Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №211/5965/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2026 року м. Дніпросправа № 211/5965/25

Головуючий суддя І інстанції - Рагозіна С.О.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 29.09.2025 в адміністративній справі № 211/5965/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті №000119 від 16.05.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 132-2 КУпАП.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 29.09.2025 адміністративний позов задоволено.

Скасовано постанову № 000119 від 16.05.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 132-2 КУпАП та закрите провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51, ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн. ( шістсот п`ять гривень, 60 копійок).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що посадовими особами Укртрансбезпеки було встановлено, що вантажовідправником було внесено до документу на вантаж, а саме накладної № 3130/2025 від 08.04.2025 відомості про масу вантажу, що не відповідає нормативно встановленим законодавством ваговим параметрам, а саме: повна маса транспортного засобу склала 39280 кг (зазначена маса вантажу та маса транспортного засобу без навантаження), що перевищує нормативно встановлені законодавством вагові параметри на 57,12 %, чим порушено вимоги п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 р.

Відповідно до наданої водієм накладної № 3130/2025 від 08.04.2025 вантажовідправником є ТОВ «РЕСАЙКЛІНГ СОЛЮШИНС».

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) виявлене порушення, є адміністративним правопорушенням, зокрема внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документу на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри.

Перевіркою зафіксовано перевищення вагових параметрів транспортного засобу позивача шляхом проведення документального вагового контролю відповідно до вимог підпункту 5-1 пункту 1 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007.

При обчисленні фактичної маси транспортного засобу разом із вантажем контролюючим органом розраховувалася: зазначена в накладній маса вантажу та маса транспортного засобу (згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу без навантаження). Загальна маса транспортного засобу із навантаженням в результаті підрахунку склала 39280 кг при нормативно допустимій для трьохвісного автомобіля – 25 т. Такі вагові перевантаження транспортного засобу є недопустимими, оскільки спричиняють значну шкоду суспільству, руйнують дороги України. Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань керівником юридичної особи ТОВ «РЕСАЙКЛІНГ СОЛЮШИНС» є Мельниченко Сергій Анатолійович.

Тому, виходячи з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань уповноважені особи Укртрансбезпеки відповідно до положень ч. 1 ст. 279-5 КУпАП встановили відповідальну особу вантажовідправника – Мельниченко Сергій Анатолійович.

16.05.2025 враховуючи зафіксовані порушення законодавства під час рейдової перевірки Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області стосовно позивача було винесено постанову № 000119, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення частини 4 статті 132-2 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 51000 грн.

Отже дії відповідача під час формування постанови є законними та такими, що відповідають вимогам статті 19 Конституції України.

10 грудня 2025 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про те, що суд повно та всебічно дослідив накладну №3130/2025, складену між ТОВ «РЕСАЙКЛІНГ СОЛЮШИНС» та ПРАТ «КАМЕТ СТАЛЬ», в якій ТОВ «РЕСАЙКЛІНГ СОЛЮШИНС» значиться, як «покупець» шлаку доменного відвального на підставі Договору №21/М-521 від 30.12.2021 року (специфікація №155). Зазначена накладна складена між ТОВ «РЕСАЙКЛІНГ СОЛЮШИНС», як покупцем та ПРАТ «КАМЕТ СТАЛЬ», як постачальником. Специфікацією №155 від 01.01.2025 року, яка зазначена в товарній накладній, визначено, що ПРАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ», передає ТОВ «РЕСАЙКЛІНГ СОЛЮШИНС» відвальний шлак на умовах поставки FCA Інкотермс 2020. Згідно з умовами FCA (Free Carrier – Франко перевізник) продавець зобов`язується доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Тобто, при передачі товару відповідно до умов Договору та Специфікації №155 вантажовідправником товару є ПРАТ «КАМЕТ СТАЛЬ», а не ТОВ «РЕСАЙКЛІНГ СОЛЮШИНС».

Вказано, що суд обґрунтовано встановив, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що саме ОСОБА_1 або ТОВ «РЕСАЙКЛІНГ СОЛЮШИНС» передавали вантаж перевізнику, оформлювали товарно-транспортну накладну та вносили дані про масу вантажу до документа, що супроводжував перевезення.

Накладна №3130/2025, на яку посилається Укртрансбезпека, є накладною на поставку, а не на перевезення, і в ній ТОВ «РЕСАЙКЛІНГ СОЛЮШИНС» зазначено як покупець, а не вантажовідправник. Умови поставки FCA (Інкотермс 2020), закріплені в договорі та специфікації, прямо вказують, що вантаж передає перевізнику продавець - ПРАТ «КАМЕТ СТАЛЬ», а не покупець. Відповідно до ст. 77 КАС України, саме відповідач - Укртрансбезпека - зобов`язаний довести правомірність винесеної постанови. Проте жодного належного доказу, який би підтверджував статус позивача як вантажовідправника, не надано.

Це узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у справі №160/1043/20 (постанова від 22.02.2022), де зазначено, що відсутність належного документа, який підтверджує статус вантажовідправника, є підставою для скасування постанови про адміністративне стягнення.

Зазначено, що під час перевірки водій надав накладну №3130/2025, яка, як встановлено судом, не є товарно-транспортною накладною, не містить реквізитів перевізника, маршруту, умов перевезення, і складена між постачальником (ПРАТ «КАМЕТ СТАЛЬ») та покупцем (ТОВ «РЕСАЙКЛІНГ СОЛЮШИНС») - тобто є документом бухгалтерського обліку, а не документом, що супроводжує перевезення. Суд також врахував, що відповідно до умов поставки FCA (Інкотермс 2020), закріплених у договорі №21/М-521 та специфікації №155, відвантаження товару здійснює продавець, який передає вантаж перевізнику. Тобто, фактичним вантажовідправником є ПРАТ «КАМЕТ СТАЛЬ», а не ТОВ «РЕСАЙКЛІНГ СОЛЮШИНС».

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 08.04.2025 року відповідно до направлення на рейдову перевірку № 001549 від 03.04.2025 року проводилася рейдова перевірка транспортних засобів у Дніпропетровській області, м. Кам`янське, вул. Широка. В тому числі документальний ваговий контроль, за результатом якої складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0058447. 16.05.2025 року начальником відділу державного нагляду ( контролю) у Дніпропетровській області Дяденчук Д.В. складено постанову №000119, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 132-2 КУПАП до штрафу в розмірі 51000 гривень та зазначено, що 08.04.2025 року при перевірці було виявлено порушення: внесення уповноваженою особою вантажовідправника ТОВ «РЕСАЙКЛІНГ СОЛЮШИНС» відомостей про масу вантажу до Накладної № 3130/2025 від 08.04.2025, що перевезення вантажним автомобілем VOLVO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , які не відповідають нормативно встановленим законодавством вагових параметрів, а саме повна маса транспортного засобу склала 39280 кг (зазначена маса вантажу та тари), що не відповідає фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри понад 57,12 % .

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідальність за внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні передбачена ч. 1 ст. 132-2 КУпАП.

Частиною 3 указаної статті визначена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків включно.

Частиною 4 указаної статті визначена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків.

Пунктом 22.5 ПДР передбачені обмеження як вагових, так і габаритних параметрів транспортних засобів та їх составів.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами".

Вимоги цього пункту не поширюються на транспортні засоби спеціального призначення, які виконують функції зимового утримання автомобільних доріг, та Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час слідування (повернення) до (з) місця виконання заходів із захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, гасіння пожеж.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах визначається Порядком здійснення габаритновагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27.06.2007 №879 (Далі Порядок №879).

Відповідно до п. 3 указаного Порядку №879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, що включає перевірку на відповідність встановленим законодавством нормативам вагових або габаритних параметрів таких транспортних засобів, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження;

Великогабаритний транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри (ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановолю Кабінету Міністрів України 10.10.2001 №1306.

Згідно ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Відповідно до ч.1 ст. 279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Статтею 14 КУпАП визначено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Відповідно до ч.2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Згідно ст. 229 КУпАП органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (стаття 119, частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частина п`ята статті 133, частини перша, друга, четверта, п`ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135).

Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частини перша, друга, четверта, п`ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2); керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п`ята статті 133, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135).

Отже статтею 132-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у виді штрафу, що накладається на спеціального суб`єкта - уповноважену посадову особу вантажовідправника.

Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до службових обов`язків.

В матеріалах справи міститься копія накладної №3130/2025 від 08.04.2025 року в якій ТОВ «РЕСАЙКЛІНГ СОЛЮШИНС» значиться, як «покупець» шлаку доменного відвального на підставі Договору №21/М-521 від 30.12.2021 року (специфікація №155).

Зазначена накладна складена між ТОВ «РЕСАЙКЛІНГ СОЛЮШИНС», як покупцем та ПРАТ «КАМЕТ СТАЛЬ», як постачальником.

Специфікацією №155 від 01.01.2025 року, яка зазначена в товарній накладній, визначено, що ПРАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ», передає ТОВ «РЕСАЙКЛІНГ СОЛЮШИНС» відвальний шлак на умовах поставки FCA Інкотермс 2020.

Згідно з умовами FCA (Free Carrier Франко перевізник) продавець зобов`язується доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця.

Тобто, при передачі товару відповідно до умов Договору та Специфікації №155 вантажовідправником товару є ПРАТ «КАМЕТ СТАЛЬ», а не ТОВ «РЕСАЙКЛІНГ СОЛЮШИНС».

Таким чином, у межах цих господарських правовідносин фактичним вантажовідправником є ПРАТ «КАМЕТ СТАЛЬ», оскільки саме воно ініціювало відправлення вантажу зі своєї території та передавало його водієві автомобіля VOLVO.

ТОВ «РЕСАЙКЛІНГ СОЛЮШИНС» та його посадові особи не здійснювали та не могли здійснювати відвантаження матеріальних цінностей у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно, позивач є неналежним суб`єктом адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 132-2 КУпАП.

Стосовно форми товарно-транспортної накладної.

Права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників визначають Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 (далі - Правила № 363).

За визначенням, наведеним в цих Правилах, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені Законом України "Про автомобільний транспорт" та цими Правилами.

Згідно із пунктом 11.1 розділу 11 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, яка містить всі обов`язкові реквізити, визначені Законом України "Про автомобільний транспорт", форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

У разі необхідності форма товарно-транспортної накладної може бути доповнена іншими реквізитами, з урахуванням особливостей перевезень, зокрема умов та/або виду вантажу.

Відповідно до пункту 11.3 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

Пунктом 11.4 Правил № 363 регламентовано, що після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, накладна №3130/2025 від 08.04.2025 не є товарно-транспортною накладною, оскільки не відповідає формі наведеної у додатку 7 до Правил № 363 та не може бути визначена як інший документ який видається для перевезення вантажу.

Колегія суддів зазначає, що накладна № 3130/2025 від 08.04.2025 року, яка міститься в матеріалах справи, за своєю суттю є внутрішньогосподарським та суто бухгалтерським документом, що фіксує господарську операцію з переходу права власності на товар між продавцем та покупцем.

Водночас, інших доказів на підтвердження того, що вантажовідправником була посадова особа ТОВ «РЕСАЙКЛІНГ СОЛЮШИНС» відповідачем до суду не надано.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 29.09.2025 в адміністративній справі № 211/5965/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає на підставі ч. 3 ст. 272 КАС України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва