Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №420/37160/24 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: реалізації податкового контролю

Дата: 13 липня 2026 р.

Справа: №420/37160/24

Суддя: Хохуляк В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року

м. Київ

справа № 420/37160/24

адміністративне провадження № К/990/42369/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,

розглянув як суд касаційної інстанції у попередньому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу №420/37160/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ПРОМБУДСЕРВІС" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ПРОМБУДСЕРВІС" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 (головуючий суддя Радчук А.А.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 (головуючий суддя Шевчук О.А., судді: Бойко А.В., Єщенко О.В.)

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ПРОМБУДСЕРВІС" звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття рішення про визнання податкового боргу безнадійним; зобов`язання відповідача прийняти рішення про визнання податкового боргу безнадійним.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2025, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ПРОМБУДСЕРВІС" звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою суду від 18.11.2025 відкрито касаційне провадження у справі №420/37160/24 за касаційною скаргою позивача.

Ухвалою суду від 13.07.2026 суддею-доповідачем касаційний розгляд справи призначено у попередньому судовому засіданні на 14.07.2026.

Верховний Суд у справі, що розглядається, з`ясував наступне.

ТОВ «БК «ПРОМБУДСЕРВІС» звернулося до суду з позовом до ГУ ДПС в Одеській області, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність щодо неприйняття рішення про визнання податкового боргу безнадійним та щодо неприйняття рішення про списання ТОВ «БК «ПРОМБУДСЕРВІС» безнадійного податкового боргу в розмірі 2' 098' 391,00грн.; зобов`язати відповідача прийняти рішення про визнання податкового боргу ТОВ «БК «ПРОМБУДСЕРВІС» в розмірі 2' 098' 391,00грн безнадійним.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «БК «ПРОМБУДСЕРВІС» зазначає, що ГУ ДПС в Одеській області після проведеної перевірки винесено податкове повідомлення рішення №000294509, яким Товариству нараховані податкові зобов`язання на суму 2' 098' 391,00грн. Позивач зауважує, що податкове повідомлення-рішення оскаржено у судовому порядку та за результатами розгляду справи №420/6441/19 рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 у задоволенні позову відмовлено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалене нове, яким позов задоволено. Постановою Верховного Суду від 10.02.2022 постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 скасована в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.10.2019 №000294509 та №000292509.

Посилаючись на підпункт 101.2.3 пункту 101.2. статті 101 ПК України позивач зазначає, що під терміном «безнадійний податковий борг» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом. Отже, на переконання позивача, податковий борг, який виник у 2017 році на підставі податкового повідомлення-рішення від 23.10.2019, після спливу строку позовної давності у 1095 днів для його стягнення, підлягає визнанню безнадійним. Як зазначає позивач, відповідно до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.08.2022 №908/38244, списання безнадійного податкового боргу, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, у зв`язку з чим позивач вважає бездіяльність контролюючого органу протиправною.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що при визначенні податкового боргу безнадійним і таким, що підлягає списанню за підставою спливу строку давності, контролюючий орган має враховувати періоди зупинення перебігу строку давності. Суд встановив, що на дату формування спірного податкового боргу перебіг усіх строків давності, встановлених статтею 102 ПК України був зупинений. Відтак, ураховуючи періоди зупинення строків давності, з огляду на те, що податковий борг у позивача виник до 24.02.2022, а також відсутність рішення щодо позивача про можливість чи неможливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, суди дійшли висновку, що строк давності, визначений статтею 102 ПК України, щодо податкового боргу Товариства, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення №000294509 від 23.10.2019, ще не сплив. За таких обставин, підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «БК «ПРОМБУДСЕРВІС» до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії відсутні.

Позивач з рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився, звернувся з касаційною скаргою, у якій просись скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. В обгрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, а саме, не враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі N 813/3277/18. Як указує позивач, строк притягнення порушника до фінансової відповідальності починається з моменту вчинення такого порушення. Тому строки притягнення платника до фінансової відповідальності закінчились до винесення постанови Касаційного адміністративного суду від 10.02.2022 у справі №420/6441/19, а тому такий податковий борг має вважатись безнадійним та бути списаним. Враховуючи вищевикладене, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Відповідач не подав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.

Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «БК «ПРОМБУДСЕРВІС» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, дата запису 16.04.2009, код ЄДРПОУ 25433556.

ТОВ «БК «ПРОМБУДСЕРВІС» перебуває на обліку у ГУДПС в Одеській області, юридична адреса: 67661, Одеська обл., с. Нерубайське, вул. Зелена, буд. 20-а.

Основний вид економічної діяльності ТОВ «БК «ПРОМБУДСЕРВІС»: Організація будівництва будівель (код за КВЕД 41.10).

На підставі пункту 20.1.4 статті 20, пункту 77.1 статті 77 ПК України посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області у вересні 2019 року проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «БК «ПРОМБУДСЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2017 по 30.06.2019, валютного законодавства за період з 01.10.2017 по 30.06.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 01.10.2017 по 30.06.2019.

За результатами проведеної перевірки складений акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 26.09.2019 №11/15-32-05-09/25433556, на підставі якого ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення рішення №000294509 від 23.10.2019, яким ТОВ «БК «ПРОМБУДСЕРВІС» нараховані податкові зобов`язання на суму 1' 163' 853грн. та штрафні санкції на суму 581927грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення №000294509 від 23.10.2019 ТОВ «БК «ПРОМБУДСЕРВІС» оскаржило в судовому порядку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 у справі №420/6441/19 у задоволенні позову ТОВ «БК «ПРОМБУДСЕРВІС» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень №000293509 від 23.10.2019; №000294509 від 23.10.2019; №000292509 від 23.10.2019 - відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 у справі № 420/6441/19 скасовано та ухвалено нове, яким позов ТОВ «БК «ПРОМБУДСЕРВІС» задоволено.

Постановою Верховного Суду від 10.02.2022 у справі №420/6441/19 постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 скасовано в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.10.2019 №000294509 та №000292509 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за податковою декларацією за півріччя 2019 року на 11' 738' 124грн. У цій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 залишено в силі.

04.04.2023 ГУ ДПС в Одеській області складена та направлена на адресу ТОВ «БК «ПРОМБУДСЕРВІС» податкова вимога №0001538-1307-1532 щодо сплати податкового боргу у розмірі 2' 130' 911,02 грн.

Згідно з довідкою розрахунку заборгованості станом на 30.01.2024, сума податкового боргу платника податків перед бюджетом складає 2' 098' 1391,00грн, серед яких недоїмка по основному платежу 1' 114' 585,00грн., по штрафним санкціям - 581927,00грн., несплачена пеня 401879,00грн.

Відповідно до розрахунку податкового боргу станом на 30.01.2024 заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) виникла у ТОВ «БК «ПРОМБУДСЕРВІС» на підставі податкового повідомлення-рішення від 23.10.2019 №000294509 на суму 2' 098' 391,00грн., що також включає нараховану відповідно до статті 129 ПК України пеню (11.07.2022 - у сумі 401585,23грн. та 09.10.2023 - 293,77грн.).

У червні 2024 року контролюючий орган звернувся до адміністративного суду з позовом про стягнення з ТОВ «БК «ПРОМБУДСЕРВІС» податкового боргу на загальну суму 2 098 391,00 грн.

Позивач, вважаючи заявлений до стягнення податковий борг безнадійним, а бездіяльність відповідача щодо нездійснення дій по списанню податкового боргу як безнадійного, протиправною, звернувся до суду з позовом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до приписів підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пункт 36.1 статті 36 ПК України визначає, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Приписами підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

За змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Суди правильно зазначили, що невиконання платником податку обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

Водночас, за наявності певних обставин, визначених законодавством, податковий борг може бути визнаний безнадійним та списаний.

Правила списання безнадійного податкового боргу врегульовані статтею 101 ПК України, відповідно до пункту 101.1 якої списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

У пункті 101.2 вказаної статті наведений перелік ознак, що дозволяють відрізнити податковий борг від безнадійного податкового боргу.

Відповідно до підпункту 101.2.3 під терміном «безнадійний» розуміється, окрім іншого, податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.

Згідно пункту 101.5 статті 101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Строки давності та їх застосування визначені статтею 102 ПК України.

Відповідно до абзацу 1 пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пункт 102.4 статті 102 ПК України передбачає, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відтак, податковий борг, який протягом 1095 календарних днів з дня його виникнення не був стягнутий податковим органом, визнається безнадійним та підлягає списанню на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу. Звернення платника податків із письмовою заявою про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (пункт 2 розділу ІІІ Порядку № 220). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Суд апеляційної інстанції покликався на правову позицію Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постановах від 04.09.2018 у справі №813/4430/16, від 09.07.2019 у справі № 0240/2269/18-а, від 09.03.2021 у справі №300/2353/19.

Судами з`ясовано, що у ТОВ «БК «ПРОМБУДСЕРВІС» наявний податковий борг за основним зобов`язанням, штрафним санкціям та пені, нарахованих на податок на додану вартість, в сумі 2 098 391 грн., при цьому заборгованість з податку на додану вартість виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №000294509 від 23.10.2019.

У справі, що розглядається позивач вважає, що оскільки з моменту виникнення податкового боргу минуло більше 1095 днів, цей податковий борг став безнадійним, а тому контролюючий орган, відповідно до положень пункту 101.1 статті 101 ПК України, пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 220 має прийняти рішення про його списання.

Затим, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному законом.

Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з підпунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до положень абзаців 1, 2, 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до абзацу першого пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

За приписами підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Пунктом 60.5 статті 60 ПК України визначено, що у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною першою статті 325 КАС України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Частиною першої статті 359 КАС України визначено, що постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Із закінченням процедури судового оскарження податкового повідомлення-рішення грошове зобов`язання набуває статусу узгодженого і в подальшому не може трансформуватися у неузгоджене внаслідок повторного його оскарження в судовому порядку, крім випадку, коли судовим рішенням податкове повідомлення-рішення скасовано.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «БК «ПРОМБУДСЕРВІС» оскаржено податкове повідомлення-рішення №000294509 від 23.10.2019 в судовому порядку.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 у справі № 420/6441/19 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ТОВ «БК «ПРОМБУДСЕРВІС» задоволено.

Таки чином, юридичним фактом, з яким закон пов`язує набуття грошовими зобов`язаннями, визначеними Підприємству статусу узгоджених, є дата ухвалення Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду постанови у справі №420/6441/19, а саме - 10.02.2022.

Наведене відповідає позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 24.06.2025 у справі №440/4814/22.

Відтак, до прийняття постанови Верховного Суду від 10.02.2022 у справі №420/6441/19 сума податкових зобов`язань нарахована на підставі податкового повідомлення-рішення №000294509 від 23.10.2019 вважалась неузгодженою.

Підпунктом 102.3.5 пункту 102.3 статті 102 ПК України встановлено, що відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого здійснюється адміністративне або судове оскарження платником податків рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Слід зазначити, що на дату формування спірного податкового боргу перебіг строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, був зупинений.

Строк давності зупинявся в такі періоди:

з 18.03.2020 по 17.03.2022 - відповідно до п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX ПКУ для всіх платників податків;

з 07.03.2022 по 24.11.2022 - відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ для всіх платників податків;

у періоді з 07.03.2022 по 17.03.2022 - одночасно діяли п. 52 прим. 2 і п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ для всіх платників податків;

з 17.03.2022 по 01.08.2023 - відповідно до п. 102.9 ст. 102 ПКУ (з 17.03.2022 по 27.05.2022 норма діяла без виключень, а з 27.05.2022 по 01.08.2023 - з виключеннями щодо випадків, передбачених ПКУ);

у періоді з 17.03.2022 по 24.11.2022 - одночасно діяли п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ і п. 102.9 ст. 102 ПКУ;

з 24.11.2022 по 01.08.2023 - відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ для платників податків, які не мають можливості своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені ст.ст. 59 - 60, 87 - 101 ПКУ, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із ст. 116 ПКУ;

у періоді з 27.05.2022 по 01.08.2023 - п. 102.9 ст. 102 ПКУ діяв із виключеннями, передбаченими п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ;

з 01.08.2023 - для груп платників з податковим боргом, який виник до 24.02.2022, згідно з п.п. 69.40 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

При визначенні податкового боргу безнадійним і таким, що підлягає списанню за підставою спливу строку давності, контролюючий орган має враховувати періоди зупинення перебігу строку давності.

Таким чином, оскільки податковий борг ТОВ «БК «ПРОМБУДСЕРВІС» виник до 24.02.2022, а також враховуючи періоди зупинення строків давності, слід констатувати, що строк давності, визначений статтею 102 ПК України, щодо податкового боргу Товариства, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення №000294509 від 23.10.2019, не сплив. Оскільки строк давності щодо податкового боргу ТОВ «БК «ПРОМБУДСЕРВІС» не сплив, відсутні підстави для визнання його безнадійним у розумінні підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України.

Відтак, висновок судів попередніх інстанцій про те, що оскільки строк давності щодо податкового боргу ТОВ «БК «ПРОМБУДСЕРВІС» не сплив, затим, відсутні підстави для визнання його безнадійним у розумінні підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України, є правильним.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується Верховний Суд, що на дату звернення Товариством до суду з цим позовом зазначений податковий борг не може вважатися безнадійним, з огляду на що вимоги позивача, заявлені у межах даного спору, є такими, що не підлягають задоволенню.

У касаційній скарзі позивач посилається на незастосування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 23 грудня 2019 року у справі N 813/3277/18, (з посиланням на аналогічні правові висновки у постановах ВС від 09 липня 2019 року у справі N 0240/2269/18-а, від 04 вересня 2018 року у справі N 813/4430/16), позивач цитує: списання безнадійного податкового боргу, в тому числі податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. При цьому звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин), як це встановлено нормою пункту 4.1 Порядку N 577. В інших випадках, передбачених пунктом 101.2 статті 101 ПК України, пунктом 2.1 розділу II Порядку N 577, розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

На переконання позивача, указані норми мали б бути застосовані до спірних правовідносин.

Разом з тим, Суд звертає увагу, що у справі N 813/3277/18 Верховним Судом установлено, в частині відмови у задоволенні позову судами попередніх інстанцій указано, що списання безнадійного податкового боргу здійснюється відповідно до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 10 жовтня 2013 року №577 (далі - Порядок №577). Положення вказаного Порядку передбачають необхідність звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про списання такого боргу, але позивачем ці дії вчинено не було. Задовольняючи позов, Верховний Суд констатував, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права до встановлених обставин та дійшли помилкового висновку про необхідність звернення позивача до контролюючого органу із заявою про списання такого боргу.

Водночас, у справі, що розглядається правовідносини між сторонами щодо звернення/не звернення позивача до контролюючого органу із заявою про списання такого боргу не є спірними. Таким чином, позивач посилається на висновки Верховного Суду, викладені у справах, нерелевантних до обставин цієї справи.

Відповідно до положень статті 90 КАС обставини у справі підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, при чому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Верховний Суд також вважає, що доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, позивач у касаційній скарзі не обґрунтував незгоду з такими висновками, порушення судами норм права не доведено.

Таким чином, суд визнає, що касаційна скарга не містить інших обґрунтувань, ніж ті, які були висловлені позивачем в судах обох інстанцій, і з урахуванням яких як суд першої, так і апеляційної інстанцій вже надавали правову оцінку встановленим у справі обставинам. Суд не знаходить у касаційній скарзі обґрунтованих доводів у підтвердження наявності підстав для скасування судових рішень. Доводи й аргументи заявника касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Як унормовано пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ПРОМБУДСЕРВІС" залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі №42369/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

І.Я. Олендер

Судді Верховного Суду

Оригінал: reyestr.court.gov.ua