Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №280/8104/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року

м. Київ

справа №280/8104/25

адміністративне провадження № К/990/17633/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Шевцової Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 280/8104/25

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2025 (ухвалене у складі головуючого судді Богатинського Б.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2026 (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді - Сафронової С.В., суддів Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.)

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якому позивач просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 21.04.2025 №084650012423 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періоди безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України: з 20.04.2023 по 01.05.2023, з 11.05.2022 по 24.05.2023, з 28.05.2023 по 02.06.2023, з 18.07.2022 по 27.01.2023, з 09.02.2023 по 14.03.2023, з 29.03.2023 по 15.04.2023, з 22.09.2023 по 24.10.2024, з 25.10.2024 по 31.01.2025, з 01.02.2025 по 16.03.2025, на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити, нарахувати та виплатити пенсію по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до статей 30, 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 14.04.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем винесено рішення, яким відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності за відсутності необхідного страхового стажу - 04 років. Позивач не погоджується з рішенням відповідача, оскільки його страховий стаж складає 3 роки 3 місяці 23 дні, тобто у перерахунку кратності період страхового стажу один місяць служби за три місяці становить 9 років 6 місяців 23 дні.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2025, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2026, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 21.04.2025 №084650012423 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди безпосередньої участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України: з 20.04.2023 по 01.05.2023, з 11.05.2022 по 24.05.2023, з 28.05.2023 по 02.06.2023, з 18.07.2022 по 27.01.2023, з 09.02.2023 по 14.03.2023, з 29.03.2023 по 15.04.2023, з 22.09.2024 по 24.10.2024, з 25.10.2024 по 31.01.2025, з 01.02.2025 по 16.03.2025, з розрахунку один місяць служби за три місяці, а також повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.04.2025 про призначення пенсії по інвалідності, прийнявши відповідне рішення. В задоволенні решти позовних вимог, - відмовлено.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що зарахування часу проходження служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях зараховується у трикратному розмірі незалежно від того, який вид пенсії призначається та за яким законом вона призначається. Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на щомісячне пенсійне забезпечення, а зі спеціальним статусом, якого ці особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу, що узгоджується з положеннями статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2026 року відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2026 та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження покликається на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, зокрема, статей 24, 26, 32, 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з підстави, встановленої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, що підтверджується, на його думку, висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 19.03.2026 у справі № 200/8094/24.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою від 27.04.2026 Верховний Суд касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишив без руху та надав скаржнику строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Верховний Суд ухвалою від 18.05.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач 14.04.2025 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 21.04.2025 №084650012123 про відмову у призначенні пенсії, за відсутності необхідного страхового стажу - 4 років.

Не погоджуючись з рішенням про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

У справі, яка розглядається, ключовим є питання застосування положень пункту 2.3 розділу 2 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 (далі - Положення № 530), яким передбачено, що участь у бойових діях у воєнний час зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці до обчислення страхового стажу, який дає право на призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону № 1058-IV.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень не має прав, у розумінні міри свободи поведінки, а лише наділений законодавцем певними повноваженнями, необхідними для реального виконання завдань та функцій держави, що покладені на нього.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій або невчинення їх у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач звернувся 14.04.2025 до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно Закону №1058-IV.

ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 02.11.2023.

У довідці Військової частини НОМЕР_2 від 30.06.2023 №7359 вказано, що позивач у період з 20.04.2023 по 01.05.2023, з 11.05.2022 по 24.05.2023, з 28.05.2023 по 02.06.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи в Донецькій області.

Довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.09.2023 №1647 підтверджується, що позивач у період з 18.07.2022 по 27.01.2023, з 09.02.2023 по 14.03.2023, з 29.03.2023 по 15.04.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Оріхів Пологівського р-ну Запорізької обл., с. Степове Василівського р-ну Запорізької обл. Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_3 №193 від 19.03.2025 позивач в період з 22.09.2024 по 24.10.2024, з 25.10.2024 по 31.01.2025, з 01.02.2025 по 16.03.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України перебуваючи в м. Запоріжжі, Запорізької області.

Водночас, рішенням ГУ ПФУ в Одеській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 прийнято рішення від 21.04.2025 №084650012123 про відмову у призначенні пенсії.

Рішення відповідача мотивовано тим, що у позивача відсутній страховий стаж (4 роки), необхідний для призначення пенсії по інвалідності за Законом №1058-IV.

Основні принципи, засади та механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, а також порядок призначення і виплати пенсій визначені Законом №1058-IV.

Частиною першою статті 30 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія по інвалідності призначається у разі встановлення особі інвалідності, за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Відповідно до абзацу 17 частини першої статті 32 Закону №1058-IV особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для осіб з інвалідністю II та III груп: від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки.

