Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №548/2591/24 — Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/2591/24

Провадження № 2-а/548/1/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.07.2026 року м. Хорол

Суддя Хорольського районного суду Полтавської області Коновод О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення №1773 від 18.11.2024

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення №1773 від 18.11.2024.

В обґрунтування своїх вимог вказав, що 18 листопада 2024 року відповідач в особі тимчасово виконуючого обов?язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 виніс відносно позивача постанову № 1773 по справі про адміністративне правопорушення по ст.210-1,ч.3 КУпАП, якою наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн.

Обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення без номеру від 15 листопада 2024 року та постанові від 18 листопада 2024 року не відповідають дійсності та складені без доказів його вини з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права спеціального законодавства України, а саме КУпАП.

Зокрема, причиною складання протоколу та винесення відносно позивача постанови була нібито його відмова від проходження військово-лікарської комісії у відповідача, що зафіксована в протоколі та спірній постанові, що спричинила адміністративне порушення по ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за яке передбачена відповідальність по ст.210-1,ч.3 КУпАП. В спірній постанові зазначено, що позивач відмовився від проходження військово-лікарської комісії в ТЦК.

Позивач вказує, що 15 листопада 2024року в місті Хорол він був зупинений працівниками поліції разом з працівниками ТЦК та примусово був доставлений у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

При цьому, у поліції не було правових підстав зупиняти позивача на автомобілі та перевіряти його документи в порядку ст.ст.32,35 Закону України «Про національну поліцію». Тим більше, позивач оновив свої військово-облікові дані. Потім позивач був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_5 , де його примушували пройти ВЛК для подальщого відправлення до ЗСУ. Вимог ст.268 КУпАП, ст.63 Конституції позивачу теж не роз?яснювали, про що він вимушений був написати все, що йому диктували і вимагали написати власноручно. Більше ніяких пояснень не надавав, свідків не було залучено, відео фіксація не проводилася. 15 листопада 2024 року відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення та було визначено дату і час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

18 листопада 2024 року у встановлений час позивач з?явився до відповідача для розгляду справи про адміністративного правопорушення і повідомив чергового працівника ТЦК, щоб його викликали для участі у вказаній справі. Позивач тривалий час, близько 2 годин чекав на свій виклик на розгляд справи, але його так і не визвали, чим позбавили своїх процесуальних прав приймати участь у розгляді справи, звичайно йому не роз?яснювали ніяких прав та обов?язків, що передбачено ст.268 КУпАП, а він бажав скористатися професійною правничою допомогою адвоката при розгляді справи, заявляти клопотання, подавати докази, викликати свідків, тощо.

Ухвалою судді Хорольського районного суду Полтавської області від 26.11.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) осіб.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що відповідно до змісту оскаржуваної Постанови, 18.11.2024 року, громадянин України ОСОБА_1 , був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Після перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 та відмовився від проходження військово-лікарської комісії для визначення придатності для проходження військової служби чим порушив вимоги ч. 10 ст. 1 ЗУ „Про військовий обов`язок і військову службу“, п. 1 ст. 22 ЗУ „Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію“, п. 21 „Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період“, Постанова КМУ № 560 від 16.05.2024 року. Правопорушення вчинене в особливий період, що передбачене ст. 210 ч.3 КУпАП.

Позивач зазначає, що жодної повістки про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 для проходження медичного огляду не отримував, підпису жодного не ставив, та не відмовлявся від нього.

Процедура оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі Порядок №560).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Пунктом 40 Порядку № 560 передбачено, що під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фотота відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.

Згідно з пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повісткиособистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Пунктом 40 Порядку № 560 передбачено, що військовозобов`язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов`язані приймаються на військову службу за контрактом, або були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), або самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 248 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також КУпАП) розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до частини 1 статті 268 КупАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За правилами статті 277-2 КупАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Згідно зі статтею 278 КупАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».

Виходячи із норм викладених в частині 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею78 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, розгляд справи відбувся за відсутності позивача, якого не було своєчасно сповіщено про розгляд, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.

Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: «факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».

Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи із норм викладених в частині 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею78 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, розгляд справи відбувся за відсутності позивача, якого не було своєчасно сповіщено про розгляд, що в силу приписів частини 1 статті 268 КупАП виключало можливість розгляду справи.

Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: «факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».

Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на зазначене, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення та наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

В силу ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначених вище обставин та досліджених доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє обґрунтування, а тому підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.246 ч. 5 п. 2 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду, зокрема, позовної заяви.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 вказала на те, що судовий збір за подання позовної заяви у справах щодо накладення адміністративного стягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.

Відповідно до статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Керуючись статтями 7, 210, 247, 268, 283, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , юридична адреса : АДРЕСА_2 ), тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 ( адреса знаходження : АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення №1773 від 18.11.2024- задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 1773 від 18.11.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , юридична адреса : АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 605.60 грн.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення виготовлено та підписано 14.07.2026 року.

Суддя: О.В. Коновод