Вирок від 13 липня 2026 р. у справі №557/725/26 — Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження № 1-кп/557/101/2026

Справа № 557/725/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року селище Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю прокурора ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката ОСОБА_4

секретар судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Гоща в режимі відеоконференцзв`язку, обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості в кримінальному провадженні про вчинення кримінального правопорушення, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026186080000033 від 03.05.2026 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Канів Черкаської області, зареєстрований та фактично проживає: АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта вища, одружений, працює завідувачем сектору містобудування та архітектури Степанецької сільської ради Черкаської області, особа з інвалідністю ІІ групи, раніше не судимий,

в скоєнні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , приблизно в кінці січня 2026 року (точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось можливим), знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи, що на підставі постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05.03.2025 у справі № 697/2805/24, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 13.06.2025, він позбавлений права керування транспортними засобами, з метою підробки та використання посвідчення водія, яке згідно з «Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993 року, є документом, що підтверджує право його власника на керування транспортним засобом, повторно медичний огляд і підготовку не проходив та не складав теоретичного і практичного іспитів у територіальному сервісному центрі МВС, достовірно знаючи про протиправний характер своїх дій, через мережу Інтернет відшукав невстановлену особу для виготовлення завідомо підробленого документа - посвідчення водія на своє ім?я, надав їй свої фотознімки та анкетні дані для внесення до підробленого документа.

У подальшому, невстановлена особа у невстановлений час та місці виготовила підроблений документ - посвідчення водія категорій «В», «С» серії НОМЕР_1 від 03.03.2026, в яке внесла фотографію та анкетні дані ОСОБА_3 та переслала йому за допомогою засобів поштового зв`язку ТОВ «Нова пошта».

06 березня 2026 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) у відділенні ТОВ «Нова пошта», що знаходиться в м. Канів, Черкаської області, ОСОБА_3 отримав посвідчення водія, після отримання якого здійснив переказ грошових коштів у розмірі 23 500 (двадцять три тисячі п?ятсот) гривень, як оплату за надання послуг з підробки посвідчення водія, та отримав офіційний документ, що видається державною установою - завідомо підроблене посвідчення водія категорій «В», «С» серії НОМЕР_2 від 03.03.2026 на ім?я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке не видавалося сервісними центрами МВС України, та не відповідає за розмірами сторін, способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам посвідчення водія, що перебувають в офіційному обігу на території України, так як виконане за допомогою пристрою з термосублімаційним способом нанесення зображення.

Таким чином, ОСОБА_3 здійснив підроблення посвідчення, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такий документ і яке надає права, з метою його використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, чим скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України.

Крім того, ОСОБА_3 , у порушення вимог вищевказаного законодавства, достовірно знаючи, що посвідчення водія категорій «В», «С» серії НОМЕР_2 від 03.03.2026 на ім?я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у встановленому законом порядку він не отримував, з метою підтвердження права керування транспортним засобом «Opel Vectra», держаний номерний знак НОМЕР_3 , 02 травня 2026 року о 12 годині 16 хвилин, на автодорозі М-06 «Київ-Чоп» 310 км, що в с. Бабин, Рівненського району Рівненської області, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на законну вимогу працівників Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 та капітана поліції ОСОБА_7 , пред`явив завідомо підроблений документ - посвідчення водія категорій «В», «С» з серійним номером НОМЕР_2 на ім?я ОСОБА_3 , яке не видавалося сервісними центрами МВС України, не відповідає за розмірами сторін, способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам посвідчення водія, що перебувають в офіційному обігу на території України, так як виконане за допомогою пристрою з термосублімаційним способом нанесення зображення.

Таким чином, ОСОБА_3 використав завідомо підроблений документ, чим скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.

Такі дії органом досудового розслідування кваліфіковані:

- за ч.3 ст. 358 КК України, як підроблення посвідчення, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такий документ і яке надає права, з метою його використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб,

- за ч.4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у висунутому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 358 КК України, ч.4 ст. 358 КК України, визнав повністю, у скоєному розкаявся, підтвердив обставини скоєння ним кримінальних правопорушень, які викладені в обвинувальному акті.

21.06.2026 року між прокурором Гощанського відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_2 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності захисника – адвоката ОСОБА_4 , в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди, прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин, правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України. Обвинувачений у повному обсязі сформульованої підозри, беззастережно визнав свою винуватість у вчинені даних кримінальних правопорушень. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений повинен понести за вчинені кримінальні правопорушення, а саме за ч.3 ст. 358 КК України у виді 1 року позбавлення волі, за ч.4 ст. 358 КК України у виді штрафу 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно обрати покарання у виді 1 року позбавлення волі. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`ясненні обвинуваченому.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

В підготовчому судовому засіданні захисник адвокат ОСОБА_4 просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання, укладення угоди відповідає інтересам його підзахисного.

Обвинувачений в судовому засіданні просить укладену з прокурором угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, дійшов висновку про доцільність затвердження угоди про визнання винуватості.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, вимогам закону України про кримінальну відповідальність за ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженого покарання.

Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. При цьому, судом з`ясовано в обвинуваченого та встановлено, що він зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Окрім цього, обвинуваченому роз`яснено частини 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, положення яких йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачений не заперечив проти затвердження угоди.

Суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані:

- за ч.3 ст. 358 КК України, як підроблення посвідчення, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такий документ і яке надає права, з метою його використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб,

- за ч.4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим, згідно зі ст.12 КК України є нетяжким злочином та кримінальним проступком відповідно.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно ст. 66 КК України - є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно ст. 67 КК України – судом не встановлено.

Перевіряючи покарання, узгоджене сторонами угоди, на відповідність вимогам КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, щире каяття у вчиненому, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, як обставини, які пом`якшують покарання, а тому за наявності вказаних обставин суд вважає за можливе призначення узгоджене покарання.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про доцільність затвердження угоди про визнання винуватості.

Питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 21.05.2026, укладену між прокурором Гощанського відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності захисника – адвоката ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026186080000033 від 03.05.2026 про обвинувачення ОСОБА_3 в скоєнні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - призначити остаточне покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі, з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на 1 (один) рік.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до вимог п. 2 ч.3 ст.76 КК України додатково покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази по справі - посвідчення водія категорій «В», «С» з серійним номером НОМЕР_2 на ім?я ОСОБА_3 , яке зберігається у матеріалах кримінального провадження – зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-технічної експертизи документів від 15.05.2026 № СЕ-19/118-26/6610-ДД в сумі 4332 (чотири тисячі триста тридцять дві) гривень 24 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Гощанський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, а саме:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором - з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя ОСОБА_1