Суд: Березнівський районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 12 липня 2026 р.
Справа: №555/1427/26
Суддя: Собчук А. Ю.
Справа № 555/1427/26
Номер провадження 2/555/958/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" липня 2026 р. м.Березне
Березнівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Собчука А.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Стасюк І.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Березне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Позов мотивовано тим, що 11 грудня 2015 року сторони уклали шлюб, який зареєстрований Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 1186, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Після укладення шлюбу позивачка змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » на прізвище « ОСОБА_4 ». Сторони мають двох спільних дітей: дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач зазначила, що спільне життя з відповідачем не склалося через несумісність характерів, кардинально різні погляди на сімейні цінності, виховання дітей та ведення спільного побутую. Останнім часом їхні стосунки набули характеру стійкого відчуження. Вони повністю втратили почуття любові, поваги та взаєморозуміння один до одного. Подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам та інтересам їх дітей. Вказує, що наразі вони з відповідачем спільного господарства не ведуть, проживають окремо. Вона з дітьми мають статус внутрішньо переміщених осіб та фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Неповнолітні діти, ОСОБА_5 та син ОСОБА_6 проживають разом з нею і знаходяться на її повному утриманні. Відповідач не бере добровільної, систематичної та достатньої участі у їхньому матеріальному забезпеченні, що ставить дітей у складне матеріальне становище. Вказує, що як матір вона самостійно несе всі витрати на харчування, одяг, лікування, розвиток та забезпечення базових потреб дітей. Зважаючи на статус ВПО та складні життєві обставини, її доходів недостатньо для повноцінного забезпечення дітей на належному рівні. Відповідач є працездатною особою, інвалідності не має, інших утриманців за її інформацією не має, тобто об`єктивно спроможний сплачувати аліменти. Просить розірвати шлюб та стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця на обох дітей, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Позивач в судове засідання не з`явилася. У письмовій заяві позивач просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить позов задоволити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, пояснень чи заперечень від нього не надходило.
Судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи: на адресу його місця проживання було направлено рекомендоване поштове відправлення із судовою повісткою про день, час та місце судового засідання, а також розміщено оголошення про виклик відповідача в судове засідання на офіційному вебсайті «Судова влада України».
Суд, виконуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.
При цьому відсутність відзиву на позов із запереченнями відповідача суд не розцінює як визнання позовних вимог, оскільки подання заперечень на позов є правом, а не обов`язком відповідача і не звільняє позивача від доведення обставин, на які він посилається, як це передбачено ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Як убачається із матеріалів справи, 11 грудня 2015 року Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис №1186, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Сторони мають спільних дітей - дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчать, відповідно, свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 07 листопада 2014 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, та свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , видане 01 лютого 2018 року Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Діти сторін зареєстровані та проживають з матір`ю (позивачем), що підтверджується довідкою від 15 березня 2022 року №5601-7000147393 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідкою від 15 березня 2022 року №5601-7000148564 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідкою від 15 березня 2022 року №5601-7000149414 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Згідно з ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього кодексу.
За положеннями ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, обґрунтовані, бажання розірвати шлюб відповідає її дійсній волі, подальше спільне життя подружжя суперечить її інтересам, відсутні підстави для вжиття додаткових заходів для примирення подружжя, суд вважає,що збереження шлюбу за таких обставин є недоцільним.
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч.3 ст.181 СК України).
Згідно ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При визначенні розміру аліментів суд враховує передбачені ст.182 СК України обставини: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
За положеннями ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Відповідач працездатний. Відомості про розмір доходу відповідача у справі відсутні. Доказів наявності у відповідача інших дітей чи утриманців суду не надано.
Враховуючи вік дітей, відсутність доказів неспроможності відповідача сплачувати аліменти, а також беручи до уваги положення ч. 5 ст. 183 СК України, а також те, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як батька, так і матері,суд визначає аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) щомісячно, що буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей з урахуванням їх віку, а тому позов належить задовольнити в цій частині.
Щодо вимоги про стягнення після досягнення старшою дитиною повноліття аліментів на утримання сина у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача суд зазначає таке.
Частиною третьою статті 183 СК України визначено, що якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Отже, закон безпосередньо врегульовує порядок подальшого стягнення аліментів після досягнення найстаршою дитиною повноліття. Установлення наперед аліментів на молодшу дитину саме у розмірі 1/4 частини доходу відповідача означало б визначення іншого розміру аліментів без урахування обставин, передбачених статтею 182 СК України, які існуватимуть на відповідний час.
Тому вимога про стягнення після досягнення старшою дитиною повноліття аліментів на молодшу дитину саме у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача задоволенню не підлягає. Після досягнення найстаршою дитиною повноліття аліменти на молодшу дитину, якщо ніхто з батьків не звернеться до суду з позовом про визначення їх розміру, підлягають подальшому стягненню за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
За правилами ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені нею документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 1331,20 грн за позовну вимогу про розірвання шлюбу та в дохід держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн за позовну вимогу про стягнення аліментів, від сплати якого позивач звільнена.
На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258, 263-265, 273, 280-282, 353, 354, 430 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11 грудня 2015 року Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 1186.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 15 червня 2026 року і до досягнення повноліття найстаршою дитиною.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп у відшкодування судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте Березнівським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя А.Ю. Собчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua