Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №640/34637/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/34637/21 Суддя (судді) першої інстанції: Савченко Артур Владиславович

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів – Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЮНІВЕС" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ЮНІВЕС" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.07.2021 року № 05063407096, № 05063207096.

На виконання положень Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 цю справу передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, на підставі направлень від 14.04.2021 №6783/26-15-07-08-02, №6815/26-15-07-07-03, №6784/26-15-07-08-03, №6826/26-15-07-03-05, №6727/26-15-07-10-03, №6801/26-15-07-09-06 Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну виїзну перевірку ПАТ «Страхова компанія «Юнівес»» за результатами якої складено акт від 14.05.2021 р. №38858/Ж5/26-15-07-08-02/32638319.

Відповідно до висновку акта від 14.05.2021 р. №38858/Ж5/26-15-07-08-02/32638319 перевіркою встановлено порушення:

- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, пт. 134.1.1 л. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.10.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 2 174 396 грн., в тому числі за 2018 рік на суму 2 174 396 грн.;

- пп.168.1.1. п.168.1 ст.168, п. 171.2 «а» ст. 171, з урахуванням вимог пп. «е» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 172.3, пт. 172.4, пп. 172.7 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету за період з 01.07.2017 по 31.12.2020 в листопаді 2020 року на загальну суму 210 993,02 грн.;

- пп. 168.1.1. п.168.1 ст. 168, п.171.2 «а» ст. 171, з урахуванням вимог, пп. 172.3, пп. 172.4, пп. 172.7, ст. 172, п. «е» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 пп. 1.1, пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755- VI із змінами та доповненнями, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування військового збору до бюджету за період з 01.07.2017 по 31.12.2020, в листопаді 2020 року на загальну суму 14 418,00 грн.;

- п. 49.2, пп. 49.18.2 п, 49.18 ст.49, пп. 6 п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами, р.ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 №4, а саме, подання не в повному обсязі з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб (в податковому розрахунку 3-4 кв. 2017 року, 1-4 кв. 2018 року та 1, 3, 4 кв. 2019 року не вірно відображено ідентифікаційний номер фізичної особи, що призвело до зміни платника податку);

- п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, зі змінами, в результаті несвоєчасного подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за травень 2018 року.

За результатами розгляду заперечення, висновки акта від 14.05.2021 №38858/Ж5/26-15-07-08-02/32638319 «Про результати перевірки Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Юнівес» залишено без змін, а заперечення без задоволення, що підтверджується листом Головного управління ДПС у м. Києві від 01.07.2021 №17036/І/26-15-07-08-02-15.

На підставі акта перевірки від 14.05.2021 №38858/Ж5/26-15-07-08-02/32638319 Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 05.07.2021р. №05063407096 та встановлено порушення пп. 168.1.1. п. 168.1. ст.. 168, п. 171.2 «а» ст. 171, з урахуванням вимог, пп. «е» 164.2.17, п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 с. 167, пп. 172.3, пп. 172.4, пп. 172.7 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями у зв`язку з цим згідно з підпунктами 54.3.5 пункту 54.3. статті 54, статтею 58 Податкового кодексу України та пункту 86.8 статті 86, пункту 125-1.2 статті 125-1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) 210 993,02 (Двісті десять тисяч дев`ятсот дев`яносто три гривні дві копійки).

На підставі акта перевірки від 14.05.2021 №38858/Ж5/26-15-07-08-02/32638319 Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 05.07.2021р. №05063207096 та встановлено пп.168.1.1. п. 168.1. ст. 168, п. 171.2 «а» ст.. 171, з урахуванням вимог, пп. 172.3, пп.172.4, пп. 172.7, ст.. 172, п. «е» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 пп. 1.1, пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.5, 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями у зв??язку з цим згідно з підпунктами 54.3.5 пункту 54.3. статті 54, статтею 58 Податкового кодексу України та пункту 86.8 статті 86, пункту 125-1.2 статті 125-1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) 14 418 (Чотирнадцять тисяч чотириста вісімнадцять гривень).

Рішенням Державної податкової служби України від 05.11.2021р. №25166/6/99-00-06-01-04-05 ППР ГУ ДПС у м.Києві від 05.07.2021 №05063207096, №05063407096 залишено без змін, а скаргу ПАТ «Страхова компанія «Юнівес» без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що порушує законні права та інтереси, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Водночас, згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення наказу) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 9 грудня 2020 року №1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

Отже, Кабінетом Міністрів України на момент призначення та проведення перевірки не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних позапланових перевірок платників податків.

Проте, п. 4 р. II Закону України Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 17.09.2020 року № 909-IX визначено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надати право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

У свою чергу, відповідно до вказаної норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 03.11.2021 р. №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки», якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;

документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ);

документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Водночас, мораторій на проведення планових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції на момент спірних правовідносин) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто, зміна положень Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Суд враховує той факт, що існує чинна норма, а саме п. 4 р. II Закону України «Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 17.09.2020 року № 909-IX, яка не визнана неконституційною, проте вона не може бути застосована у спірних правовідносинах, оскільки відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу, а тому будь-який нормативно-правовий акт, окрім Податкового кодексу України, у тому числі й інший закон, не може змінити правове регулювання податкових відносин, встановлене нормами Податкового кодексу України.

Відповідно, з цих самих підстав, не може бути застосована у спірних правовідносинах також Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. №89 Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки.

До того ж, Податковий кодекс України має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України.

Вказане питання було предметом дослідження Верховного Суду, який надав юридичну оцінку обмеженням мораторію на проведення перевірок, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. №89.

Так, Верховний Суд виходив з того, що за загальним правилом, вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.

Як зазначалось, наведений вище висновок ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду, що викладений у постанові від 22.02.2022 р. у справі № 420/12859/21.

Відтак, наведене вище свідчить про те, що податковий орган, незважаючи на прийняття постанови «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03.02.2021 р. №89, не був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної позапланової перевірки.

Наведене вище вказує про недотримання відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу положень частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Суду, що викладена у постанові від 15.04.2022 р. у справі № 160/5267/21.

Також, суд бере до уваги, що Верховний Суд у постанові від 23.02.2022 р. у справі №560/3678/19 зробив висновок, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Отже, процедурні порушення, допущені податковим органом під час призначення та/або проведення перевірки є самостійною і достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень та інших рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, якщо вони мають грубий характер і істотно порушують права платника податків.

Беручи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи наведені норми законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя В.В.Файдюк