Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №160/23925/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/23925/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року в адміністративній справі №160/23925/25 (головуючий суддя першої інстанції - Голобутовський Р.З.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 28.08.2025 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якому просила:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській щодо переведення виплати її пенсії через відділення поштового зв`язку та припинення її виплати, визначення як працюючого пенсіонера, визначення як особи, якій не здійснюється масовий перерахунок розміру пенсії, протиправною бездіяльність щодо невиплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області перерахувати розмір її пенсії за вислугу років, починаючи з 07.10.2009, як непрацюючому пенсіонеру, дитині війни, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, поновити виплату з 01.06.2025, виключити зі складу осіб, яким не проводиться масовий перерахунок розміру пенсії, виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду 29.12.2025 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2025.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2025.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у виплаті пенсії ОСОБА_1 на її особистий банківський рахунок відповідно до реквізитів, вказаних в заяві від 19.06.2024.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 на її особистий банківський рахунок відповідно до реквізитів, вказаних в заяві від 19.06.2024.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо визначення ОСОБА_1 як працюючого пенсіонера з 25.02.1993.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у пенсійній справі визначити ОСОБА_1 як непрацюючого пенсіонера з 25.02.1993.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо визначення ОСОБА_1 як особи, якій не здійснюється масовий перерахунок розміру пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виключити ОСОБА_1 зі складу осіб, яким не здійснюється масовий перерахунок розміру пенсії.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу з 07.10.2009 по дату фактичної виплати пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 07.10.2009 по дату фактичної виплати пенсії.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування скарги зазначено, що суд першої інстанції ухвалив необґрунтоване, незаконне рішення, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової компенсації (бланк якої передбачено Додатком №1 до Порядку №1596) яка відповідно до п.10 Порядку №1596, може бути подана пенсійному органу двома шляхами: особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду; від установи уповноваженого банку.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

У період з 01.04.2026 року по 17.04.2026 року суддя-член колегії Чабаненко С.В. перебувала на лікарняному. У період з 28.05.2026 року по 16.06.2026 року головуючий суддя Юрко І.В перебувала у відпустці.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 від 13.11.2019, яка постійно проживає в Ізраїлі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 у справі №160/6206/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не поновлення виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про поновлення пенсії від 15.05.2020 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Листом від 10.04.2023 №2800-030102-8/19229 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проінформувало позивача, що у разі, якщо рішенням суду зобов`язано поновити виплату раніше призначеної пенсії, пенсія поновлюється в розмірі, що склався станом на дату припинення виплати пенсії, якщо інше не передбачено рішенням суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі №160/1639/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у розгляді заяви представника ОСОБА_1 – Акерман Наталії Іванівни від 06.12.2022 про поновлення виплати та перерахунок пенсії за вислугу років

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву представника ОСОБА_1 – Акерман Наталії Іванівни від 06.12.2022 про поновлення виплати та перерахунок пенсії за вислугу років, та прийняти рішення у встановленому порядку відповідно до вимог законодавства, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.

Як встановлено з тексту рішення суду по справі №160/1639/23 згідно із службовою запискою начальника відділу перерахунків пенсій №5 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17.08.2021 року №54868/01-16 в порядку виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 в адміністративній справі №160/6206/20, яке набрало законної сили 11.01.2021, виплату пенсії за віком ОСОБА_1 поновлено з 15.05.2020 в розмірі 49,86 грн..

Також з вказаного рішення суду по справі №160/1639/23 вбачається, що листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №0400-010503-8/45339 від 29.04.2022 року повідомлено ОСОБА_1 про припинення з 01.05.2022 року виплати пенсії у зв`язку з тривалою невиплатою.

ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом №54536-41544/А-01/8-0400/23 від 03.11.2023 у відповідь на запит від 22.09.2023 повідомив, що позивачу з 06.12.2022 поновлено виплату пенсії за вислугу років. Надано інформацію про нараховані та виплачені суми пенсії з 15.05.2020 по 30.04.2022 та з 06.12.2022 по 31.10.2023.

06.11.2023 позивачем подано заяву про призначення/перерахунок пенсії.

На зазначену заяву ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом «Про розгляд звернення» №60602-48494/А-01/8-0400/23 від 04.12.2023 вказав, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/1639/23 виконано у повному обсязі. На виконання рішення суду №160/1639/23 ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії за вислугу років з 06.12.2022, про що було повідомлено листом №54536-41544/А-01/8-0400/23 від 03.11.2023 року. Питання щодо поновлення пенсії ОСОБА_1 за періоди з 07.10.2009 по 15.05.2020 та з 30.04.2022 по 06.12.2023 судом не розглядалось.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 у справі №160/33355/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не виплати пенсії з 07.10.2009 по 15.05.2020 та з 01.05.2022 по 06.12.2022 за вислугу років ОСОБА_1 , не здійснення перерахунку розміру пенсії, не виплати компенсації втрати частини доходу.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір пенсії, виплатити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 з 07.10.2009 по 15.05.2020 та з 01.05.2022 по 06.12.2022, з виплатою компенсації втрати частини доходів.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025 у справі №160/33355/23 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 в адміністративній справі №160/33355/23 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 07.10.2009 по 15.05.2020 та з 01.05.2022 по 06.12.2022.

Прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 в адміністративній справі №160/33355/23 залишено без змін.

21.04.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та просила:

- повідомити підстави не виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 у справі №160/33355/23;

- надіслати довідку про нараховану та фактично виплачену пенсію ОСОБА_1 , (ІПН НОМЕР_2 ) за період з 07.10.2009 по квітень 2025 року;

- надіслати виписку з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії за період з 07.10.2009 по квітень 2025 року з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії з врахуванням всіх законодавчих актів та постанов КМУ щодо перерахунку пенсій;

- пенсію виплачувати в АТ «Ощадбанк» відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.04.2025 повідомлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вживаються заходи щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 у справі №160/33355/23 та опрацювання електронної пенсійної справи.

15.06.2025 представник позивача повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із аналогічною заявою.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.06.2025 повідомлено, що з листопада 2023 року виплата пенсії ОСОБА_1 проводилась через банківську установу АТ «ОТП БАНК». Пенсія за листопад 2024 року банківською установою АТ «ОТП БАНК» не зарахована на поточний рахунок ОСОБА_1 у зв`язку з закриттям поточного рахунку.

У зв`язку із закриттям поточного рахунку з грудня 2024 року виплата пенсії переведена через підприємство поштового зв`язку №51931. Пунктом 10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596 передбачено, що заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1 Порядку) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України.

Заява приймається за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з`ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025 у справі №160/33355/23 ОСОБА_1 нараховано до виплати 6345,09 грн. пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 07.10.2009 по 15.05.2020 та з 01.05.2022 по 06.12.2022. Покладені судами зобов`язання виконані в порядку, встановленими судовими рішеннями, підстави для нарахування компенсації втрати частини доходу відсутні.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.06.2025 повідомлено, що з 01.06.2025 припинено виплату пенсії у зв`язку з тривалою невиплатою.

Не погодившись з розрахунком пенсійної виплати, переведенням виплати пенсії через відділення поштового зв`язку та припинення її виплати, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ч. 3 ст. 46 Конституції України).

Пенсійні правовідносини регулюються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 1 Закону №1058-ІV встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 5 Закону №1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону №1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 51 Закону №1058-IV у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно із приписами ст. 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 5 ст. 45 Закону №1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

На виконання зазначених норм Закону №1058-IV Правлінням Пенсійного фонду затверджено Порядок №22-1.

Відповідно до абз. 1 п. 1.1. Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може бути подана представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (п. 1.3. Порядку № 22-1).

З матеріалів справи судом встановлено, що виплата пенсії позивачу призупинена відповідачем у зв`язку з тривалим неотриманням призначеної пенсії.

