Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №562/1514/26 — Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/1514/26

провадження №2/562/1288/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

"14" липня 2026 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -

в с т а н о в и в:

У поданій в суд заяві позивач ОСОБА_1 просить змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 за рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11 січня 2019 року та стягувати щомісячно в розмірі 5000 грн., але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення сином повноліття, обґрунтовуючи тим, що відповідач добровільно сплачувати збільшений розмір аліментів відмовляється.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги визнав частково, мотивуючи тим, що позивач не навела жодних підстав для збільшення розміру аліментів, у той час як навпаки існують підстави для зменшення розміру аліментів, оскільки в нього змінилось сімейне становище та народилася ще одна дитина. Він працює водієм та його дохід є невеликим, з якого сплачує аліменти на утримання другого сина в розмірі частки його догоду, що орієнтовно становить 2695 грн. Сплата 5000 грн. на утримання старшого сина ОСОБА_3 об`єктивно перевищує його фінансові можливості, призведе до порушення рівності прав дітей та залишить його без засобів до існування. Тому він згідний сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 2700 грн., що буде становити орієнтовно 50% його доходу на двох дітей.

Відповіді на відзив позивач не подавала.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про місце та час слухання справи повідомлялися заздалегідь та належним чином та згідно поданого позивачем клопотання позовні вимоги підтримує повністю та просить розглянути справу без її участі, а клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відповідно до положень ст.223 ЦПК України задоволенню не підлягає.

З`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до положень ст.51 Конституції України, ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття у визначений ст.181 СК України спосіб виконання цього обов`язку.

Установлено, що рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11 січня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1100 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи від дня набрання чинності рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З роз`яснень які містяться у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Виходячи зі змісту вказаної норми закону умовою зменшення або збільшення розміру аліментів є зміна обставин, які враховувалися судом при визначенні розміру аліментів.

Частиною 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, визначено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до положень ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

З довідки від 08 червня 2026 року вбачається, що ОСОБА_2 працює в ТОВ «Магрен» водієм та дохід після утримання податків становить 10780 грн., з якого за судовим наказом в справі №562/2334/20 сплачує аліменти на другого сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі частки його доходу.

Будь-яких належних та допустимих у розумінні ст.ст.77-78 ПК України доказів на підтвердження покращення матеріального становища платника аліментів чи зміни обставин, які враховувалися судом при визначенні розміру аліментів, позивач не надала.

А відповідно до положень ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з тим, можливість сплачувати аліментів на старшого сина ОСОБА_3 в більшому розмірі задля забезпечення рівності прав своїх неповнолітніх дітей відповідач не заперечує, однак не погоджується з визначеним позивачем розміром 5000 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2026 року становить 3512 грн.

Прожитковий мінімум – це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (ст..1 Закону України «Про прожитковий мінімум».

А тому, з урахуванням вище викладеного та при взаємному обов`язку батьків утримувати дитину суд погоджується з доводами відповідача, що розмір аліментів на дитину слід визначити в сумі 2700 грн.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Ураховуючи, що позивач при подачі позову про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору, суд при ухваленні рішення відповідно до положень ст.141 ЦПК України присуджує стягнення судового збору з відповідача в прибуток держави в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст.258-273, 351 – 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Змінити розмір стягуваних з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 ) за рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11 січня 2019 року аліментів та стягувати з останнього на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована по АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2700 (дві тисячі сімсот) грн., щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанціїпротягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: