Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №580/1285/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року

м. Київ

справа № 580/1285/25

адміністративне провадження № К/990/20943/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стародуба О.П.,

суддів - Берназюка Я.О., Тацій Л.В.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2026 (судді Мельничук В.П., Бужак Н.П., Мєзєнцев Є.І.)

у справі № 580/1285/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 06.01.2025 №971100158882 про відмову у перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.01.2024 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 60% від суддівської винагороди судді, визначеної відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 24.12.2024 № 04-3039 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що в зв`язку зі зміною розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, обчисленої з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 (3028,00 грн), має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки ТУ ДСА України в Черкаській області від 24.12.2024 №04-3039.

В зв`язку з чим вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є суддею у відставці Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.

Позивач звернувся до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області із заявою, в якій просив надати довідку для перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання з посадовим окладом, розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 в розмірі 3028 грн.

Листом Начальника Територіального управління ДСА у Черкаській області від 08.02.2024 № 04-461/24 позивачу було відмовлено в наданні зазначеної довідки.

Не погоджуючись із розміром застосованого прожиткового мінімуму для обрахунку суддівської винагороди, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 у справі №580/9401/24 позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації у Черкаській області щодо відмови позивачу у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024, з розрахунку встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01.01.2024 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 грн.

Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації у Черкаській області видати позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024, в якій нарахувати суддівську винагороду виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028грн.

Територіальне управління Державної судової адміністрації у Черкаській області видало позивачу довідку від 24.12.2024 № 04-3039 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024, згідно якої його суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 154428,00 грн, у тому числі посадовий оклад - 90 840,00 грн, доплата за вислугу років - 63 588,00 грн.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою та довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Черкаській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій просив здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі нової довідки.

За принципом екстериторіальності вказана заява з доданими документами була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 06.01.2025 №971100158882 позивачу відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки статтею 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу суддів, становить 2102,00 грн, тобто на рівні 2020 року. Отже, зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з 01.01.2024, не відбулося.

Позивач вважаючи такі дії протиправними, звернувся з позовом до суду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 позов задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 06.01.2025 №971100158882 про відмову у перерахунку пенсії позивача.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести позивачу, як судді у відставці, з 01.01.2024 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 24.12.2024 №04-3039 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та виплатити його з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, виходив з того, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Також, покликаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29.08.2024 у справі №240/5659/22, суд першої інстанції дійшов висновку, що відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивача не узгоджується з нормами Законів України №966-ХІV, №1402-VІІІ, таке рішення порушує заявлене право позивача на належний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог у частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 60 % від суддівської винагороди судді, визначеної відповідно до вказаної довідки, суд виходив із того, що зазначена позовна вимога є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки відсутні належні, достовірні та допустимі докази призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 60 % суддівської винагороди.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області задоволено. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», якими встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 грн саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому, підлягають застосуванню для визначення базового розміру посадового окладу судді та для розрахунку всіх складових суддівської винагороди.

Також у вирішенні питання щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів, починаючи з 2021 року, суд апеляційної інстанції покликався на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 24.04.2025 у справі №240/9028/24.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, як на підставу касаційного оскарження, особа, яка подала касаційну скаргу, покликається на те, що заміна однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено станом на 01.01.2024 (3028,00 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачена на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», є протиправною.

Також покликається на те, що приймаючи Закон України «Про Державний бюджет на 2024 рік» в частині, що визначає прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн, законодавець фактично встановив інший (менший) розмір винагороди судді, тим самим звузив гарантії незалежності суддів, що суперечить приписам частини 1 статті 126 Конституції України.

Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 17.02.2026 у справі № 200/2309/25, від 12.09.2024 у справі №580/2522/24, від 13.11.2024 у справі №200/1707/24, від 20.02.2025 у справі №420/3716/24 та у справі №600/5380/24-а.

Просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Копія ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів були доставлені до електронних кабінетів відповідачів 21.05.2026 о 11:09, проте останні не скористались правом подати відзиви на касаційну скаргу.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Рішення суду апеляційної інстанції оскаржується лише позивачем і лише в частині визначення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу суддів, відтак касаційний перегляд судового рішення здійснюється лише в цій частині.

Відповідно до частини 4 статті 142 Закону №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до частини 1 статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць установлено у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб - 3028 гривень, працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров`я та освіти.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Надаючи оцінку зазначеним положенням в контексті права на перерахунок довічного грошового утримання судді у зв`язку із зростанням прожиткового мінімуму, Верховний Суд у складі судової палати у постанові від 17.02.2026 у справі № 200/2309/25 сформував наступні висновки:

«… Законом України "Про прожитковий мінімум" не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді". Вказаним законом судді не віднесені до окремої соціальної чи демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

…зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також в Закон України "Про прожитковий мінімум" щодо визначення розміру прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.

Водночас Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Судова палата наголошує, що Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.»

Застосовуючи зазначені висновки, Верховний Суд у постанові від 03.03.2026 у справі №600/5380/24-а у правовідносинах, які є подібними до тих, які є спірними, у справі, яка розглядається, дійшов висновку, що заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024 (3028,00 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», є протиправною.

За таких обставин та сформованої практики Верховного Суду, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024, виходячи з суми суддівської винагороди станом на 01.01.2024 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 24.12.2024 №04-3039.

Натомість висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, внаслідок чого скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Покликання суду апеляційної інстанції на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 24.04.2025 у справі №240/9028/24, є безпідставними, оскільки на відміну від справи, яка розглядається, у справі №240/9028/24 правовідносини стосувались проведення розрахунку при звільненні та виключенні зі штату судді Вищого адміністративного суду України, зокрема, обрахунку розміру суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги у зв`язку з відставкою судді та іншого періоду, що виключає можливість врахування таких висновків під час вирішення справи яка розглядається.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі судової палати у постанові від 17.02.2026 у справі №200/2309/25.

За правилами частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції, яким скасоване рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, необхідно скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2026 у справі №580/1285/25 скасувати.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі №580/1285/25 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

Л.В. Тацій