Вирок від 13 липня 2026 р. у справі №372/3752/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3752/26

Провадження № 1-кп-359/26

В И Р О К

іменем України

14 липня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202611123000727 від 23.05.2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Полтава, громадянина України, з середньою освітою, який офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий 20 липня 2020 вироком Новосанжарським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 24 лютого 2021 вироком Новосанжарським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст 185 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. 09 листопада 2021 вироком Полтавського апеляційного суду від вирок Новосанжарського районного суду Полтавської області а частині призначення покарання скасовано. Ухвалено новий вирок, яким призначено покарання за ч.3 ст 185 КК України – 4 роки позбавлення волі; 23 серпня 2024 ухвалою Ленінського районного суду міста Полтави на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково звільнений від відбування покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

21 травня 2026 року приблизно о 14 годині 53 хвилини, ОСОБА_4 , перебуваючи на території Академічного ліцею № 1 Української міської ради, розташованого за адресою: Київська область, місто Українка, вулиця Юності, будинок 7, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу таємно викрав із велопарковки належний ОСОБА_5 велосипед марки «Formula MOTION DD FR 26», рама розміром 13 дюймів, жовтого кольору, вартістю 11 008 гривень 60 копійок.

Після цього ОСОБА_4 разом із викраденим велосипедом залишив місце вчинення кримінального правопорушення та надалі розпорядився ним на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 11 008 гривень 60 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений винуватим себе у вчиненні вказаного злочину визнав повністю, дав показання, які відповідають обставинам вчинення злочину за обвинуваченням, зокрема показав, що 21.05.2026 року приблизно після 14 год. в м.Українка він побачив велосипед жовтого кольору без нагляду, зайшов на територію ліцею, взяв велосипед, відкотив його до знайомого, з яким разом здав у ломбард, а гроші витратив на власні потреби. Вчинене пояснив скрутним матеріальним станом у той момент. Наразі працевлаштовується на офіційну роботу. Збитки повністю відшкодував. Висловив каяття у вчиненому, запевняв у відсутності намірів вчиняти злочини у подальшому.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, у письмовому клопотанні поклався на розсуд суду при визначенні покарання, посилаючись на те, що обвинувачений повністю відшкодував шкоду.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України роз`яснивши учасникам процесу положення цієї статті, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, оскільки жодним учасником процесу не оспорено винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та визначені обвинуваченням обставини.

Суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вказаного злочину повністю доведена.

Суд вважає, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, його особу та відношення до скоєного, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання, немає.

Відповідно до положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховуючи тяжкість та характер кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше судимий за налогічні злочини, не має сім`ї та офіційного джерела доходу, має постійне місце проживання, зважаючи на думку потерпілого, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, оскільки такий вид покарання є достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

При цьому суд вважає можливим застосування ст.ст. 75, 76 КК України і звільнення обвинуваченого від відбування призначеного цим вироком покарання за умови виконання певних обов`язків, оскільки його виправлення можливе без відбування покарання.

Запобіжний захід не застосовувався.

Цивільний позов не пред`являвся.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази – велосипед слід залишити потерпілому, у якого він зберігається, як належному володільцеві, диски із відеозаписами слід залишити у матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років.

Відповідно до статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового терміну – трьох років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно до статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою ОСОБА_4 покласти на Обухівський районний відділ № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області.

Речові доказ – велосипед залишити потерпілому ОСОБА_5 , диски із відеозаписами залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1