Порядок виплати пенсії та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1596 від 30.08.1999 в редакції на момент виникнення спірних правовідносин та визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об`єднаними управліннями, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів, шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги в уповноважених банках.

Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1279.

Відповідно до ч.1 ст.47 Закону №1058 пенсія виплачується щомісяця у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Суд враховує, що ні Закон № 1058, ні Порядки №№ 22-1 та 1596 не передбачають такої підстави для відмови у виплаті призначеної довічно пенсії через банківську установу, як надання заяви про поновлення виплати пенсії особисто шляхом звернення до відділу обслуговування громадян (сервісного центру) територіального органу Пенсійного фонду України.

Відповідач в листі від 16.06.2025 №0400-010403-8/114263 зазначає, що нарахування і виплата пенсії позивачу була припинена з 01.06.2025 у зв`язку з тривалою невиплатою.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону №1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Суд зазначає, що ч. 1 ст. 49 Закону №1058 не передбачає автоматичного припинення виплати пенсії. За наявності будь-якої з підстав, з якою Закон №1058 пов`язує припинення виплати пенсії, така виплата припиняється або за рішенням територіального органу Пенсійного фонду, або за рішення суду.

Крім того, пенсійним органом не приймалось рішення про припинення виплати пенсії позивачу та взагалі відсутнє будь-яке рішення суду з цього приводу.

Отже, припиняючи позивачу виплату пенсії з 01.06.2025, пенсійний орган діяв не у спосіб, визначений законом.

З огляду на встановлені фактичні обставини та правове регулювання спірних правовідносин, діючи на підставі ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд робить висновок, що дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, які полягають у припиненні виплати пенсії позивача є протиправними, оскільки припинення виплати пенсії можливе лише на підставі відповідного рішення територіального органу Пенсійного фонду або за рішенням суду, і лише з підстав, визначених ст. 49 Закону №1058-IV, перелік яких є вичерпним.

Будь-яких доказів стосовно прийнятого рішення щодо припинення виплати пенсії позивачу матеріали справи не містять. Припинення виплати пенсії позивачу не з підстав, визначених ст. 49 Закону №1058-IV, порушує право позивача на належний соціальний захист.

Згідно зі ст. 51 Закону №1058-IV у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 №25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону № 1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону № 1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Як зазначено в пункті 3.3. Рішення Конституційного Суду України №25-рп/2009 оспорюваними нормами Закону № 1058-IV держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

Тобто, виходячи із чинного пенсійного законодавства, особа має право на отримання призначеної пенсії незалежно від місця її проживання.

Також, у пункті 3 Рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009 зазначено, що пунктом 2 частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» створено правову ситуацію, у якій громадяни, які працювали на території України, сплачували страхові внески і отримали право на пенсію, але обрали постійним місцем проживання державу, з якою Україна не уклала міжнародний договір щодо виплати громадянам України пенсій, зароблених в Україні, позбавлені можливості їх одержувати. При цьому наголошується, що вказані положення Закону суперечать приписам Конституції України щодо неможливості скасування конституційних прав і свобод, рівності конституційних прав і свобод громадян незалежно від місця проживання, гарантування піклування та захисту громадянам України, які перебувають за її межами, права громадян на соціальний захист у старості.

Отже, виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні або відсутність міжнародного договору, ратифікованого Верховною Радою України; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія - в Україні чи за її межами, що також передбачено в статті 46 Конституції України.

Зазначена позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом за подібних обставин, зокрема, у справі від 14.02.2019 у справі №766/15025/16-а. У вказаній справі Верховний Суд сформулював наступні висновки:

1) право на соціальний захист належить до основоположних прав і свобод, які гарантуються державою, і за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України;

2) іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими ж правами та свободами, а також несуть такі ж обов`язки, як і громадяни України - за винятками, установленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України;

3) держава гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами;

4) громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом;

5) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, застраховані згідно із Законом № 1058-IV та які досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку, мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені в статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом;

6) іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачене міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

7) реєстрація місця проживання чи місця перебування особи за межами України або її відсутність (спірність) не може бути умовою для обмеження реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження (перегляду, відтермінування тощо);

8) не може бути привілеїв чи обмежень у механізмі реалізації конституційного права на соціальний захист, зокрема, за ознаками етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання або іншими ознаками.

У подальшому, Верховний Суд підтверджував вказану позицію у постановах від 13.06.2019 у справі №204/1134/17, від 30.09.2019 у справі №475/164/17, від 01.10.2019 у справі №804/3646/18 та від 30.09.2021 у справі №540/4060/20.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 4.1 розділу IV Порядку №22-1 заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви (пункт 4.3 розділу IV Порядку № 22-1).

Спеціальне законодавство у сфері соціального захисту, а саме ст. 46 Закону №1058-IV, визначає, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Отже, у разі, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах до тих пір, поки такі виплати передбачено законодавством. Конституція України та Закон № 1058-ІV гарантують всім громадянам України, за певних умов, право на матеріальне забезпечення за рахунок трудових та соціальних пенсій.

При первинному встановленні розміру пенсії орган Пенсійного фонду діє на підставі звернення громадянина із заявою про призначення йому пенсії. У випадках поновлення раніше призначеної пенсії органи Пенсійного фонду діють на підставі цієї ж заяви пенсіонера у строки, встановлені статтею 49 Закону № 1058-IV.

При цьому законодавцем чітко встановлено, що поновлення виплати пенсії проводиться протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Відсутність чіткого законодавчого механізму щодо поновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне проживання за межі України, призвело до ситуації, за якої громадяни України були позбавлені можливості отримувати належні їм пенсійні виплати, або створювалися умови за яких пенсіонерам, які проживають за межами України, для отримання належних їм пенсійних виплат необхідно було докласти значних зусиль, зокрема, звертатись до суду.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 у справі №815/1226/18.

Враховуючи встановлену судом безпідставність припинення виплати пенсії позивачу, виплата пенсія має бути відновлена з дати такого припинення з 01.06.2025.

Стосовно вимог щодо виплати пенсії на картковий рахунок, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596 затверджено Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, який визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам, у тому числі допомоги на поховання і сум пенсій, грошової допомоги, недоотриманих у зв`язку із смертю одержувача, особам, які мають право на отримання таких виплат, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві (органи Пенсійного фонду України) та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, виконавчого органу міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат (органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (одержувачі), а у разі їх смерті - на поточні рахунки осіб, які мають право на отримання допомоги на поховання та недоотриманої суми пенсії, грошової допомоги, в уповноважених банках (Порядок №1596).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1596 одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.

Згідно пункту 10 Порядку №1596 заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України.

Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку, зокрема, в електронній формі з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, одержувача та уповноваженого працівника банку.

Заява приймається за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з`ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку.

У разі отримання від одержувача заяви про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка орган Пенсійного фонду України або орган соціального захисту населення інформує одержувача про необхідність укладення договору банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком.

Органи Пенсійного фонду України та органи соціального захисту населення формують перелік одержувачів на підставі отриманих заяв про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка та разом із необхідними для відкриття поточних рахунків таким особам документами та відомостями, визначеними нормативно-правовими актами Національного банку, подають його відповідному уповноваженому банку у строки, визначені у договорі, але не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати прийняття документів.

Уповноважений банк може відмовити у відкритті поточного рахунка одержувачу з підстав, визначених законодавством та/або нормативно-правовими актами Національного банку, або у разі надання не в повному обсязі та/або недостовірної інформації чи документів, що містять недостовірну/неправдиву інформацію, та/або будь-яких інших відомостей, необхідних уповноваженому банку для відкриття поточного рахунка згідно з вимогами законодавства та/або нормативно-правових актів Національного банку, про що повідомляє відповідному органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення із зазначенням причин відмови у відкритті рахунка для інформування одержувача або подання відсутньої/уточнювальної інформації, відсутніх відомостей та/або документів.

Уповноважений банк щомісяця не пізніше 20 числа подає органам Пенсійного фонду України або органам соціального захисту населення перелік відкритих за зверненнями органів Пенсійного фонду України та органів соціального захисту населення поточних рахунків одержувачам із зазначенням номерів таких рахунків та інформації про укладення договорів банківського рахунка з одержувачами, а в разі відмови у відкритті поточного рахунка - інформацію про причину відмови.

Заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.

Отже, пунктом 10 Порядку №1596 передбачено можливість подання заяви про виплату пенсії через банківську установу двома шляхами, а саме або пенсіонером безпосередньо до органу ПФУ або шляхом звернення пенсіонера до банківської установи та подальшим переданням банківською установою до органів ПФУ заяви пенсіонера щодо бажання отримувати пенсію на визначений банківський рахунок.

В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 від 19.06.2024 про виплату пенсії на картковий рахунок.

В листі від 23.06.2025 №0400-010406-8/119858 відповідач стверджує, що у зв`язку із закриттям поточного рахунку з грудня 2024 року виплата пенсії проведена через підприємство поштового зв`язку.

В листі від 16.06.2025 №0400-010403-8/114263 відповідач зазначає про необхідність надання заяви про відкриття банківського рахунку.

Суд першої інстанції в рішенні зазначив, що відповідачем ані до листа від 23.06.2025 №0400-010406-8/119858, ані під час розгляду справи не надано доказів закриття банківського рахунку ОСОБА_1 , визначеного в заяві від 19.02.2024.

З цього приводу апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно заяви ОСОБА_1 від 19.02.2024 року остання просить ГУ ПФУ в Дніпропетровській області перераховувати суми пенсії на поточний рахунок, який відкрито у ТВБВ №10015/0559 ОПЧ, Одеське РУ, згідно заяви від 21.04.2025 року ОСОБА_1 просить пенсійні виплати здійснювати в АТ «ОщадБанк», а згідно заяви, поданої 05.11.2024 року на веб-портал ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, взагалі не зазначає на який поточний рахунок та в якому банку треба здійснювати пенсійні виплати.

Судом першої інстанції залишено поза увагою, що пенсійний орган в листі від 23.06.2025 №0400-010406-8/119858 зазначає про виплата пенсії позивачу проводилась з листопада 2023 року через банківську установу АТ «ОТП БАНК» і саме це поточний рахунок було закрито з листопада 2024 року у зв`язку з тривалим неотриманням зарахованої на такий рахунок пенсії.

Посилання позивача в позовній заяві та суду першої інстанції на те, що управління умисно здійснює переказ за реквізитами, що не відповідають наданої банком заяви (зазначають « ОСОБА_1 » як в пенсійній справі, замість « ОСОБА_1 » - як в заяві) в зв`язку з чим платіж повертається нацбанком, є припущенням, оскільки не підтверджується матеріалами справи.

Постановою Кабінету Міністрів України №1596 від 30.08.1999 року затверджено «Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках» (далі по тексту - Порядок №1596).

Зазначеним Порядком визначено механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об`єднаними управліннями, ГУ ПФУ в областях, м.Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги в уповноважених банках.

За приписами пунктів 2, 4, 6 Порядку №1596 уповноваженими банками є банки, визначені переможцями конкурсу на право виплати пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ через поточні рахунки відповідно до Порядку проведення конкурсного відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 26 вересня 2001 року №1231.

Виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України, в яких функціонують вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо). Одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.

Положення статті 47 Закону №1058 визначають можливість виплати пенсії через установи банків у порядку, передбаченому КМУ.

На офіційному сайті Пенсійного фонду України наведено перелік уповноважених банків, через які може здійснюватись виплата пенсій, серед переліку уповноважених банків наявний АТ «Ощадбанк». Отже, АТ «Ощадбанк» є уповноваженим банком, якому надано право виплати пенсії пенсіонерам, через відкритий в ньому поточний рахунок. Вказаний перелік уповноважених банків не містить такого банку як ТВБВ №10015/0587 ОПЧ.

Згідно із пунктом 10 Порядку №1596 заява про виплату пенсії або грошової допомоги подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку. У разі отримання від одержувача заяви про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка орган Пенсійного фонду України або орган соціального захисту населення інформує одержувача про необхідність укладення договору банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком. Заяви приймаються за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з`ясування місця її проживання, і реєструються в установленому порядку.

Заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.

За змістом приписів пункту 12, пункту 13 Порядку №1596 органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають:

- списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках;

- опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - опис) згідно з додатком 3 у трьох примірниках.

Списки та описи складаються окремо за пенсіями та грошовою допомогою, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, і за грошовою допомогою та іншими грошовими виплатами, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів. Перший примірник списків формується за датою виплати в порядку зростання номерів поточних рахунків, другий - за датою виплати в порядку зростання номерів пенсійних (особових) справ. Дати і виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення. Списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів.

З наведених вище норм вбачається, що підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії (бланк якої є Додатком №1 до Порядку №1596), яка може бути подана пенсійному органу відповідно до вимог п.10 Порядку №1596 шляхом:

- одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду;

- через установи уповноваженого банку;

- одержувачем в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.

При цьому, орган Пенсійного фонду України інформує одержувача про необхідність укладення договору банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком.

Заяви, що подаються одержувачем особисто до органу ПФУ або через установу уповноваженого банку, приймаються при пред`явленні паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з`ясування місця її проживання.

Апеляційний суд не заперечує право позивача відкривати поточні рахунки у будь-яких відділеннях банків для отримання пенсійних виплат, проте, доказом відкриття такого рахунку є укладений договір банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком. Відтак, подання заяви є недостатнім без надання договору банківського рахунка.

Крім того, як зазначалось вище, згідно заяви ОСОБА_1 від 19.02.2024 року остання просить ГУ ПФУ в Дніпропетровській області перераховувати суми пенсії на поточний рахунок, який відкрито у ТВБВ №10015/0559 ОПЧ, Одеське РУ, згідно заяви від 21.04.2025 року ОСОБА_1 просить пенсійні виплати здійснювати в АТ «ОщадБанк», а згідно заяви, поданої 05.11.2024 року на веб-портал ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, взагалі не зазначає на який поточний рахунок та в якому банку треба здійснювати пенсійні виплати.

З листа пенсійного органу від 23.06.2025 №0400-010406-8/119858 вбачається, що виплата пенсії позивачу проводилась з листопада 2023 року через банківську установу АТ «ОТП БАНК» і саме це поточний рахунок було закрито з листопада 2024 року у зв`язку з тривалим неотриманням зарахованої на такий рахунок пенсії.

Тобто, позивач не визначила в позові, на який банківський рахунок в якому банку повинен відповідач виплачувати належні їй суми пенсії.

Судом першої інстанції вказані суперечності не усунуті та зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області виплачувати пенсію на визначений ОСОБА_1 банківський рахунок згідно заяви від 19.02.2024 року.

Відтак, рішення суду в цій частині слід змінити, шляхом доповнення його резолютивної частини посиланням на наявність договору банківського рахунка.

З приводу вимог позивача щодо виплати компенсації втрати частини доходу, апеляційний суд зазначає наступне.

Щодо визначення відповідачем позивача як працюючого пенсіонера, суд зазначає наступне.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії від 06.11.2023, позивач зазначала, що не працює.

Як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, відповідно довідки про стаж з електронної пенсійної справи ОСОБА_1 звільнено 25.02.1993. Буд-яких доказів, що особа працює після 25.02.1993 відповідач не наводить.

З наведених підстав суд робить висновок, що відповідачем безпідставно визначено позивача як працюючого пенсіонера.

Таким чином позовні вимоги - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо визначення позивача як працюючого пенсіонера належать задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії відповідача щодо визначення як особи, якій не здійснюється масовий перерахунок пенсії, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.43 Закону №1058-IV для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.

Порядок перерахунку пенсії, призначеної за Законом №1058-IV визначений ст. 42 цього Закону.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 42 Закону №1058-IV пенсії, в редакції чинної на дату 01.10.2009 року, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, у разі якщо величина середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за даними спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі статистики за минулий рік зросла, то з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, який відповідає не менше ніж 20 відсоткам темпів зростання середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні порівняно з попереднім роком, за винятком випадків, коли підвищення пенсійних виплат за минулий рік перевищило цей коефіцієнт. Якщо коефіцієнт підвищення пенсійних виплат у минулому році був менший ніж зазначений у цій частині, то збільшення пенсій здійснюється з урахуванням попереднього підвищення.

Розмір та порядок такого підвищення пенсії визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.

У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії провадиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідач повинен був врахувати та застосувати норми Закону №1058-IV, якими передбачено, що розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону (стаття 27 Закону), а перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду (стаття 43 Закону).

В порушення наведених вище вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідачем після поновлення виплати позивачу пенсії не здійснюється підвищення розміру пенсії позивача у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

За таких обставин позовні вимоги щодо визнання протиправними дії відповідача щодо визнання протиправними дії щодо призначення пенсії в «твердому розмірі», тобто визначення як особи, якій не здійснюється масовий перерахунок пенсії та зобов`язати виключити зі складу осіб, яким не здійснюється масовий перерахунок розміру пенсії.

Щодо позовних вимог визнання протиправними дії щодо не здійснення розрахунку розміру компенсації втрати частини доходу, суд першої інстанції дійщшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині та зобов`язав ГУ ПФУ в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 07.10.2009 по дату фактичної виплати пенсії.

Натомість, судом першої інстанції залишено поза увагою ту обставину, що такі вимоги вже були предметом розгляду у справі №160/33355/23.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 року у справі №160/33355/23 позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо не виплати пенсії з 07.10.2009 по 15.05.2020 та з 01.05.2022 по 06.12.2022 за вислугу років ОСОБА_1 , не здійснення перерахунку розміру пенсії, не виплати компенсації втрати частини доходу.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області перерахувати розмір пенсії, виплатити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 з 07.10.2009 по 15.05.2020 та з 01.05.2022 по 06.12.2022, з виплатою компенсації втрати частини доходів.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025 року у справі №160/33355/23 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Дніпропетровській області задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 року в адміністративній справі №160/33355/23 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 07.10.2009 по 15.05.2020 та з 01.05.2022 по 06.12.2022.

Прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 в адміністративній справі №160/33355/23 залишено без змін.

В касаційному порядку справа №160/33355/23 не переглядалась.

Оскільки постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025 року у справі №160/33355/23 набрала законної сил, та у вказаній справі та у справі, що розглядається вирішений спір між тими самими сторонами про той самий предмет Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України якщо є такі, що набрали законної і з тих самих підстав, то в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Враховуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції належить частковому скасуванню відповідно до вимог ст.317 КАС України.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року в адміністративній справі №160/23925/25 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 29 грудня 2025 року в адміністративній справі №160/23925/25 скасувати в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу з 07.10.2009 по дату фактичної виплати пенсії та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 07.10.2009 по дату фактичної виплати пенсії скасувати та в цій частині в задоволенні позову відмовити.

Абзац п`ятий резолютивної частини рішення після слів «відповідно до реквізитів, вказаних в заяві від 19.06.2024» доповнити словами «та договором банківського рахунку».

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко