Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №455/1807/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 455/1807/25 Головуючий у 1 інстанції: Пошивак Ю.П.

Провадження № 22-ц/811/4243/25 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого – судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря – Хоцяновича О.В.,

з участю: представника заявника – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 27 листопада 2025 року у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

У вересні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду в порядку окремого провадження із заявою, в якій просив встановити факт родинних відносин, а саме, що він – ОСОБА_2 є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що в документах, які посвідчують його особу та особу його батьків, зокрема в паспорті громадянина України, існує розбіжність у написанні однієї букви в прізвищах, а саме: він записаний у паспорті та свідоцтві про народження як « ОСОБА_5 », а прізвище батьків у їхніх паспортах записано як « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_6 », відповідно. Водночас, в актовому записі про його народження прізвища батьків вказано: « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_5 ».

За позицією заявника, вказані розбіжності впливають на факт родинних відносин між ним та його батьками, цей факт має юридичне значення, оскільки від нього залежить виникнення, зміна або припинення особистих та/або майнових прав заявника, і в інший спосіб, ніж у судовому порядку, він не може встановити цей факт.

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 27 листопада 2025 року у задоволенні заяви відмовлено.

Рішення суду оскаржив заявник ОСОБА_2 , просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що є військовослужбовцем і в жахливих реаліях сьогодення юридичні наслідки встановлення факту родинних відносин можуть виникати не лише у зв`язку з оформленням спадкових прав, але й у випадках, коли йдеться про можливе зникнення безвісти чи загибель військовослужбовця. У таких ситуаціях встановлення родинного зв`язку є необхідним для отримання одноразової грошової допомоги, пенсій, державних соціальних виплат, а також для реалізації інших прав, передбачених законодавством для членів сім`ї військовослужбовців, які загинули або зникли безвісти під час виконання службових обов`язків. З огляду на те, що його батьки є особами похилого віку та мають незадовільний стан здоров`я, у разі настання будь-яких непередбачуваних обставин (зокрема, але не виключено, пов`язаних із можливим зникненням безвісти чи загибеллю), вони матимуть зумовлену об`єктивну необхідність самостійно звернутися до суду з відповідною заявою для встановлення факту родинних відносин із сином. Це, у свою чергу, може призвести до порушення їхніх законних прав та інтересів, а також унеможливити реалізацію передбачених законом прав та соціальних гарантій.

Окрім того, звертає увагу, що подавав рапорт про звільнення з військової служби, який був розглянутий у військовий частині НОМЕР_1 , під час реалізації права на звільнення з військової служби на підставі пп.3 ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», однак, йому відмовлено, в тому числі, й з огляду на зазначену розбіжність у прізвищах в одній букві.

Вказує, що суд першої інстанції безпідставно не врахував його статус військовослужбовця і що встановлення факту родинних відносин між ним і батьками є необхідним для нього, а звернення до суду – єдиним можливим та дієвим способом реалізації прав та охоронюваних законом інтересів громадянина України.

Додає, що всі викладені обставини підпадають під вимоги, викладенні у постанові Верховного Суду від 29 грудня 2022 року у справі №468/1325/17-ц.

14.01.2026 року Міністерство оборони України подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 відмовити, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін, розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.

Міністерство оборони України погодилося з висновками суду першої інстанції про те, що заявник не позбавлений можливості вирішити питання внесення відповідних змін до документів у позасудовому порядку.

В судове засідання апеляційного суду 02.06.2026 року заінтересовані особи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляли, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, справу розглянуто у їхній відсутності.

Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 11.06.2026 року о 12:50.

Заслухавши пояснення сторони заявника в підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Частиною сьомою статті 19 ЦПК України передбачено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Статтею 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, родинних відносин між фізичними особами.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26 травня 2021 року у справі №523/19129/19 (провадження №61-10712св20) та від 17 листопада 2021 року у справі №214/1816/20 (провадження №61-6397св21), ухвалі від 02 травня 2022 року у справі №944/2326/21 (провадження №61-3761ск22).

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі №582/18/21 (провадження №61-20968сво21)).

Факти родинних відносин та смерті особи встановлюються у судовому порядку, якщо від їх встановлення залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що батьки заявника є живими і заявником не доведено належними та допустимими доказами, що встановлення родинних відносин між ним та його батьками неможливо в позасудовому порядку, зокрема, шляхом внесення відповідних виправлень до документів, які посвідчують їх родинні стосунки, чи особистих документів. Доказів на підтвердження необхідності встановлення такого факту для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав заявника, зокрема, прийняття спадщини тощо, до суду не надано.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується з урахуванням наступного.

З наданих заявником письмових доказів встановлено, що відповідно до актового запису про народження №21, складеного 30 жовтня 1976 року виконавчим комітетом Дроздовицької сільської ради Старосамбірського району Львівської області (а.с.8-10, 46), ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Пацьковичі Старосамбірського району Львівської області, його батьком записано ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а матір`ю – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Такі ж відомості про батьків містяться у свідоцтві про народження ОСОБА_2 № НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 , на підставі якого виданий заявнику паспорт громадянина України (а.с.20-21).

Згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища (номер витягу: 00053334687, дата формування: 29 серпня 2025 року) (а.с.11-12), актовий запис про шлюб №2, складений 06 січня 1968 року виконавчим комітетом Дроздовицької сільської ради Старосамбірського району Львівської області, підтверджує, що 06 січня 1968 року ОСОБА_7 зареєстрував шлюб з ОСОБА_9 .

Однак, у свідоцтві про одруження серії НОМЕР_4 , виданому 06 січня 1968 року Старосамбірським райбюро ЗАГСу Дроздовицької сільської ради (а.с.23), яким засвідчено реєстрацію шлюбу 06 січня 1968 року, актовий запис №2, вказано прізвище чоловіка – ОСОБА_4 , а прізвище дружини після реєстрації шлюбу – ОСОБА_3 .

Такі ж відомості щодо прізвищ містяться й у паспортах громадян України, виданих ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю села Передільниця Старосамбірського району Львівської області (а.с.15) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженці села Пацьковичі Старосамбірського району Львівської області (а.с.18), у відповідності до яких видані й інші документи, зокрема, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (а.с.16, 19).

Наведені вище докази є належними та достатніми для висновку про те, що заявник ОСОБА_2 є сином заінтересованих осіб: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За наведених вище обставин, заявник позбавлений можливості внести зміни до документів своїх батьків, оскільки такі зміни вносяться на підставі заяви особи, якій належить документ, до того ж, паспорти батьків видані з урахуванням відомостей про них, які містяться у свідоцтві про одруження, в якому їхні прізвища вказані як « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_6 ».

Таким чином, заявник ОСОБА_2 не має іншої можливості, ніж у судовому порядку, довести родинний зв`язок із заінтересованими особами: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Помилковими є й висновки суду першої інстанції про відсутність мети, для якої необхідно встановити факт родинних відносин між заявником та вказаними заінтересованими особами, оскільки встановлено, що заявник проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 і у відповіді на рапорт солдата ОСОБА_2 – кулеметника 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_5 військової частини НОМЕР_1 , щодо звільнення з військової служби на підставі п.3 ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків), вказано серед іншого, що відповідно до свідоцтва про народження № НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 , батьком заявника є ОСОБА_7 , в той час як згідно його паспорту, прізвище останнього « ОСОБА_6 » (а.с.107-108).

Таким чином, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, судом допущено порушення наведених вище норм процесуального права, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про задоволення заяви ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.п.3, 4, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 27 листопада 2025 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_2 задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Постанова набирає законної сили з дня її ухваленняя, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 11 червня 2026 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич