Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №400/11031/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/11031/25

Перша інстанція: суддя Мороз А. О.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.

суддів – Бойка А.В., Тарновецького І.І.,

за часті секретаря – Жигайлової О.Е.

за участі представника апелянта – Цюпи В.П.

за участі представників відповідача – Мельника О.М., Гецнара І.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВМОЛПРОМ» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВМОЛПРОМ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2025 року ТОВ «МИКОЛАЇВМОЛПРОМ» звернулося з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби Миколаївської області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову «Про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» законодавства про харчові продукти та корми» від 11.09.2025 №14.2-10/12.

В обґрунтування позовних вимог про протиправність спірної постанови зазначає, що суб`єктом владних повноважень була порушена процедура призначення та проведення перевірки, оскільки відповідач не надав рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері про дозвіл на проведення перевірки.

Також позивач зазначає, що на противагу висновку Миколаївської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби №004192д.к/25 від 15.07.2025, яка покладена в обґрунтування спірної постанови, ТОВ «МИКОЛАЇВМОЛПРОМ» отримані висновки Миколаївської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби №004029п/25 від 14.07.2025 та №004109п/25 від 15.07.2025.

Як зауважує позивач, зразки що були досліджені у висновку №004192д.к/25 від 15.07.2025, а також у висновках № 004029п/25 від 14.07.2025 і № 004109п/25 від 15.07.2025 відібрані з тих самих партій масла та сиру, які виготовлені тією самою датою та протягом тієї самої зміни, тобто є повністю ідентичними. Окрім цього, зразки зазначені у висновках № 004029п/25 від 14.07.2025 та № 004109п/25 від 15.07.2025 були відібрані за участю представників ветеринарної медицини військових частин та суб`єктів господарювання, яким в подальшому поставляється виготовлена товариством продукція. Отже, як пояснює позивач, висновки Миколаївської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби, стосовно тієї самої продукції, кардинально відрізняються один від одного, що ставить під сумнів висновок №004192д.к/25 від 15.07.2025, на підставі якого прийнята спірна постанова.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року в задоволенні позову ТОВ «МИКОЛАЇВМОЛПРОМ» - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до помилкового вирішення справи, ТОВ «МИКОЛАЇВМОЛПРОМ» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про законність дій Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області щодо проведення перевірки товариства.

Як вважає апелянт, під час розгляду справи суд не врахував, що на час проведення перевірки, відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 №303 (далі – Постанова №303) в період воєнного стану здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) дозволяється на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах, тобто, позаплановий захід має бути проведений лише за наявності рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

За таких підстав, як зауважує апелянт, лист Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №11.2-17/16434 від 02.07.2025, який відповідачем був наданий до матеріалів справи не може бути підставою для проведення перевірки, оскільки не є рішенням органу центральної влади щодо ініціювання такої перевірки, що на переконання апелянта свідчить про порушення процедури призначення та проведення перевірки.

Посилаючись на позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 04.08.2021 у справі №240/5336/18, апелянт зазначає, що оскільки контролюючим органом захід призначений та проведений незаконно, результати такої перевірки з огляду на порушення вимог законодавства при її призначенні та проведенні, не можуть створювати правових наслідків, а тому, прийнята на підставі протиправно встановлених обставин постанова про накладення штрафу також є незаконною та підлягає скасуванню.

Отже, як вважає апелянт, заявлений позов є цілком обґрунтованим, а тому має бути задоволений.

Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області у відзиві на апеляційну скаргу, зазначає про безпідставність доводів апеляційної скарги, а позицію апелянта такою, що не спростовує законності його дій. Відповідач зазначає, що повністю погоджується із висновками суду першої інстанції, які викладені в оскаржуваному рішенні, вважає його законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а рішення суду - залишити без змін.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до статті 124-130 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 02.07.2025 до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області надійшов лист Держпродспоживслужби від 02.07.2025 № 11.2-17/16434 стосовно розгляду звернення ОСОБА_1 щодо фальсифікації молочної продукції ТОВ «МИКОЛАЇВМОЛПРОМ».

08.07.2025 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Миколаївській області виданий наказ №2071 ОД «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю ТОВ «МИКОЛАЇВМОЛПРОМ» (05409745)».

На підставі наказу посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області проведений позаплановий захід, під час якого здійснений відбір зразків масла солодковершкового «Селянське» 72,5%, дат виготовлення 01.07.2025, 03.07.2025, 10.07.2025 та зразку сиру твердого «Карпатський» 50%, дата виготовлення 06.07.2025.

Зразки харчових продуктів відібрані для дослідження на наявність немолочного жиру, які направлені до Миколаївської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби.

Також відібрані ідентичні зразки зазначених харчових продуктів, які були опломбовані та вручені уповноваженій особі ТОВ «МИКОЛАЇВМОЛПРОМ» для зберігання ним на випадок проведення арбітражного лабораторного дослідження, про що складений акт відбору зразків від 10.07.2025 № 14.15.1-42/33.

Згідно експертного висновку Миколаївської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби від 15.07.2025 №004192 д.к./25 всі зразки масла солодковершкового «Селянське» 72,5% та зразок сиру твердого «Карпатський» 50% не відповідають за тригліцеридним складом молочного жиру та масової частки немолочних жирів, від загального вмісту жиру.

16.07.2025 посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, державними ветеринарними інспекторами вручені уповноваженим особам ТОВ «МИКОЛАЇВМОЛПРОМ» результати лабораторного дослідження, та експертний висновок від 15.07.2025 № 004192 д.к./25.

ТОВ «МИКОЛАЇВМОЛПРОМ» подало до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області заяву про проведення арбітражного лабораторного дослідження.

Листом від 22.07.2025 №14.2.2-2-09/5396 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Миколаївській області у проведенні арбітражного лабораторного дослідження відмовлено, оскільки в заяві не визначено референс-лабораторії, яка повинна провести дослідження.

11.09.2025 за результатами розгляду справи головним державним ветеринарним інспектором прийнято постанову №14.2-10/12 про накладання штрафу на ТОВ «МИКОЛАЇВМОЛПРОМ» на суму 40 000 грн.

Вважаючи спірну постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, посилаючись на приписи частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та пункту 2 Переліку підстав для здійснення позапланових заходів державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин на період воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.01.2023 №5, визнав законними дії Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області щодо проведення перевірки товариства.

Як указав суд, наказ Головного управління від 08.07.2025 №2071 ОД «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю ТОВ «МИКОЛАЇВМОЛПРОМ» виданий в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, а тому, відповідно, суд визнав, що проведений захід державного контролю є правомірним.

Суд встановив, що належним доказом в даній справі, а саме: результатом лабораторних досліджень Миколаївської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби, зокрема, експертним висновком від 15.07.2025 №004192 д.к./25, встановлено, що всі відібрані зразки не відповідають за тригліцеридним складом молочного жиру та масової частки немолочних жирів, від загального вмісту жиру, що позивачем не спростовано відповідними доказами.

З огляду на таке суд вважав, що постанова про накладення штрафу є правомірною, а тому дійшов висновку, що підстави для її скасування та задоволення позову відсутні.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Колегія суддів зауважує, що ключовим правовим питанням спору у цій справі є наявність правових підстав для проведення перевірки.

Положення статті 3 та частини 4 статті 42 Конституції України визначають, що захист прав споживачів та забезпечення безпечності харчових продуктів є конституційним пріоритетом та міжнародним зобов`язанням України.

Однак, наведене жодним чином не може нівелювати обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, визначений статтею 19 Конституції України.

Аналогічна норма закріплена у статті 6 Закону України від 17.02.2022 № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073-IX).

Законність державного втручання у сферу підприємницької діяльності та формування інвестиційної привабливості України забезпечується виключно суворим дотриманням встановлених процедур.

Державний нагляд (контроль) у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 6 Закону № 877-V підставою для позапланового заходу може бути, зокрема, звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю.

Такий захід проводиться територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері.

У період воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) було припинено на підставі Постанови КМУ №303.

Виняток передбачено пунктом 2 зазначеної Постанови (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1363) - за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Центральним органом, що формує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, є Мінагрополітики відповідно до абзацу четвертого пункту 1 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 №124 (втратило чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 №903).

Мінагрополітики пунктами 1 та 2 наказу від 03.01.2023 № 5 «Про затвердження Переліку підстав для здійснення позапланових заходів державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин на період воєнного стану» затвердило Перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), включаючи звернення фізичних осіб, та доручило Держпродспоживслужбі забезпечити їх здійснення за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України, з підстав, визначених Переліком.

Відповідно до пункту 2 Переліку, затвердженого Наказом Мінагрополітики № 5 до такого переліку підстав належить звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Однак Наказ Мінагрополітики № 5 є нормативно-правовим актом, який встановлює правові положення загального характеру, і не може підміняти індивідуальний акт Міністерства аграрної політики та продовольства України в розумінні пункту 2 Постанови КМУ № 303.

Колегія суддів зазначає, що вимога щодо отримання індивідуального погодження центрального органу виконавчої влади (Мінагрополітики) на проведення кожного конкретного позапланового заходу не є формальною процедурною дією, а забезпечує баланс публічних інтересів держави у сфері захисту життя та здоров`я людини, безпечності харчових продуктів та приватних інтересів суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність в умовах воєнного стану.

Водночас передбачений пунктом 2 Постанови КМУ № 303 механізм індивідуального погодження запобігає необґрунтованому чи надмірному державному втручанню у господарську діяльність і забезпечує реалізацію принципу пропорційності та мінімально необхідного втручання.

Тому для проведення кожного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів Держпродспоживслужба має звертатися до Мінагрополітики, і може реалізувати повноваження щодо проведення заходу нагляду (контролю) лише за умови отримання позитивного рішення у формі індивідуального акта.

Повертаючись до обставин цієї справи та оцінюючи правомірність спірної постанови, колегія суддів враховує, що підставою перевірки є звернення фізичної особи ОСОБА_2 (без дати) направлене на адресу Держпродспоживслужби в якому скаржник вказує, що під час зустрічі з його знайомими військовослужбовцями, інформацію про яких він не може відкривати, його повідомили про те, що на підставі державного контракту їм постачають масло солодковершкове та сир, які можуть не відповідати ДСТУ та заявленій інформації на етикетці.

Вказане звернення Держпродспоживслужба скерувала до Головного управління Держпродспоживслужби у Миколаївській області.

08.07.2025 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Миколаївській області видано наказ №2071-ОД про проведення позапланової перевірки.

Колегія суддів зазначає, що нормативно-правовий акт центрального органу виконавчої влади не може підміняти індивідуальні рішення цього органу щодо кожної конкретної перевірки, оскільки пункт 2 Постанови КМУ № 303 вимагає саме рішень (у множині) центральних органів виконавчої влади для кожного випадку проведення перевірки.

Такий висновок відповідає правовій позиції, яка викладена Верховним Судом у постанові від 26.11.2025 у справі № 420/31220/24 та яка в силу вимог статті 242 КАС України має бути врахована судами під час вирішення даного спору.

З урахуванням викладеного слід констатувати, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки указаним вище обставинам, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відсутність порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Окрім наведеного, колегія суддів звертає увагу на те, що спірні відносини, які виникли у зв`язку з проведенням суб`єктом владних повноважень позапланового заходу державного нагляду (контролю), регулюються положеннями Закону № 2073-IX.

Принцип законності, закріплений у статті 6 цього Закону, встановлює, що суб`єкт владних повноважень (адміністративний орган) зобов`язаний діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частина 3 статті 6 Закону № 2073-IX здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов:

1) дискреційне повноваження передбачено законом;

2) дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом;

3) правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом;

4) вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків (

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 2073-IX адміністративний орган зобов`язаний використовувати свої повноваження з метою, з якою такі повноваження надані. Мета, з якою надано повноваження, визначається законом або випливає з його положень.

Колегія суддів наголошує, що недотримання процедури позапланового заходу державного нагляду (контролю), передбаченої Законом № 877-V, з урахуванням норм Постанови КМУ № 303 у період дії воєнного стану унеможливлює використання результатів такої перевірки, як підстави для притягнення до відповідальності суб`єкта господарювання, що зумовлює протиправність постанови Головного управління Держпродспоживслужби Миколаївської області про накладення штрафів незалежно від її змісту, навіть за наявності фактичних порушень законодавства.

З урахуванням викладеного, оскільки судом апеляційної інстанції встановлений факт не дотримання суб`єктом владних повноважень процедури проведення заходів державного контролю ТОВ «МИКОЛАЇВМОЛПРОМ», колегія суддів вважає що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Позаяк порушення процедури призначення та проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) є самостійною та достатньою підставою для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови, колегія суддів не надає у цій справі оцінки суті виявлених контролюючим органом порушень з боку ТОВ «МИКОЛАЇВМОЛПРОМ».

Колегія суддів, оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, дійшла висновку про обґрунтованість заявленого позову.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що за результатами даного апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям у справі постанови про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною та скасування постанови №14.2-10/12 від 11.09.2025 «Про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» законодавства про харчові продукти та корми».

При цьому, під час розгляду даної апеляційної скарги колегія суддів врахувала висновок ЄСПЛ, викладений у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, у якому вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Окрім цього, варто зазначити, що у справі «Рисовський проти України», ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовний спосіб. Зокрема, на державні органи покладений обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

У пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навести обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Обов`язок суду мотивувати прийняття або відхилення доводів сторін по суті спору полягає у відображенні в судовому рішенні висновків суду про те, що саме дало йому підстави прийняти та/чи відхилити аргументи сторін щодо суті спору, з посиланням на з`ясовані у справі обставини та норми матеріального чи процесуального права, що підлягають застосуванню до правовідносин, що склалися.

Водночас, оскільки на суд покладений обов`язок здійснювати правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, зазначений обов`язок суду полягає в закладенні у свої мотиви відповідної аргументації з дотриманням принципів верховенства права.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не встановлено в повній мірі фактичні обставини справи, та не надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів, наведених сторонами, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено повно та правильно, а отже наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі щодо цього спростовують неправильні по суті висновки суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, слід указати таке.

Частина 1 статті 139 КАС України передбачає, що при частковому задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати у відповідній частині, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області на користь ТОВ «МИКОЛАЇВМОЛПРОМ» слід стягнути судовий збір, сплачений позивачем в суді першої інстанції за подання позовної заяви в сумі 3028 грн. та за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції в сумі 4992 грн., що в загальному розмірі складає 8020 грн.

Враховуючи, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду, наявні підстави для задоволення апеляційної скарги зі скасуванням рішення суду першої інстанції та прийняттям нового - про задоволення позову.

Так, приписи пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України визначають, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до вимог пункту 3 та 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки суд не в повному обсязі встановив обставини справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВМОЛПРОМ» - задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року - скасувати.

Ухвалити у справі постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВМОЛПРОМ» - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову «Про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» законодавства про харчові продукти та корми» від 11.09.2025 №14.2-10/12.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 40327023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВМОЛПРОМ» (код ЄДРПОУ 05409745) сплачений судовий збір у загальному розмірі 8020 грн. (вісім тисяч двадцять гривень 00 коп.).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України

Головуюча суддя О. А. Шевчук

суддя А. В. Бойко

суддя І. І. Тарновецький