Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №460/6551/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/6551/25 пров. № А/857/48736/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 та апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року (суддя – Поліщук О.В., час ухвалення – не вказаний, місце ухвалення – м. Рівне, дата складання повного рішення – 06.11.2025),

в адміністративній справі №460/6551/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 ,

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У квітні 2025 року позивач звернувся в суд із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-1), Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач-2), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-3), в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 15.02.2025 № 47 в частині призову позивача для поставки до військової частини НОМЕР_2 ; 2) визнати протиправними дії відповідача-1 щодо включення до поіменного списку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.02.2025 № 5/393 позивача для відправлення його у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_2 у складі команди " НОМЕР_3 НБ ТРО", його підписання начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 та подання до військової частини НОМЕР_2 ; 3) визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 15.02.2025 № 59/нст в частині прийняття позивача на військову службу за призовом під час мобілізації до Збройних Сил України; 4) визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 19.03.2025 № 101/нст в частині зарахування позивача у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 ; 5) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 12.03.2025 № 26-РС в частині, що стосується позивача; 6) зобов`язати відповідача-3 прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби та виключити його із списків особового складу військової частини.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року адміністративний позов - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 15.02.2025 № 47 в частині призову ОСОБА_1 для поставки до військової частини НОМЕР_2 . Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 15.02.2025 № 59/нст в частині прийняття ОСОБА_1 на військову службу за призовом під час мобілізації до Збройних Сил України. Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 19.03.2025 № 101/нст в частині зарахування ОСОБА_1 у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 12.03.2025 № 26-РС в частині, що стосується ОСОБА_1 . Зобов`язано командира військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Представником позивача 28.10.2025 було подано до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій зазначено, що рішенням суду від 17.10.2025 у справі № 460/6551/25 судом не були вирішенні усі заявлені позовні вимоги. Так, резолютивна частина судового рішення від 17.10.2025, на відміну від його мотивувальної частини, не містить висновку суду щодо вирішення позовної вимоги про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

Додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення – задоволено. Зобов`язано командира військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

З цим додатковим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач-3 та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене додаткове рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт (відповідач-3) зазначає, що військовозобов`язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу військовослужбовців. Отже, позивач набув статусу військовослужбовця з 15.02.2025 дня відправлення його у військову частину НОМЕР_2 . Водночас, оскаржений наказ начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 15.02.2025 № 47 є актом індивідуальної дії та станом на час вирішення справи вичерпав свою дію внаслідок мобілізації позивача та направлення його у військову частину НОМЕР_2 . Процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. Також вказує апелянт на те, що командир військової частини НОМЕР_1 не може прийняти рішення про виключення Позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , оскільки останній не включений в списки особового складу військової частини НОМЕР_1 .

За результатами апеляційного розгляду апелянт (відповідач-3) просить скасувати оскаржене додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 року у справі № 460/6551/25 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Також з додатковим рішенням суду першої інстанції від 06.11.2025 не погодився відповідач-1 та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене додаткове рішення суду прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, тому додаткове рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт (відповідач-1) зазначає, що суд першої інстанції не перевірив факту подачі на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 заяви позивача від 14.02.2025 про відмову від права на відстрочку та бажання проходити військову службу по мобілізації та не витребував таку заяву у відповідача-1 та позивача. Згідно довідки військово-лікарської комісії за № 613 від 15.02.2025 позивач визнаний придатним до проходження військової служби, власним підписом підтвердив ознайомлення зі змістом рішення. Позивач в даному випадку набув статусу військовослужбовця 15.02.2025 дня відправлення його у військову частину НОМЕР_2 . Водночас, оскаржений наказ начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 15.02.2025 № 47 є актом індивідуальної дії, тобто актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію внаслідок мобілізації позивача. Також звертає увагу апелянт на правовий висновок Верховного Суду викладений у справі №160/2592/23 про те, що позовна вимога про зобов`язання військової частини прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби не відповідає суті порушеного права позивача, а задоволення цієї вимоги не призведе до поновлення такого права. Наголошує апелянт на тому, що правовідносини між позивачем та відповідачем-1, пов`язані мобілізацією позивача, завершилися прийняттям наказу про призов мобілізації та направлення позивача у Військову частину НОМЕР_2 .

За результатами апеляційного розгляду апелянт (відповідач-1) просить скасувати додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 року у справі № 460/6551/25 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційних скарг, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, з урахуванням наступного.

Згідно з ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, однією із підстав для ухвалення додаткового судового рішення є неухвалення судом рішення щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази.

Так, у провадженні адміністративної справи № 460/6551/25 розглядалися такі позовні вимоги: 1) визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 15.02.2025 № 47 в частині призову ОСОБА_1 для поставки до військової частини НОМЕР_2 ; 2) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо включення до поіменного списку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.02.2025 № 5/393 ОСОБА_1 для відправлення його у розпорядження командира військової частин НОМЕР_2 у складі команди " НОМЕР_3 НБ ТРО", його підписання начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 та подання до військової частини НОМЕР_2 ; 3) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 15.02.2025 № 59/нст в частині прийняття ОСОБА_1 на військову службу за призовом під час мобілізації до Збройних Сил України; 4) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 19.03.2025 № 101/нст в частині зарахування ОСОБА_1 у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 ; 5) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 12.03.2025 № 26-РС в частині, що стосується ОСОБА_1 ; 6) зобов`язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби та виключити його із списків особового складу військової частини.

За результатами судового розгляду, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

При цьому, у резолютивній частині цього рішення суду відсутній висновок суду щодо позовної вимоги про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

З цього приводу колегія суддів враховує, що зі змісту мотивувальної частини рішення суду в справі № 460/6551/25 видно, що суд першої інстанції дійшов висновку про те, що наказ № 47 від 15.02.2025 є протиправним, відповідно прийняті на підставі такого наказу рішення командира військової частини НОМЕР_2 № 59/нст від 15.02.2025 в частині призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини також є протиправним та підлягає скасуванню.

Також суд першої інстанції у рішенні від 17.10.2025 дійшов висновку про те, що є протиправними та підлягають скасуванню також накази командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 26-РС від 12.03.2025 та № 101/нст від 19.03.2025 в частині, що стосується ОСОБА_1 .

Тому, визначаючись щодо способу поновлення порушеного права позивача, а також враховуючи висновок суду про відсутність законних підстав для його мобілізації, суд першої інстанції вирішив зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби та виключення зі списків особового складу військової частини, а відтак позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Тобто, за наслідками розгляду адміністративної справи № 460/6551/25 суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

Разом з тим, резолютивна частина рішення суду від 17.10.2025 у справі 460/6551/25 висновку суду про задоволення вказаної вище позовної вимоги не містить.

Відтак, з огляду на встановлені обставини, колегія суддів зауважує, що з приводу зобов`язання звільнити позивача з військової служби, щодо якої досліджувалися докази, судом не ухвалено рішення.

Тому в силу вимог пункту 1 частини першої статті 252 КАС України судом першої інстанції ухвалено додаткове судове рішення, яким зобов`язано командира військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що оскільки учасниками справи (відповідачами) не оскаржено в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції від 17.10.2025 в частині задоволених позовних вимог, тому, з огляду на положення ст. 308 КАС України, таке судове рішення в цій частині не було предметом апеляційного перегляду.

Крім цього, колегія суддів зауважує, що оскаржуване додаткове рішення суду не стосується безпосередньо прав та обов`язків скаржника ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Колегія суддів звертає увагу на те, що інтерес учасника справи щодо оскарження рішення має бути індивідуалізованим. Якщо апелянт оскаржує висновки суду першої інстанції, які адресовані іншій стороні, то він діє в чужих інтересах або захищає абстрактний інтерес, що прямо суперечить засадам адміністративного судочинства України.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційних скарг колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в оскарженій частині щодо додаткового судового рішення, а доводи апеляційних скарг відповідачів, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 та апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 – залишити без задоволення.

Додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року в адміністративній справі №460/6551/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді Н. В. Ільчишин

З. М. Матковська