Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №300/6163/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/6163/24 пров. № А/857/27666/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіМатковської З. М.

суддів -Гінди О. М.

Гуляка В. В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року у справі №300/6163/24 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, (головуючий суддя першої інстанції Микитин Н.М., час ухвалення за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, місце ухвалення м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту не зазначена), -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі - відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) про визнання протиправними дії щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку другої групи та зобов`язання поновити реєстрацію як платника єдиного податку другої групи з 31.12.2019.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно анулювало реєстрацію платника єдиного податку позивача, на підставі листа відповідача від 09.12.2019 № 1426/10/09-19-55-33. Так, згідно листа від 19.12.2019, підставою для анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку було нібито наявність податкового боргу в сумі 410,21 грн станом на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Проте, із доданих відповідачем до відповіді на адвокатський запит додатків не вбачається ані належного повідомлення позивача про анулювання реєстрації платника єдиного податку, ані належних доказів проведення перевірки позивача з питань своєчасності сплати грошового зобов`язання. Враховуючи наведене дії відповідача із виключення позивача з реєстру платників єдиного податку з 31.12.2019 вчинені всупереч вимогам податкового законодавства, без дотримання встановленого порядку та не в спосіб передбачений законодавством. При цьому, позивач до моменту отримання листа від 11.06.2024 не отримував жодних повідомлень від відповідача про виключення його з Реєстру та по даний час здійснює підприємницьку діяльність як платник податків другої групи спрощеної системи оподаткування, своєчасно сплачуючи всі належні податки та збори, подає податкову звітність, що приймається Відповідачем по справі (звітність додається). Відтак, на думку позивача, його виключення із реєстру платників єдиного податку здійснено із порушенням порядку, передбаченого податковим законодавством, без проведення перевірки, без прийняття рішення, а тому такі дії відповідача є протиправними. У зв`язку із наведеним, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Івано-Франківській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи з 31.12.2019, шляхом включення до реєстру платників єдиного податку.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області витрати на професійну правову допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що таке рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а обставини справи досліджені неповно.

Вказує, що для скасування статусу платника єдиного податку третьої групи відповідач виконав визначеним законом алгоритм дій: відповідно до бази даних ІС «Податковий блок» встановив наявність податкової заборгованості по єдиному податку; встановив наявність підстави для виключення з реєстру платників єдиного податку відповідно до п. 299.10 ст. 299 ПК України, а саме платник єдиного податку має податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (п.п.298.2.3 п.298 ст.298 ПК України; 09.12.2024р. прийняв рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку

З урахуванням наведеного відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У відповідь на подану апеляційну скаргу позивач подав відзив, в якому заперечує проти вимог скарги, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні вимог апелянта, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Суд встановив та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань16.04.2013 зареєстрована як фізична особа-підприємець. Видами діяльності зазначеної особи є: 62.01 Комп`ютерне програмування (основний) (а.с.40).

Відповідно до свідоцтва платника єдиного податку серії Б №523215, позивач з 19.04.2013 зареєстрований фізичною особою-підприємцем та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області на спрощеній системі оподаткування, 3 група платників податків, ставка 5% до доходу (а.с.42).

Згідно листа від 09.12.2019 № 1426/10/09-19-55-33, ГУ ДПС в Івано-Франківській області з 31.12.2019 анулювало реєстрацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку наявність податкового боргу в сумі 410,21 грн на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (а.с.45).

Листом від 11.06.2024 № 6826/6/09-24-02-06 відповідачем, позивача повідомлено, що подані податкові декларації платника єдиного податку №43246562 від 09.11.2020, №43355752 від 09.11.2020, №43357529 від 09.11.2020, №9373402539 від 11.05.2020, №9118595296 від 11.05.2021, №9223828426 від 08.08.2021, №9334617571 від 08.11.2021, №9162623943 від 19.08.2022, №9434151218 від 22.08.2022, №9235755180 від 09.11.2022 , №9103053120 від 09.11.2022, №9103053120 від 06.05.2023, №9195486590 від 05.08.2023, №9309394702 від 15.11.2023 вважаються помилковими (а.с.51).

08.07.2024 Адвокатським Об`єднанням «Західна Правозахисна Група» в інтересах позивача подано запит на отримання документів, що стали підставою для анулювання реєстрації спрощеної системи відповідачем позивачу (а.с.41).

Відповідачем надано відповідь на вищевказаний адвокатський запит від 17.07.2024 №8482/6/09/-19-24-02-06, в якій зазначено, що борг зі сплати єдиного податку був наявний на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів станом на 01.07.2019, 01.08.20219, 01.09.2019, 01.10.2019, 01.11.2019, 01.12.2019, то відповідно до п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України, від 02.12.2020 №275 5-VI зі змінами та доповненнями ГУ ДПС в Івано-Франківській області було виключено позивача з реєстру платників єдиного податку 31.12.2019. До відповіді додано копію листа № 1426/10/09-19-55-33 від 19.12.2019, копію квитанції № 76018 від 10.12.2019 та копію списку № 22216 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Івано-Франківськ -18 (номер списку 35, відправлення №7601864478980) (а.с.43-50).

Не погоджуючись із позицією контролюючого органу щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку позивач, з метою захисту свого порушеного права, звернувся із даною позовною заявою до суду.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги повністю з тих підстав, що висновку про те, що наявність у платника єдиного податку третьої групи податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів є обставиною, з якою Податковий кодекс пов`язує можливість анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких, платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем не зазначено на підставі яких саме даних ГУ ДФС в Івано-Франківській області зроблено висновок про наявність у позивача податкового боргу у вказаній сумі, що унеможливлює встановлення джерела походження інформації про несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми податкового зобов`язання.

Крім того, суд звертає увагу на те, що зазначення відповідачем про несплату податкового боргу з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів не може бути підставою для застосування до позивача наслідків щодо анулювання свідоцтва платника єдиного податку із посиланням на норми абз.8 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України, оскільки вказані положення передбачають обов`язок платника перейти на сплату інших податків і зборів, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Відтак, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що Головне управління ДПС в Івано-Франківській області порушило процедуру прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача, оскільки ним було порушено умови і порядок прийняття рішення про анулювання позивачу свідоцтва платника єдиного податку.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України).

Главою І Розділу ХІV ПК України визначені загальні правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Відповідно до п. 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. (п. 291.3 статті 291 ПК України).

Згідно із п. 291.4 статті 291 ПК України, суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, третя група:

фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

електронні резиденти (е-резиденти), які зареєструвалися як фізичні особи - підприємці, здійснюють господарську діяльність з надання послуг, виробництва та/або продажу товарів виключно на користь нерезидентів України, за умови що протягом календарного року вони відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб - громадян або резидентів України;

не отримують доходи з джерелом походження з України, крім пасивних доходів;

обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Підпунктом 291.5.1 пунктом 291.5 статті 291 ПК України установлено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які, зокрема, здійснюють діяльність (абзац 8):

з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності);

діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного);

діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного);

діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку;

діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Як встановлено підпунктом 5 підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України, платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у визначених випадках та в строки, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Згідно із п. 299.10 та абзацом 2 пункту 299.11 статті 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Відповідно до п. 299.11 статті 299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Отже, колегія суддів зауважує, що зважаючи на викладене, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Разом із тим, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. Анулювання реєстрації платника єдиного податку проводиться за рішенням такого органу з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Як вбачається із листа від 09.12.2019 № 1426/10/09-19-55-33, ГУ ДПС в Івано-Франківській області з 31.12.2019 анулювало реєстрацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку наявність податкового боргу в сумі 410,21 грн на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (а.с.45).

Зі змісту вищевказаного рішення вбачається, що таке прийнято на підставі пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України у зв`язку тим, що у фізичної особи-підприємця наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Як зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву, сума податкової заборгованості позивача по єдиному податку з фізичних осіб становить 410,21 грн. При цьому, несплата позивачем узгодженої суми грошового зобов`язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних ІКС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника податку.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем не зазначено на підставі яких саме даних ГУ ДФС в Івано-Франківській області зроблено висновок про наявність у позивача податкового боргу у вказаній сумі, що унеможливлює встановлення джерела походження інформації про несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми податкового зобов`язання.

У листі від 09.12.2019 № 1426/10/09-19-55-33 підставою для анулювання реєстрації платника податків зазначена лише інформація про наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що виник у платника єдиного податку, втім, контролюючим органом не зазначено, що оскаржуване рішення прийнято на підставі акту перевірки, як це вимагає п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України.

З огляду на аналіз наведених вище норм, колегія суддів констатує, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, установлених законом.

При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлення за результатами останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.

Колегія суддів зазначає, що контролюючий орган тільки під час проведення документальної перевірки позивача, встановивши обставини, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), повинен прийняти рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Статтею 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Системний аналіз наведеного вище дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання).

Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував такі висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 року у справі №805/1396/17-а, від 05.02.2019 року у справі №805/206/17-а, від 24.01.2019 року у справі №813/1346/18, від 05.06.2018 року у справі №813/4266/17).

З врахуванням викладеного - єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Матеріали справи не містять доказів проведення документальної перевірки позивача. Отже оскільки контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, суд дійшов висновку, що анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку третьої групи не відповідає положенням ПК України та здійснено контролюючим органом не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення на підставі листа від 09.12.2019 № 1426/10/09-19-55-33 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 прийняте ГУ ДПС в Івано-Франківській області з порушенням процедури його прийняття, що є самостійною підставою для скасування.

Враховуючи те, що оскаржене рішення про анулювання платника податку є протиправним, відтак колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з метою ефективного відновлення порушеного права позивача необхідно зобов`язати відповідача поновити позивача як платника єдиного податку третьої групи з 31.12.2019 шляхом включення до реєстру платників єдиного податку.

Суд апеляційної інстанції враховує, що згідно із п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухваливши судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскільки підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, перерозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року у справі №300/6163/24 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська

судді О. М. Гінда

В. В. Гуляк