З огляду на характер заявлених вимог та обраний позивачем вид пенсійного забезпечення, спірні правовідносини виникли у межах солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та підлягають врегулюванню передусім положеннями Закону №1058-IV. Саме цей Закон визначає умови, порядок і межі формування страхового стажу, а також вичерпний перелік правових механізмів, які можуть бути застосовані при призначенні пенсії за цим Законом.

Заперечуючи висновки пенсійного органу, які стали підставою для ухвалення оскаржуваного рішення, позивач наполягає на наявності у нього страхового стажу, необхідного для призначення пенсії по інвалідності, оскільки періоди військової служби, протягом яких він брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, підлягає зарахуванню із розрахунку один місяць служби за три місяці.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, за своєю правовою природою страховий стаж є елементом солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, має самостійне та вичерпне нормативне визначення і підлягає обчисленню виключно за правилами, прямо встановленими цим Законом, що виключає при його обрахунку можливість застосування непередбачених Законом №1058-IV механізмів.

Абзац 4 частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV встановлює, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Використання законодавцем формулювання «виключно» свідчить про імперативний та вичерпний характер цього переліку і виключає можливість поширення пільгового (кратного) обчислення стажу на інші види пенсій.

Пенсії по інвалідності, передбачена статтею 30 Закону №1058-IV, не належить до пенсій за віком на пільгових умовах і не є пенсією за вислугу років, а тому не підпадає під сферу дії зазначеного положення. Вона призначається у межах солідарної системи за наявності страхового стажу, обрахованого за правилами статті 32 цього Закону.

Отже, Закон №1058-IV не передбачає підстав застосування кратного обчислення страхового стажу при призначенні пенсії по інвалідності.

Крім того, згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною шостою статті 2 Закону № 2232-XII визначено види військової служби, до яких, зокрема віднесено і військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX в Україні введено воєнний стан.

Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Абзацом 2 частини першої статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Суди попередніх інстанцій послались на положення Закону № 2011-XII, як на законодавчу підставу обчислення страхового стажу позивача у кратному розмірі для призначення пенсії по інвалідності.

Не заперечуючи того, що позивач проходив службу у особливий період, має статус учасника бойових дій, тому час проходження ОСОБА_1 військової служби зараховується до його страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Однак, колегія суддів зазначає, що наведеними вище та застосованими судами попередніх інстанцій положеннями Закону № 2011-XII не врегульовані спірні правовідносини щодо кратного обчислення цього стажу.

Щодо застосування до спірних правовідносин положень пункту 2.3 Положення №530, яким передбачено зарахування часу проходження військової служби в умовах бойових дій у кратному обчисленні - один місяць служби за три, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Подібний підхід закріплено у пункті 2.3 Положення №530, яким визначено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу) - один місяць служби за три місяці, зокрема за участь у бойових діях у воєнний час, участь в антитерористичній операції або виконання відповідних завдань під час проходження служби у військовому резерві.

Отже, Закон №1788-XII та Положення №530 безпосередньо пов`язують пільгове обчислення строку служби з призначенням пенсій за вислугу років, тобто за спеціальним видом пенсійного забезпечення, та не стосуються порядку обрахунку страхового стажу у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Крім того, Суд зауважує, що пункт 2.3 Положення №530, прийнятий на виконання Закону №2262-ХІІ, є підзаконним нормативним актом, який деталізує механізм обчислення вислуги років і прямо виключає його застосування до пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу.

Отже, наведені норми не встановлюють і не можуть встановлювати правил кратного обчислення страхового стажу для цілей призначення пенсії відповідно до Закону №1058-IV.

Суд також зазначає, що вислуга років і страховий стаж є різними за правовою природою категоріями. Вислуга років застосовується у межах спеціального пенсійного законодавства та відображає тривалість проходження служби незалежно від факту та розміру сплати страхових внесків, тоді як страховий стаж є елементом солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та обчислюється виключно за правилами, прямо визначеними Законом №1058-IV. Саме цей Закон встановлює вичерпні умови, порядок і критерії обчислення страхового стажу, що є підставою для призначення пенсій у солідарній системі.

Понад це, пункт 2.3 Положення №530 прямо встановлює застосування пільгового порядку обчислення вислуги років для відповідних пенсій, проте «крім пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу».

Аналогічний підхід сформовано у постанові Верховного Суду від 19.03.2026 у справі 200/8094/24, але щодо пільгової пенсії за віком за Законом №1058-IV.

Колегія суддів також вказує, що посилання судів попередніх інстанцій на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05.06.2018 у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 у справі №346/1454/17, від 02.04.2020 у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17), від 16.06.2020 у справі № 185/7049/16-а та від 18.01.2023 у справі №1.380.2019.003739 є безпідставним, через те, що у перелічених судових рішеннях Суд виходив із положень законодавства, яке регулює зарахування часу проходження військової служби до трудового стажу та вислуги років, у правовідносинах, що не є подібними до спірних у цій справі.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення цього позову є помилковими і не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2026 у справі № 280/8104/25 - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий Л. В. Тацій

судді С. Г. Стеценко

Н. В. Шевцова