це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі — належному відповідачеві.

Згідно з ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (далі – Перелік). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №305/2082/14-ц (провадження №14-557цс19) зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172».

Судом встановлено, що 17.04.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. вчинено виконавчий напис №611 про звернення стягнення на майно, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 81,5 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_1 , яке на підставі договору іпотеки /нерухомого майна/, посвідченого 20.04.2007 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Котарською А.Т. за реєстровим №1191 є забезпеченням виконання зобов`язань ОСОБА_1 згідно договору про надання споживчого кредиту №11145177000 від 20.04.2007 та передано в іпотеку АТ «УкрСибБанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», строк платежу за яким настав 14.02.2014.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 10.12.2014 у справі №464/9248/14-ц позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором від 20.04.2007 року № 11145177000 в сумі 976 914,97 грн, у тому числі по погашенню основного боргу в сумі 930 111,56 грн, заборгованості по нарахованих відсотках в розмірі 46 803,41 грн, постановлено звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 81,5 кв.м в будинку АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_1 , шляхом передачі іпотекодержателю – ПАТ «Дельта Банк» права власності на предмет іпотеки за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформованого 16.04.2019 року встановлено, що ПАТ «Дельта Банк» на підставі зазначеного рішення Сихівського районного суду м. Львова від 10.12.2014 у справі №464/9248/14-ц зареєструвало за собою право власності на нежитлові приміщення загальною площею 81,5 кв.м в будинку АДРЕСА_1 (а.с.41) .

Згідно з договором купівлі-продажу нежитлових приміщень , що продані на аукціоні від 20.12.2019 року ПАТ «Дельта Банк» як продавець передав ОСОБА_2 як покупцю нерухоме майно: нежитлові приміщення загальною площею 81,5 кв.м в будинку АДРЕСА_1 (а.с.57-59).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.12.2024 встановлено, що нежитлові приміщення загальною площею 81,5 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 належать на праві власності ТОВ «Яричів плюс» (а.с.45).

Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 пред`явила вимогу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню до ПАТ «Дельта Банк», який на час звернення з позовом до суду вже не є іпотекодержателем майна, яке було предметом оскаржуваного виконавчого напису.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (частини перша-четверта статті 51 ЦПК України).

Встановлено, що на час звернення з позовом, власником майна щодо якого вчинено спірний виконавчий напис №611 є ТОВ «Яричів плюс», однак ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 28 лютого 2025 року таке залучено до участі у справі як третя особа.

Про залучення до участі у справі ТОВ «Яричів плюс» як співвідповідача позивач клопотань не заявляв.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року в справі № 474/106/18 (провадження № 61-13847св19) зазначено, що «відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити, оскільки такий пред`явлено до неналежного відповідача, що є самостійною та достатньо підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в позові з цих підстав.

Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення або змінює рішення.

За приписами частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, оскаржуване рішення слід скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено – 10 липня 2026 року.

Керуючись ч. 5 ст. 268, ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволити.

Рішення Сихівського районного суду міста Львова від 04 квітня 2025 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», за участю третіх осіб - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ярощук Вікторії Юріївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Яричів плюс» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 10 липня 2026 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А. Левик

М.М. Шандра