Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №370/797/26 — Макарівський районний суд Київської області

"08" липня 2026 р. Справа № 370/797/26

Провадження № 2/370/443/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року с-ще Макарів

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бізяєвої Н.О.

за участю секретаря судового засідання Мінасян Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Макарів Бучанського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулася до Макарівського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить розірвати шлюб, зареєстрований між ними 29 травня 2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Макарівського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 20.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спільне сімейне життя з Відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та шлюбні обов`язки. Позивач зазначає, що хоча на дату звернення до суду сторони проживають в одному житловому приміщенні, стосунки між ними вже давно перестали бути подружніми, спілкування є конфліктним, спільне господарство та бюджет не ведуться, повністю зникли почуття любові та взаємоповаги один до одного. Подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим і суперечить інтересам Позивача. Спільних неповнолітніх чи малолітніх дітей у сторін немає. Розірвати шлюб через органи ДРАЦС не є можливим, оскільки Відповідач ухиляється від добровільного розірвання шлюбу та не бажає подавати спільну заяву.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 31 березня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Сторонам було надано строк для подання заяв по суті справи.

Судові повістки та копія ухвали про відкриття провадження у справі були вручені Позивачу та Відповідачу особисто, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які повернулися на адресу суду.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, своїм правом на спростування позовних вимог не скористався. Позивач відповіді на відзив не подавала.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 29 травня 2004 року між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено шлюб, який зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Макарівського районного управління юстиції Київської області, про що в Книзі реєстрації актів про шлюб вчинено відповідний актовий запис за № 20. Наявність шлюбних відносин підтверджується Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданим 29 травня 2004 року.

Від спільного сімейного життя сторони мають повнолітню доньку - ОСОБА_4 , 2004 року народження. Спільних неповнолітніх чи малолітніх дітей у подружжя немає.

З матеріалів справи вбачається, що сімейно-шлюбні відносини між Позивачем та Відповідачем повністю припинені, сторони проживають як чужі люди, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету та взаємних почуттів любові й поваги. Наміру відновлювати шлюбні відносини сторони не мають. Спору щодо розподілу спільного майна подружжя між сторонами немає.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно з ч.3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Сторони проживають окремо життя, не підтримують шлюбних відносин та сумісного господарства не ведуть. Подружнє життя сторін не склалося, про що зазначено у позовній заяві.

Спорів про поділ майна на час розгляду справи не існує.

Враховуючи те, що однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, суд вважає, що у зв`язку з відсутністю вільної згоди позивача на продовження шлюбу, подальше збереження шлюбу суперечить його інтересам, а також принципу добровільності шлюбу, у зв`язку з чим, є неможливим.

Згідно ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім`ї неможливо, позивач наполягає на розірванні шлюбу, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, як це передбачено ст.112 Сімейного Кодексу України, тому шлюб між сторонами носить формальний характер і підлягає розірванню.

Питання щодо визначення місця проживання дітей судом не вирішується, оскільки не є предметом даного спору та відповідна вимога як позовна позивачем не заявлялася. Відповідного зустрічного позову з цього приводу до суду також не надходило.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів справи суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1331,20 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 19, 141, 175, 177, 223, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженкою смт Макарів Київської області, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , уродженцем м. Київ, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 ), зареєстрований 29 травня 2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Макарівського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 20.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та прохальну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду виготовлено 14 липня 2026 року.

Суддя Н.О.Бізяєва